Для узгодження роботи міністерств і відомств, оборонних підприємств та експертного середовища минулого тижня було створено Промислово-оборонний комітет України. Про його перше засідання, на якому було ухвалено важливі рішення для синхронізації діяльності та кращої результативності, повідомив учора Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виїзного урядового засідання, що відбулося на сході України.

На базі інноваційності  й технологічності

Як наголосив Прем’єр-міністр, сучасна зброя, яка вражає ворога, — ключ до майбутньої перемоги. Насамперед ідеться про розробки кластеру Defence Tech, масштабування виробництва дронів різних категорій, РЕБ та інших потрібних фронту засобів.

«Держава здійснила справжню революцію в регулюванні створення безпілотників. Ухвалили 20 законів та підзаконних актів і завдяки цьому масштабували виробництво у 100 разів. Прибрано бюрократію, є реальна конкуренція близько 200 приватних компаній у сфері БпЛА», — зауважив Прем’єр-міністр і нагадав, що в цьогорічному державному бюджеті на закупівлю дронів передбачено 40 млрд грн.

Денис Шмигаль наголосив, що новітні розробки вже змінюють хід війни.

«Морські дрони паралізували ворожий флот на Чорному морі та гарантували безпеку водного логістичного коридору. Ударні дрони лише за пів року вразили понад 14 тисяч цілей: російську техніку, ППО, РЕБ та укріплення», — зазначив глава уряду.

Він нагадав, що 6 лютого Президент Володимир Зеленський указом доручив створити Сили безпілотних систем як окремий рід військ. Так потенціал дронів у взаємодії з іншими родами військ, за словами Прем’єр-міністра, буде використано максимально.

Величезні зрушення Україна має у виробництві боєприпасів. Торік збільшено випуск мінометних снарядів у 42 рази, артилерійських снарядів — у 2,5 раза.

«У 2024 році очікуємо на новий пік зростання. Цьому сприятиме дерегуляція, яку вже провели. Встановили чіткі алгоритми розроблення та приймання в експлуатацію продукції. Це залучить до виконання оборонних замовлень ще більше українських виробників», — переконаний Прем’єр.

У пріоритеті також спільні оборонні підприємства з партнерами, зокрема з локалізацією виробництв на території України. Над цим Україна вже працює з німецьким концерном Rheinmetall. Є домовленості з американськими, польськими, турецькими, британськими партнерами та іншими країнами.

За словами Прем’єр-міністра, Україна активно готує інфраструктуру для обслуговування літаків F-16 та сподівається на їх якнайшвидше надходження.

Зміцнення рубежів

Будівництво міцних захисних рубежів — одна з головних цілей оборонної політики. Під час робочої поїздки на Донеччину Прем’єр-міністр спільно з головою Донецької обласної військової адміністрації Вадимом Філашкіним ознайомився перебігом зведення фортифікацій та інженерних загороджень.

«Інтенсивні роботи тривають ще з минулого року. Збудовано сотні кілометрів нових укріплень вздовж усієї лінії фронту. І темп будівництва постійно зростає», — наголосив очільник уряду.

У цьому контексті, за словами Прем’єр-міністра, окремий напрям роботи —  залучення інженерної техніки від партнерів. Зокрема машин для земляних робіт та усунення перешкод, машин для знешкодження мін і вибухових речовин, ремонтно-евакуаційних машин, придатних для роботи на лінії фронту вантажних авто, тягачів та багато іншої інженерної техніки, якої потребує Україна.

«Від початку 2024 року з резервного фонду держбюджету уряд спрямував 20 мільярдів гривень на фортифікації. Додатковий ресурс з інших джерел фінансування становить  ще 10,7 мільярда», — наголосив Прем’єр-міністр. Він зауважив, що рубежі зводять за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, кошти місцевих бюджетів, за рахунок військового ПДФО та за благодійні кошти на спецрахунку НБУ. За його словами, замовники робіт тепер — не лише регіони, а й Міністерство оборони, Державна спеціальна служба транспорту і Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Як повідомив Прем’єр-міністр, із загальної суми з резервного фонду майже 3 млрд грн спрямовано Міністерству оборони та Держспецтранспорту. Ще понад 16 млрд грн було надано обласним адміністраціям. Зокрема, для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області — 3,9 млрд грн, для Запорізької області — 1,3 млрд грн, для Донецької — 1,2 млрд грн, для Херсонської області — понад 1,2 млрд грн.

Дебюрократизація армії

Денис Шмигаль наголосив на важливості впорядкованого та швидкого переходу від паперу до цифри в армії.

«Наша мета — дебюрократизація армії. Уже спрощено облік військового майна. Командири не витрачатимуть більшість свого часу на заповнення документів. Облік відбуватиметься в електронній формі», — наголосив він.

Прем’єр доручив Міністерству оборони в стислі терміни продовжити спрощення.

«Ідеться про те, що командири мають отримати право списувати військове майно своїм наказом без погодження з вищими посадовцями. Це стосується майна вартістю до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, це орієнтовно 1,7 мільйона гривень», — зазначив Денис Шмигаль.

Як зауважив Прем’єр-міністр, ці норми не поширюватимуться безпосередньо на зброю, але дають змогу списувати без зайвої тяганини знищені дрони, боєприпаси, автомобілі та інше майно: «Так офіцери зосередяться на виконанні бойових завдань, а не на бюрократичній переписці».

Прем’єр подякував усім, хто боронить Україну, працює на оборону та  забезпечення армії, а також нашим партнерам за солідарність у військовій підтримці.

Джерело: Департамент комунікацій  Секретаріату КМУ