На Закарпатті завершується підготовка Звіту оцінки впливу на довкілля туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець», який може стати найбільшим інвестпроєктом у цій галузі в Україні. Його оприлюднення — обов’язкова умова залучення інвестора.

 Природа і люди: потрібен баланс

Андрій ДЕЛЯТИНЧУК,
голова Ясінянської громади Рахівського району Закарпатської області

Східна частина Свидовецького масиву має природо-заповідний статус і входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Із 58 тисяч гектарів його загальної площі 41,8 тисячі (72 відсотки) — на Рахівщині.

Поряд з угіддями Карпатського біосферного заповідника, на території Ясінянської громади, що входить до Рахівського району, створено понад три десятки заповідних об’єктів загальнодержавного та місцевого значення.

Озера й водоспади, джерела, скельні утворення, ботанічні пам’ятки кедра європейського та гірської сосни жерепу; унікальна пам’ятка сфагнового болота, де зростає рідкісна андромеда багатолиста. І це далеко не все.

У Карпатському біосферному стверджують: «Ми за сталий розвиток». Гасло дуже правильне, але… заповідник боргує Ясінянській громаді 2,5 мільйона гривень зі сплати земельного податку за 2022 рік і майже мільйон — за нинішній. Європейської вимоги про компенсацію населеним пунктам, де є заповідні території, не додержуються.

Показовий і такий факт. Торік ми натрапили на документ про створення заповідних об’єктів «Східний Свидовець» і «Братківський». Цього року є вже інше бачення — «Вільний Свидовець». Готували документи і тоді, й нині без нашого відома.

Згадується, як у Ясінянський держлісгосп приїжджала комісія зі створення пралісів і квазіпралісів. Теж обійшлося без нашої участі.

На наради в міністерських кабінетах запрошують представників екологічних громадських організацій, однак жодного разу не запросили наших, щоб почути думку жителів тутешніх територій.

Наша позиція чітка й зрозуміла: процес заповідання територій слід узгоджувати із громадою і враховувати її інтереси. Так в усіх країнах, і це  по-сучасному, по-європейськи. Підкилимності тут не може бути.

 Створення дедалі нових об’єктів природо-заповідного фонду України не може гальмувати соціально-економічний розвиток громади. Адже така практика лише прискорює еміграцію: в пошуках кращої долі для себе і дітей люди їдуть за кордон.

Переконаний, що ключ до розв’язання проблем — забезпечення балансу між заповідним статусом територій і розвитком громади.

У Ясінянській громаді зареєстровано 2200 внутрішньо переміщених осіб. Робимо все можливе, щоб їм допомагати. Хочеться робити більше, але де брати кошти?! Зрозуміло, що в час війни субвенції з державного бюджету спрямовують у ті регіони і міста, які зазнали руйнувань.

Тут, у тилу, самі маємо заробляти кошти — на соціальні заклади, освіту, культуру, дороги. Обіцянки майбутнього «покращення» людей не влаштовують: хочуть бажаних змін уже сьогодні. І воїни, телефонуючи із фронту, теж кажуть, що воюють за краще життя.

Пріоритет для нас — є вівчарство, про що раніше писав і «Урядовий кур’єр». Допомагаємо вівчарям, беручи участь у різних проєктах, грантах. Мріємо, щоб полонини не дівочили й не заростали, а заповнювалися отарами.

Інший наш стратегічний напрям — туризм і рекреація. Маємо найвищі вершини Українських Карпат — Говерлу і Петрос, на нашій території є озера і водоспади, і нам варто розвивати цю галузь.

Саме в цьому напрямі бачимо наш розвиток. Чомусь у Європі можуть жити в синергії заповідні території й фермерські господарства, і туристські об’єкти. А у вітчизняному природоохоронному законодавстві — суцільні обмеження й заборони.

На круглому столі, який у квітні відбувся в Ясіні, поважні науковці, експерти висловилися за те, щоб природозбереження узгоджувалося з розвитком території. Провідною була теза: комплекс «Свидовець» здатен стати зразковим екологічним курортом. У звіті з оцінки впливу на довкілля (ОВД) додержано природоохоронних норм щодо води, каналізації, сміття тощо.

Однак жодних рішень без обговорення у громаді та врахування її позиції не ухвалюватимуть.

Відбудуться громадські слухання, і її слово буде вирішальним.

«Проєкт обґрунтований і доцільний»

Степан ПОП,
доктор фізико-математичних наук, професор,
завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування
Ужгородського національного університету

Над звітом з оцінки впливу на довкілля працювали висококваліфіковані науковці — фахівці у різних галузях. Детально вивчили кожен клаптик території, обійшли всі ділянки, де може бути загроза, проаналізували ймовірні стихійні явища, пов’язані зі зсувами, селями тощо.

Бачу майбутній туристично-рекреаційний комплекс «Свидовець» у контексті розвитку Закарпаття, використання його природних ресурсів, фінансового капіталу. Щодо ймовірних загроз довкіллю важливо сказати: роблять усе, щоб їм запобігти. Науковці прописують детальні рекомендації для майбутнього інвестора, і їх представлено у звіті. Це насамперед для збереження унікальної природи, мінімізації впливу на її стан.  Як уже не раз зазначали, забудови Свидовецького масиву не буде. Вкладати мільярди, щоб потім опинитися біля розбитого корита,  забудовник аж ніяк не зацікавлений: хто ж бо поїде туди, де нема живої природи! Зацікавлений у тому, щоб усе було ще краще, ніж є. Щоб люди їхали, повноцінно відпочивали, насолоджувалися природою і залишали гроші за послуги.

