Зайве нагадувати, що українська економіка потребує іноземних інвестицій, які могли б її оживити. Як зайве наголошувати, що наша країна не приваблива для закордонних фінансових донорів, яких відлякують корупція, нестабільність, брак гарантій.

І ось в інформаційному просторі з’явилося повідомлення, спроможне викликати у співвітчизників здивування і заздрість. Ще б пак! Нашому сусідові серйозно привалило. Він отримав від одного зі світових лідерів таку економічну підтримку, про яку нам годі мріяти. Керівник Міжнародного центру Балто-Чорноморських досліджень Ірина Верещук розповіла в ефірі Українського радіо про маловідомі подробиці саміту «Один пояс, один шлях», який відбувся у травні в Пекіні: «Китай із 2017 року вкладе в Білорусь, вслухайтеся, 50 мільярдів доларів. І це підписано. Більше того, я нещодавно була в Мінську, ми зустрічалися там з ректорами університетів, і я бачила, як вони почали будувати. Це просто неймовірно — 50 мільярдів доларів у Білорусь! І це досяг президент Лукашенко. Отож нам варто бачити ці приклади.

І якщо ми говоримо, що там переслідують демократичні цінності, то це зрозуміло. Але така інвестиція, яку робить Китай у Білорусь… Подумайте, Україна має 45 мільйонів населення, Білорусь — 10 мільйонів і 50 мільярдів доларів! Шукаємо мільярд від МВФ, продаємо себе і наших внуків, і нам ніхто не хоче позичити».

За словами пані Верещук, інвестиції з Піднебесної вкладають у розвиток різноманітних галузей білоруської економіки, зокрема сільського господарства. Природно, що перш ніж дати гроші, китайці серйозно вивчили ситуацію, визначили точки зростання. «З’ясувалося, що саме Білорусь запропонувала найкращі в світі умови: зниження податків, державні гарантії, відсутність перевірок, — продовжила Ірина Верещук. — Тобто вони створили такі умови, що Китай вклав 50 мільярдів. Можемо посміхатися, говорити різне, але жодна країна навіть про це не думає щодо України. То чи не варто нам вивчити цей досвід і зрозуміти, в чому річ, де суть?

Я була в інноваційному парку. Там дозволено будь-які технології, все, що потрібно, є робоча сила — тільки будуйте, тільки заведіть до нас гроші, підживіть нашу економіку. А для економіки Білорусі це, повірте, як повітря. І це не якась перспектива, що ми, може, колись побудуємо транспортний потік. Ні, у них будується, росте. Тобто ще рік-два, і ми будемо на периферії регіональної, вже не кажу європейської, економіки. Про світову навіть нічого говорити».

За твердженням керівника Міжнародного центру Балто-Чорноморських досліджень, білоруси не бояться китайської експансії, навпаки, раді допомозі, робочим місцям, змозі везти продукцію в КНР, бо підписано прямі контракти (до речі, Білорусь вводить безвізовий режим для громадян Китаю, які мають паспорти для офіційних поїздок). Готова відкритися китайським фінансовим вливанням і Польща. А чи є в України шанси на велику економічну допомогу?

«Численна делегація була від України, — розповіла Ірина Верещук. — Проведено багато перемовин на високому рівні, але ми вже бачили не одні перемовини, навіть підписані угоди, а віз і нині там. Розкажіть про інвестиції в українську економіку з Китаю. Це можуть бути десятки мільйонів на рівні комерційних, недержавних підприємств. Покажіть величезні інвестиції економіки Китаю в економіку України. Їх немає.

Вірю, що наша дипломатія — люди, які несуть думку і позицію України в Китаї. Ви ж розумієте, що це зовсім інші культура, вимір, світобачення. Але нині це та потуга, яка становить конкуренцію США. Ми три роки просимо зброю, три роки ходимо по світу з простягнутою рукою і просимо позичити нам гроші. Будьмо відверті: це неприємно. І наші потуги закінчуються 10, 50 мільйонами, що на тлі 50 мільярдів крапля в морі. І для такої країни, як Україна, де 45 мільйонів населення, 603 тисячі квадратних кілометрів території, така потужна інфраструктура, в яку можна вкладати, — це нуль, це нічого, це образа».

Експерти вважають, що саміт «Один пояс, один шлях», крім напрямів розвитку великого економічного проекту, продемонстрував і зазіхання найбільшого азійського тигра на світове лідерство. У країни, які приєднаються до нового шовкового шляху (а зацікавленість виявили більш як 60), КНР має намір інвестувати трильйони доларів. Планують створити мережу автодоріг, залізниць, морських шляхів, трубопроводів через Азію, Африку, Європу, які з’єднають різні куточки світу з Китаєм. У Піднебесну надходитимуть сировина й енергоресурси, а звідти експортуватимуть готову продукцію.

Майже п’ять років тому я був у Китаї на міжнародному семінарі працівників ЗМІ. Звісно, нам намагалися показати найкраще — здобутки промисловості, освіти, культури. Але й без показухи було помітно, що, попри труднощі, КНР розвивається, прогресує, розбудовується. Не в останню чергу завдяки ставленню людей до справи, майбутнього, прийдешніх поколінь. Як на мене, китайці правильно розуміють, що таке патріотизм і гордість за рідну країну. 

Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»