Тернопільський «Бібліофест» — із любов’ю до читача та рекордами
Тернопільські бібліотекарі вдев’яте організували масштабний захід «Бібліофест». Начальник управління культури та мистецтв міської ради письменник Олександр Смик каже, що ніде в Україні, крім Тернополя, немає фестивалю, який вшановував би книжки, бібліотечних працівників і читачів. Упродовж трьох днів у його межах відбулося 64 заходи, місцем проведення яких стали всі книгозбірні міста.
Тернопільські бібліотекарі вдев’яте організували масштабний захід «Бібліофест». Начальник управління культури та мистецтв міської ради письменник Олександр Смик каже, що ніде в Україні, крім Тернополя, немає фестивалю, який вшановував би книжки, бібліотечних працівників і читачів. Упродовж трьох днів у його межах відбулося 64 заходи, місцем проведення яких стали всі книгозбірні міста.
Щороку «Бібліофест» обирає для себе певне гасло, програму дій. Нинішньої осені визначили фестивальну тему: «Бібліотеки — громаді. Відкритий простір».
На захід з’їхалося чимало письменників не лише з Тернопільщини. На них чекали теплі зустрічі з читачами, репрезентації книжок, автограф-сесії, літературна битва.
Оксана Мергут за перо не береться. Вона педагог, вирішила опанувати своєрідний стиль образотворчого мистецтва — сипучу анімацію. П’ять років тому відкрила першу професійну школу пісочної анімації в рідному місті Хмельницькому і динамічні студії в містах країни. 2015 року заснувала іменний Міжнародний центр анімаційних мистецтв. На «Бібліофест» привезла пісочну композицію на бібліотечну тематику. На склі вона наживо творила з піску зображення першої у Київській Русі бібліотеки Ярослава Мудрого, першу в Україні друковану книгу «Апостол» Івана Федорова.
Бібліотекарі всіх 12 тернопільських книгозбірень теж першими в нашій країні взялися власноруч активно виготовляти особливі мистецькі книжки — артбуки. Світлана Козелко, директор міської централізованої бібліотечної системи, каже, що творять їх за допомогою різних технік виконання — від граттажу до вишивки, використовуючи й розмаїті матеріали. Зрозуміло, що вони є лише по одному примірнику.
Форми артбуків обирають найрізноманітніші, тож деякі з них набули вигляду скрині, кобзи, бандури, колиски й навіть Тернопільського замку.
На теперішньому «Бібліофесті» представили серію артбуків, пов’язаних з українським кінематографом. Серед іншого ці мистецькі книжки присвятили фестивалю «Кінохвиля», який уже кілька років поспіль відбувається в Тернополі, а також його титулованим гостям — режисерові та актору Вікторові Андрієнку, письменникові, кіносценаристу Андрієві Кокотюсі. Артбука удостоїлися й кінематографічна родина Іллєнків, видатний актор-краянин Ярослав Геляс.
Працівники бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля» створили вже шість таких книжок. Остання з них називається «Степан Шагайда. Ім’я, повернуте із забуття». Як каже провідний бібліотекар Оксана Лехіцька, про уродженця Тернопільщини, актора театру й кіно Степана Шагайду мало інформації, збирали її дуже ретельно. Відомо, що він був українським січовим стрільцем, грав у театрі Леся Курбаса «Березіль», знявся в майже 20 кінострічках. Зокрема, зіграв у фільмах Олександра Довженка «Іван» та «Аероград». 1938 року комуністичний режим розстріляв його в Києві. В артбуці відобразили життя славетного краянина від раннього дитинства до останніх днів.
Тернопільські бібліотекарі виготовили вже 69 артбуків і встановили аж два рекорди в номінації «Найбільша колекція артбуків». На «Бібліофесті» отримали сертифікати від Книги рекордів Тернополя та Національного реєстру рекордів України.
«Бібліофест» потурбувався і про організацію різних виставок-інсталяцій, майстер-класів, дефіле українського вбрання й представлення колекції флористичних екокостюмів.