Того дня просторий майданчик поряд з Інститутом сільського господарства Північного Сходу НААНУ, що в селі Сад під Сумами, нагадував мініатюрне казкове конопляне містечко. Навіть стільці для глядачів було виготовлено із соломи, що містила конопляну складову, а це додавало урочистостям особливого шарму і колориту. Та й сам фестиваль мав кілька промовистих епітетів-визначень — агро-, еко-, етно-, що підсилювало і розширювало масштаби рослинного дійства.

Учасники форуму впевнилися: порівняно з торішнім заходом вдалося істотно наростити і продемонструвати великий потенціал культури, яка справедливо вважається місцевою, сумською.

Адже саме тут, на слобожанській землі, коноплі вирощували з давніх-давен, а Сумщину нині справедливо вважають лідером українського коноплярства не тільки в Україні, а й у Європі і світі: на фестиваль завітали понад три тисячі учасників, зокрема з Литви, Італії, Великобританії, Молдови.

Конопляний фестиваль — чудова нагода для обговорення і вирішення ділових питань (зліва направо): Ніколя Марзаро, Дмитро Живицький, Ігор Маринченко, Владас Хацкевічус, Віктор Кабанець. Фото надав автор

100 днів як приклад

Ім’я Віктора Кабанця добре знане в аграрних колах не тільки Сумщини, а й України загалом. Директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ, титулований учений, талановитий організатор сільськогосподарського виробництва — він свого часу очолював Глухівський інститут луб’яних культур, який нині вважається конопляно-льонарським науковим центром України.

Свою прихильність до конопель доводить нинішніми щоденними справами разом з науковим колективом інституту. Серед них і Кабанець-молодший — син Віталій. Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник відділу рослинництва, він поглиблено вивчає коноплі як технічну культуру, особливості її переробки, перспективи застосування в різних секторах і сегментах народного господарства.

Одне слово, інститут задає належний тон як у науковій, так і практичній роботі, що гарантує йому лідерські позиції.

Ще три роки тому заклад одержав ліцензію на вирощування посівних ненаркотичних конопель і за останні два роки виростив та реалізував понад 50 тонн високоякісного насіння.

Цьогоріч під коноплі відвели 19,5 гектара, розраховуючи отримати близько 20 тонн насіння сорту Глесія II репродукції, якого вистачить на площу майже тисяча гектарів. Також тут розробили сучасні оптимізовані, екологічно орієнтовані сортові технології вирощування посівних конопель, затребувані як в Україні, так і за її межами.

Коноплярство переживає не найкращі часи, але в Саду вважають інакше і часто наводять улюблене порівняння: за якихось сто днів ця рослина настільки гінко і впевнено виростає, що варто брати з неї приклад.

Ось і вирішили започаткувати Hemp Fest, який стає оглядом не тільки результатів, а й можливостей культури.

А це стимулює, додає впевненості і значимості зробленому, стає орієнтиром для інших учасників аграрного ринку, бо відкриває нові горизонти в осягненні значення посівних конопель як надзвичайно важливої стратегічної культури для області і України загалом.Як наголосили співвласник AgrexLNZ Ніколя Марзаро (Італія) та власник агрофірми Soliarija Владас Хацкевічус (Литва), під час форуму в Саду вони більше дізналися про можливості сучасного ринку Сумщини, досягли домовленостей з місцевими товаровиробниками, що неодмінно забезпечить обопільно корисні наслідки.

«Важковаговик» із Глухова

Про Інститут луб’яних культур, заснований ще далекого 1931 року в давньому Глухові, нині знають в усьому світі. Він єдиний в Україні, де досліджують селекцію і насінництво конопель, і саме тут мають унікальну колекцію цієї рослини, що налічує 489 (!) зразків (до речі, льону ще більше — 1130).

Як повідомив директор закладу Ігор Маринченко, у науковому доробку закладу — 36 винайдених сортів, зокрема перші у світі без наркотичних сполук. При цьому в європейській методиці нового селекційного матеріалу ЮСО-31 — сорт-стандарт за шістьма ознаками.

Із Глухова постачають насіння до країн ЄС, Канади, Китаю, Росії, Уругваю, Австралії, заклад тісно співпрацює з колегами із Китаю, Литви, Польщі, Франції, Італії, США, Канади. Нещодавно інститут успішно пройшов атестацію, за результатами якої його зарахували до другої кваліфікаційної групи.

Науковий заклад вважають справжнім важковаговиком аграрного сектору, а його діяльність різновекторна й орієнтована на перспективу. Зокрема для потреб малого та середнього бізнесу співробітники інституту розробили, а ТОВ «Хемптехно» виготовило дослідний зразок першої вітчизняної лінії для первинної переробки луб’яних культур, що забезпечує переробку 0,5 т трести за годину з рівнем костриці волокна не більш ніж 5%.

Розробляють і удосконалюють технології комплексного перероблення всіх складових урожаю промислових конопель — одержання обрушеного насіння, олії, макухи, виробництво будівельних матеріалів зі складових стебел тощо.

Аби підвищити інвестиційну привабливість наукових розробок, підготовлено проєкти бізнес-планів з вирощування конопель як сировини для одержання довгого волокна та організації виробництва олії з насіння, волокна та пелетів із трести, будівельних блоків із костриці промислових конопель тощо.

На фестивалі були також численні розваги. Фото з сайту sm.gov.ua

Смачно! Корисно! Зручно!

Так характеризували відвідувачі фестивалю вироби з конопель.

Насамперед харчові. Тут можна було скуштувати конопляний бургер або фалафель, посмакувати конопляним крафтовим пивом, настоянками чи навіть дегустувати горілку, пригоститися тістечками, сиром, мідіями і шурпою, смаженими в конопляному насінні, рибою, засмаженою в конопляному борошні, шанувальники солодкого ласували шоколадною глазур’ю, іншими смаколиками.

А що вже казати про косметичні засоби, одяг, взуття з конопель, відомі екологічністю, зручністю, елегантністю. Їх тут представили окремим торговельним рядом.

Як підсумував роботу фестивалю директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, сумські коноплі активно «проростають» на різних полях слобожанського краю, ще раз доводячи свою виняткову корисність для кожного з нас.

КОМЕНТАР 

Універсальність культури на користь усім

Дмитро ЖИВИЦЬКИЙ,
керівник апарату
Сумської ОДА:

— Усі звикли, що коноплі — насамперед економічно вигідна культура. Але вона вигідна й екологічно, бо всім відомі унікальні властивості виробів легкої, косметичної, фармацевтичної промисловості, де активно використовують цю рослину. Та й це ще не всі переваги, адже коноплі мають вагому етноскладову, яка може і має «сказати» своє слово в організації внутрішнього, зокрема зеленого туризму.

Тобто універсальність конопель справді унікальна, тож на Сумщині роблять усе, аби вони зайняли належне місце на полях і переробних підприємствах.

До того ж ми нещодавно ініціювали виїзне засідання правління НААНУ в Інституті луб’яних культур і сподіваємося, що незабаром в Україні буде легалізовано медичну коноплю, що стане суттєвим поштовхом розвитку економіки та охорони здоров’я.