Завершується підготовка проектів трьох нових національних природних парків: «Холодний Яр», «Нобельський», «Дніпровсько-Тетерівський». Про це міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак розповів на брифінгу в Кабінеті Міністрів, звітуючи про перші сто днів своєї роботи.
На запитання «УК» як міністерство протидіятиме керівникам окремих відомств і групі друзів колишнього диктатора В. Януковича, які саботують створення «Дніпровсько-Тетерівського» (колись вони влаштували на цих теренах «панське полювання», про що «УК» писав у статтях «Сухолуччя як символ беззаконня» від 4 лютого 2015 р. і «Притулок для бобрів та змієїда» від 27 липня 2016 р.), міністр повідомив, що збільшення площі особливо охоронюваних територій — це стратегічний вектор розвитку держави, і ніщо цьому розвитку не завадить.
Він нагадав, що цей парк є у списку територій, які потрібно заповідати згідно з профільним указом Президента. «До того ж Сухолуччя — це знаковий об’єкт, перетворення його з місця елітних мисливських розваг диктаторського режиму на місце для збереження природи й відпочинку громадян України має символічне значення», — додав міністр, пояснивши, що спроби виконувача обов’язків Держліс?агентства призупинити створення парку й заяви про відкликання раніше наданих цим відомством та його підрозділами погоджень не мають юридичної сили, оскільки такі процедури не передбачено законодавством. Тож щойно Кабмін схвалить проект указу, його передадуть в Адміністрацію Президента для подальшого опрацювання.
Що ж до «Холодного Яру», то тут ситуація дещо складніша. Нещодавно відбулася тематична нарада у Верховній Раді за участі екоміністра, віце-спікера Ірини Геращенко, представників МінАПК, громадських організацій та органів місцевого самоврядування. «Створення парку на території, де ростуть реліктові ліси й міститься один із трьох найстаріших дубів Європи, де земля просякнута історичними згадками від епохи трипільської культури до часів боротьби проти денікінців у 20-х роках минулого століття, має велике історико-культурне значення. Це не лише екологічна складова. Тут прокотилася Гайдамаччина, тут діяв загін УПА у Другу світову. Це пласт культури, який потрібно досліджувати і якому слід вклонятися», — сказав тоді Остап Семерак.
Водночас посадовець заявив, що не розуміє позиції Держлісагентства, чиї представники на нараді виступили проти створення парку: «Це дискусія, і кожен для себе має визначитися, хто виступає за збереження природи, а хто — за її знищення. Впевнений, що більшість виступить за збереження природних багатств. Ми маємо нарешті дійти згоди і затвердити план дій на шляху створення парку й розпочати роботу з підготовки відповідного проекту указу Президента України. Історична пам’ять має жити не лише в книжках, а й у наших душах і наших конкретних рішеннях».
Уточнюючи свою позицію щодо розвитку заповідної справи, міністр наголосив, що відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року і програми Президента, у 2017 році площа природно-заповідного фонду має становити 11% площі держави, а в 2021-му — 15% відповідно.
Остап Семерак підкреслив, що збільшення території природно-заповідного фонду — це безпосереднє зобов’язання України відповідно до Угоди про асоціацію та інших міжнародних документів: «Майже 18% території держав Європейського Союзу мають особливий природоохоронний статус. Тоді як в Україні ця цифра становить близько 6% загальної території держави. Це найнижчий показник у Європі, і ми мусимо швидко виправляти ситуацію».
Про інші здобутки екоміністра за перші сто днів роботи можна прочитати у презентації на сайті Мінприроди: http://www.menr.gov.ua/
Ми в Google+