До такого висновку дійшли експерти під час «круглого столу» щодо ролі держави в українській енергетиці, що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.

На думку експерта з питань енергоефективності Святослава Павлюка, політика уряду щодо дотування та субсидування населення заганяє державу в глухий кут і де-факто «грає» проти проектів енергоефективності. Лише частину витрат продотували з місцевих бюджетів. Це із загальним  обсягом ринку житлово-комунальних послуг 51 мільярд гривень.

«Тобто держава лише на 50% втручається в ринок. Про який ринок може йтися з таким втручанням?» — зауважив він. Натомість витрати на заходи з енергоефективності були мізерними. З держбюжету на них пішло близько половини суми з 342 мільйонів гривень, передбачених кошторисом на 2015 рік. Як наслідок, маємо заморожену проблему, яка рік у рік лише ускладнюватиметься.

«Як відомо, згідно із 27 євродирективою, яка обов’язкова для виконання  і в Україні, до 2030 року  середнє річне споживання в житлових будинках має скоротитися до 40 кВт на метр квадратний, —  нагадав Святослав Павлюк. — Нині в Україні цей показник становить 263 кВт, а в країнах Європи  — від 90 до 120 кВт.  Тобто нам належить скоротити споживання енергії в будинках житлового сектору в понад шість разів». Чи можливо це зробити з політикою проїдання, не вкладаючи коштів в енергоефективність, — питання, як кажуть, риторичне.

«Як показала практика, ті, хто не отримує субсидій, використовують енергії удвічі менше, ніж ті, що отримують», — наголосив він, додавши, що, за його оцінками, зниження ціни на нафту та газ у світі призведе до того, що окупність інвестицій в енергосектор ще більше розтягнеться в часі.

Крім того, експерт закликав державу лобіювати інтереси споживачів перед монополіями, а не навпаки. Адже за них фактично нікому заступитися, на відміну від останніх.

Натомість інший експерт, екс-член НКРЕКП Андрій Герус вказав на потребу прозорості процедур  підготовки до приватизації енергетичних об’єктів та врешті-решт їх продажу. Потрібно негайно поліпшити  роботу держпідприємств, стандарти й правила, реакції і взаємодії між державними органами, регулятором, правоохоронними органами та інвесторами. Адже, за його словами, за два роки підготовки до приватизації на кількох об’єктах замість покращення відбулося погіршення фінансових показників і навіть штучне втягування підприємств у борги.

За його словами, представники відомої французької фірми-потенційного  інвестора у Центренерго, який планували виставити на продаж, останні півтора року кілька разів зустрічалися з міністром енергетики. З його риторики вони так і не зрозуміли, чи буде приватизація. Бо він постійно їм розповідав про ризики, тоді як інший представник уряду — міністр економічного розвитку і торгівлі запевнив, що приватизація Центренерго буде.

Нині ж читаємо в новинах: усе йде до того, що компанія банкрутує, а не виставляється на продаж. Борги скуповують і консолідують певні групи.

«Якщо у 2014 році чистий прибуток Центренерго становив 487 мільйонів гривень, то за дев’ять місяців 2015-го — 82 мільйони гривень чистого збитку. Кредиторська заборгованість за два роки зросла на півтора мільярда гривень, а капіталізація зменшилася з 270 до 60 мільйонів доларів», — навів цифри, щоб не бути голослівним, експерт.

Є питання і щодо Запоріжжяобленерго та Харківобленерго, які вже передано до Фонду держмайна, продовжив Андрій Герус. Стосовно керівництва першого об’єкта вже відкрито кримінальне провадження за переуступки боргу.

«Це кілька прикладів, коли держава за півтора-два роки втрачає 1,5—2 мільярди гривень на держпідприємствах», — наголосив він.

До інших невирішених питань у галузі належить законотворча робота. За словами радника міністра енергетики та вугільної промисловості на громадських засадах Сергія Чеха, вже три роки енергетики чекають на ухвалення закону «Про ринок електроенергії», а також нову редакцію Закону «Про регулятора».

На потребі ухвалення цих документів і створення Стратегії енергетичного розвитку наголосив і старший радник з енергетики офіса енергетичного розвитку USAID Шукру Богут. «Вони дадуть поштовх розвитку збалансованого енергоринку та встановленню незалежного регулятора», — підсумував він. На його думку, Україні треба звернути увагу на збільшення використання відновлюваних джерел, зменшення вартості виробництва енергії та забезпечення енергобезпеки шляхом приєднання до євромереж.