Уся полтавська земля благословенна. А територія Більського городища з його мальовничими околицями — особлива. Заступник начальника управління культури Полтавської облдержадміністрації Валентина Вождаєнко каже, що коли приїжджає туди, в неї виникає бажання впасти навколішки і помолитися. З цієї землі струменить потужна енергія, навіюючи начитаним про її історію й багатства всілякі фантазії. То комусь привидиться, що уздовж високих (до 10 метрів заввишки) довжелезних (протяжністю 37 кілометрів) оборонних валів промайнув скіфський воїн у гостроконечному шоломі зі списом і в бойових обладунках. Ще хтось помітить благородного оленя, який пробіг і сховався в гайку від скіфської стріли. Олені там і справді є. Та й бронзових наконечників стріл допитливі археологи щороку знаходять десятки. А в курганах, яких там понад тисячу, виявляють і значно цікавіші речі: вироби з кераміки, культові предмети, статуетки, наприклад фігурки скіфів, крилатого коня і крилатого собаки, бобра, барана, кинджали, ножі, браслети. Чимало артефактів із золота. Ось і під час цьогорічних планових археологічних розкопок в урочищі Скоробір наукова експедиція Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна під керівництвом доцента Ірини Шрамко в одному з курганів знайшла скіфське золото.
А також дві бронзові, покриті платиною бляшки із зображенням хижого птаха із загнутим дзьобом, якими скіфи прикрашали кінську збрую, бронзове вістря стріли, фрагмент списа й унікальний керамічний горщик, виготовлений на гончарному крузі, що вказує на його імпортне походження, оскільки скіфи ліпили посуд із глини.
Позаздрять Лувр і Ермітаж!
Знахідка датується VI ст. до н. е., на Лівобережній Україні її виявлено вперше. Візерунок на горловині посудини має фракійське походження, що підтверджує активні торговельні зв’язки скіфів із зовнішнім світом. Горщик має ритуальне призначення — у нього наливали вино або насипали зерно. У сусідньому кургані, де був похований скіфський воїн з конем, увагу науковців привернула ціла, що дуже рідко трапляється, грецька амфора. Також бронзові дзеркало, пояс і футляр для лука, що пролежали в землі 2600 років. І торік успіх не оминув харків’ян — знайшли понад тридцять золотих скіфських прикрас.
Чимало цінних артефактів на городищі відкопав і археолог Олександр Супруненко. Найвідоміші з них — золота бляшка з обличчям давньогрецького бога вина і веселощів Діоніса, датована VI ст. до н. е., й золотий грецький перстень-печатка, датований V ст. до н. е. Всі знайдені на городищі предмети вчені передають у музейні фонди, де є умови для їх зберігання. Тільки у фондах комунальної установи «Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради зберігається приблизно 12 тисяч археологічних знахідок, страхова ринкова вартість яких, за деякими даними, становить понад мільйон доларів. Але ще більше скарбів лежать у товщі спресованої за віки землі городища, яке батько історії Геродот вважав однією зі столиць Скіфії — містом Гелоном.
Якщо вірити Геродотові й дослідникам, які його тлумачили, то вали й рови Більського городища могли штурмувати і воїни перського царя Дарія I, котрі, переслідуючи скіфів, вдерлися до країни будинів і побачили місто, оточене дерев’яною стіною. Подальша безплідна гонитва за скіфами змусила Дарія закликати царя скіфів Іданфірса до відкритого бою. На що той із гідністю відповів, що Дарій не заважає йому вести кочове життя, а випробувати силу скіфської зброї він може лише після того, як зруйнує отчі могили скіфів.
Невідомо, чи вдавалися до наруги над скіфськими могилами перські воїни, але те, що кургани Більського городища на 99% пограбовано, — це факт. Скіфське золото в усі часи не давало спокою грабіжникам. Особливо активно некрополі грабували у XVII —XVIII століттях селітроварники. Селітра їм була потрібна для виробництва пороху, тому порохових справ майстри прочісували місцевість у пошуках старих компостних куп і вигрібних ям, вбиралень, із яких можна було випарити потрібну їм рідину. Принагідно розкопували і кургани. Недаремно, напевне, хутір Скоробор, поряд з яким ведуть археологічні розкопки, отримав таку назву. Вона складається зі слів «скоро» і «брати». Кажуть, що під час Другої світової війни розкопки на Більському городищі проводили й гітлерівці. Знайдені ними артефакти потім осідали у приватних колекціях і провідних музеях світу. Тому що вони не поступаються експонатам Лувру, Ермітажу, а то й перевершують їх. І тільки нашим людям, здається, було байдуже до того, що лежить у них під ногами. Хоча справді ходили по золоту.