Упродовж багатьох десятиліть досліджуючи геологію, гідрологію, геохімію, ландшафти Закарпаття, на підставі всіх відомих фактів і явищ відповідально стверджую: інвестиційний проєкт обґрунтований і доцільний. А негативне ставлення до нього екоактивістів упереджене і не сприяє економічному розвитку гірського регіону.

Вони «не помічають» того, що тут будуть гігантський розвиток гірських поселень, тисячі нових робочих місць на базі самого курорту, і в сусідніх селах, де теж прийматимуть відпочивальників. Передбачено колосальне будівництво готелів, іншої інфраструктури. Усе це сприятиме зростанню добробуту людей, їхнє життя зміниться на європейський лад.

«Води буде в достатку, і чистої»

Людмила АРХИПОВА,
доктор технічних наук з екологічної безпеки, 
професор Івано-Франківського національного університету нафти і газу

Мене часто запитують: чи вистачить води для тисяч людей після побудови курорту «Свидовець»? Відповідаю: побоювання безпідставні. Цей гірський регіон — найбільш багатоводна територія України. Курорт споживатиме води в кількості, що не перевищуватиме 5 відсотків стоку річки Чорна Тиса.

З екологічного погляду прийнятно, якщо вплив на водний об’єкт не перевищує 10 відсотків. Тож ні сама річка, ні біота в ній не відчуватимуть негативних впливів: природні коливання набагато більші.  Далі про якісні показники. Людська діяльність на стані довкілля завжди позначається.

Однак вплив можна мінімізувати, впроваджуючи природоохоронні заходи. У майбутній курортній зоні лежать села Лазещина й Чорна Тиса, селище Ясіня. Нині жодне з них не має очисних споруд, і відходи населення потрапляють у річку.

У звіті з оцінки впливу на довкілля, замовник якого — Закарпатська обласна державна адміністрація, передбачено, що інвестор має збудувати очисні споруди. Оскільки лежать нижче від селища Ясіня, вони очищатимуть всі стічні води — і комплексу, і згаданих трьох населених пунктів.

Якщо закладені в проєкт параметри втілять у життя і буде враховано перспективи розвитку курорту, то Тиса стане набагато чистішою. Води буде в достатку, і чистої.

Підприємництво й заповідники сумісні

Володимир ПРИХОДЬКО,
професор, доктор економічних наук,завідувач кафедри міжнародних економічних відносин
Ужгородського національного університету

Основні кошти міжнародної фінансової допомоги в час післявоєнної відбудови спрямовуватимуть насамперед у регіони, які знищив ворог і які потрібно відновлювати майже з нуля. Президент України неодноразово говорив про потребу реабілітації тих, хто на війні втратив здоров’я. Немає кращого за Закарпаття краю, готового до цієї спеціалізації в межах відновлюваної економіки.  Опонентам, які хочуть на нуль вивести антропогенний вплив на природнє середовище, хочу відповісти: це вже неможливо. Значна частина населення сотні років живе і господарює в горах, ґаздує на полонинах.  Якщо Закарпаття розбудовувати в гармонійному поєднанні природно-захисних зон і підприємництва, а також на реновації тих укладів повсякденного господарювання, які вже склалися тут і становлять баланс із природою (вівчарство), а також на створенні додаткової вартості завдяки сучасним інвестпроєктам, то сталий розвиток цього регіону буде неминучим.

Одним із таких великих проєктів має стати запланований у краї «Свидовець». Цей проєкт втілюватимуть в умовах сучасних технологій, які здатні збалансувати вплив людської діяльності і природозахисних завдань і, зберігаючи природу, йти далі. Наглядові природоохоронні функції, що їх виконує держава, а також Карпатський біосферний заповідник мають супроводжувати проєкт і виступити своєрідними наставниками у збережені природи та одночасно розвивати гірські громади. Збалансований сталий розвиток містить екофільне спрямування — за це виступають мої колеги науковці-інвестиційники. Як переконує досвід сусідніх Словаччини й Польщі, антропогенний уплив і зокрема підприємницька діяльність може успішно поєднуватися із заповідною справою. Найвідоміший центр гірськолижного відпочинку у Східній Європі словацький «Ясна» розташований у Низькотатранському національному заповіднику. Гірськолижний центр «Закопане» в Польщі входить до національного заповідника «Татранський».

Уявімо, що на природоохоронних територіях підприємництво не розвиватиметься. Без достатньої бюджетної підтримки служби, що повинні займатися природоохороною, не виконуватимуть своїх функцій. Доріг — ні лісових, ні альпійських, побудованих відповідно з екофільністю, — не буде, як і огороджень, містків для переходу тварин. Архаїчного способу ведення господарства не можна ні виправдати, ні допустити на наших землях. Нереалізація інвестпроєктів, серед яких і «Свидовець», призвела б до ще більшої еміграції населення. Інакше маємо добрі шанси забезпечити збалансований сталий розвиток, дати змогу громадам сформувати стабільну податкову базу, відкрити навчальні заклади для підготовки фахівців для галузі туризму, а також для ведення альпійського лісового господарства, альпійського тваринництва.

Пам’ятаємо, що за часів довоєнної Чехословаччини Рахів називали гуцульським Парижем. За умови успішної реалізації проєкту селище Ясіня здатне стати ще одним Парижем у Карпатах.