Цього року Організація Об’єднаних Націй надала українцям гуманітарної допомоги на суму понад 4,5 мільярда доларів. Ми цінуємо таку підтримку та сподіваємося, що наступного року гуманітарні програми розширюватимуться. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на зустрічі із заступником Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань — координатором надзвичайної допомоги ООН Мартіном Гріффітсом, під час якої обговорювали заплановану співпрацю та позитивний ефект від реалізованих ініціатив.

Очільник українського уряду констатував, що нині головне завдання — пережити найскладніший в історії України зимовий період.

«Нині 12 мільйонів українців щодня відчувають гостру нестачу електроенергії або повну відсутність енергопостачання протягом кількох днів. Тому ми вдячні всім партнерам, зокрема з ООН, за надання енергетичного обладнання, яке допомагає повертати світло в домівки людей», — цитує слова Дениса Шмигаля департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Напрями співпраці

Під час спільного брифінгу за підсумками зустрічі Прем’єр повідомив, що в гуманітарній сфері Україна та ООН планують активну співпрацю за кількома напрямами. Ідеться про: продовження надання прямої фінансової допомоги внутрішнім переселенцям, яку нині здійснюють спільно з агенціями ООН; подальше облаштування прихистків для переселенців та створення умов для їхнього проживання взимку; реалізацію програм з відновлення пошкодженого через війну житла; надання гумдопомоги на територіях, які визволяють з-під окупації, й населенню, евакуйованому з місць інтенсивних бойових дій; підтримку людей, які залишаються в зоні активних бойових дій; підтримку малого та середнього бізнесу, чия стійкість вирішальна для економіки України (уряд сподівається на підтримку ООН урядових програм допомоги бізнесу для збільшення робочих місць і доходів населення); активізацію програм з гумрозмінування, зокрема започаткування нових програм розмінування в Україні.

Денис Шмигаль говорив про підтримку ООН для продовження чинності зернового коридору. Він підкреслив, що наша держава залишається надійним гарантом світової продовольчої безпеки, і в межах цієї зернової ініціативи вже відправлено 554 судна, або 13,9 мільйона тонн українського продовольства до країн Африки, Азії та Європи.

«Україна виступає за розширення ініціативи з експорту зерна на інші наші порти. Зокрема на порти «Миколаїв» та «Ольвія» в Миколаївській області. Розраховуємо на підтримку наших партнерів у цьому питанні. Продовжуємо працювати, щоб залучити всі можливі ресурси та всіх партнерів, аби вистояти та перемогти в нашій визвольній війні проти росії», — зазначив Прем’єр.

Він додав, що Україна вдячна ООН за підтримку ініціативи Президента Володимира Зеленського — програми «Зерно з України», в межах якої заплановано відправити 60 кораблів із зерном, щоб забезпечити продовольством щонайменше 5 мільйонів людей переважно у країнах Африки й Азії.

«Попри війну, експорт української сільгосппродукції залишається ефективним інструментом боротьби зі світовою продовольчою кризою. Адже у короткостроковій перспективі світовий ринок не зможе замінити нашу аграрну продукцію», — цитує слова Дениса Шмигаля Укрінформ.

Нагальні пріоритети

Мартін Гріффітс заявив, що гуманітарні організації ООН готують нову програму допомоги Україні в разі зимової хвилі переміщення людей всередині країни і за кордон. Заступник Генсека ООН зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулося дуже велике переміщення людей в Україні й за її межі.

«Але ми впоралися із цим. Найважливіше, що ми зрозуміли, — необхідно робити все, щоб люди могли повертатися до нормального життя, отримуючи необхідні послуги, щоб вони не були змушені більше переїжджати. Тобто якщо в них буде все, що їм потрібно, на тих місцях, де вони нині облаштовані, то просто не буде потреби ще кудись переміщуватися», — зауважив він.

У цьому контексті заступник Генсека ООН поділився висновками щодо пріоритетних напрямів допомоги ООН після відвідання визволеного Херсона: центральний пріоритет — забезпечення населення електроенергією, оскільки ця проблема у деяких районах Херсона дуже гостра. Наступний пріоритет — допомога Україні в розмінуванні деокупованих територій (приблизно 0,5 мільйона гектарів землі на Херсонщині заміновано, а загалом Україна — найбільш забруднена мінами територія).

Ще один пріоритет — допомога Україні в перезапуску економіки. За словами Мартіна Гріффітса, міжнародний приватний бізнес зацікавлений у допомозі людям в Україні зокрема шляхом створення нових робочих місць для них у малому та середньому бізнесі. Саме цю допомогу намагається мобілізувати українська влада, адже українці хочуть мати роботу. Він навів приклад вкладення донорських коштів у пекарню в Миколаєві, щоб забезпечити хлібом також Херсон. Це допомогло повернути 200 людей на їхні робочі місця.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»