Об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО
За період із 1906 року, відколи на городищі офіційно почали проводити розкопки, археологи розкрили там лише якихось півсотні курганів. Їх бездумно розорювали. І якби в нашій країні не змінився політичний устрій, вони, можливо, назавжди зникли б для нащадків. Сьогодні більшість курганів мають вигляд ледве помітних горбиків. Проте ставлення до оберега на Полтавщині докорінно змінилося. Там регулярно відбуваються міжнародні наукові конференції, присвячені Гелону. Третій рік поспіль на Більському городищі працює міжнародна літня польова археологічна школа. Майже півсотні студентів та аспірантів із нашої та інших країн три тижні досліджували урочища Царина Могила та Скоробір, поселення і вже можуть достовірно встановити дату спорудження валів городища. Управління культури Полтавської облдержадміністрації і науковці домагаються того, щоб пам’ятник скіфської культури «Більське городище» набув статусу національного значення і його було внесено до списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Але для цього держава повинна подбати про створення музею скіфського періоду в Більську, про під’їзні шляхи, зробити відповідні землевідведення. Щоб сюди приїхали туристи.
Валентина Вождаєнко каже, що вони й самі не сидять склавши руки. Знайшли відповідні будівлі під музей та для адміністрації заповідника. Розробили туристичні маршрути. Працюють над створенням інфраструктури об’єкта. Вона вважає, що інфраструктуру треба створювати і в Більську, і в Котельві. Передусім тому, що коло учасників літньої польової археологічної школи щороку розширюється. Наприклад, цього року її учнями були студенти Ягеллонського університету з польського міста Кракова. Також на розкопки до Більська вперше приїжджали учителі загальноосвітніх шкіл із Черкащини й Сумщини. Для них треба створювати умови, забезпечувати житлом. Адже на розкопках їх не поселиш. Тому пані Валентина вірить у те, що до справи долучиться бізнес, і в Більську й Котельві побудують міні-готелі. До того ж у брендуванні древнього Гелона, залученні туди туристів зацікавлений голова Полтавської ОДА Валерій Головко, який ініціював створення Програми розвитку та популяризації Більського городища. Наприкінці липня він побував на розкопках і ще раз переконався в тому, що Більське городище унікальне. І не тільки для нашої країни, а для всього світу. Воно, ніби магніт, приваблює туристів.
Валерій Головко визнає, що тривалий час влада не надавала належної уваги розвитку археології. «Та віднині, — сказав він, — усе зміниться. У серпні зміст цільової програми ми обговоримо з науковцями, а з депутатами затвердимо її. І наступного року, сподіваюся, спрямуємо достатньо коштів для продовження дослідження Більського городища і не тільки».
Це буде пізніше. Але вже сьогодні управління культури облдержадміністрації проводить на його території генеральні репетиції майбутніх, справді європейського рівня, культурно-розважальних заходів, які приваблюють туристів. Саме на полі, серед природи, саме посеред нашого національного надбання. І під ці заходи замовляють туристичні маршрути. Один із таких заходів — концерт Полтавського симфонічного оркестру під відкритим небом — відбувся на городищі у червні й відразу мав широкий розголос на сайті заповідника «Більськ» і в пресі. Люди були в захваті від такої новинки. І це тільки початок. Набагато грандіозніша музично-розважальна феєрія відбудеться там 19 серпня. Вона орієнтовно розпочнеться о 16 годині. Тільки уявімо: у наймальовничішій місцині Більського городища, там, де є справжня природна акустика, розташуються відразу всі найкращі оркестрові колективи Полтави. Крім Полтавського симфонічного, майстерність демонструватимуть камерний оркестр імені Дмитра Ахшарумова та оркестр народних інструментів Полтавської обласної філармонії. Пройде і майстер-клас із танців за участю ансамблю «Чураївна». Це буде дивний і незабутній фестиваль класичної музики у стародавньому Гелоні.
Приємно, що і Котелевська райдержадміністрація, Більська сільська рада, СТОВ «Скіф», Герой України Тетяна Корост максимально підтримують проведення цього мистецького дійства на славному Більському городищі. Хто хоче замовити туристичну екскурсію, заходьте, будь ласка, на сайт історико-культурного заповідника «Більськ». Там є телефони заявок і електронна адреса. Приймають і колективні заявки. Організатори стверджують, що гостей зустрічатимуть ще на в’їзді в Котельву. І запевняють: емоцій і драйву на фестивалі буде по вінця.
Ми в Google+