Питання запровадження абонентської плати за постачання газу хоч і втратило гостроту, однак не актуальність, бо минулого понеділка на засіданні НКРЕКП, як заявив очільник відомства Дмитро Вовк, було взято лише тайм-аут. Українцям розповідають, що йдеться про «загальноєвропейську практику розподілу плати за сам газ і його постачання» та виконання ще торік ухваленого у Верховній Раді закону про ринок газу.

Голова НКРЕКП навіть образно пояснив, що йдеться про аналогію з орендованою квартирою. Мовляв, якщо їдете у відпустку, то незалежно від того, живете на винайнятій житловій площі чи ні, плату за неї все одно вносите. Так само і з газом: користуєшся чи ні, а абонплату внось.

Однак ніде у світі оренда житла чи іншого товару не коштує дорожче від його ринкової вартості. Натомість абонплата для деяких категорій користувачів удвічі-втричі вища від вартості щомісячних обсягів спожитого газу!

Щоб не бути голослівним, варто скористатись аргументацією найзавзятішої захисниці скандального рішення НКРЕКП — народного депутата заступника голови фракції «Блок Петра Порошенка» Ірини Луценко. За її словами, внаслідок запровадження абонплати та одночасного скорочення вартості газу ті споживачі, які мають газову плиту, колонку і використовують газ для опалення, платитимуть у середньому аж на 4%(!) менше, ніж нині. Таких абонентів понад 54%. Для тих, у кого плита і колонка, сума платежів не зміниться. Цих споживачів 31%. «І тільки якщо у вас газова плита, ви використовуєте лічильник G1,6, витрати на газ піднімуться у середньому на 50 гривень. Таких споживачів в Україні 4%», — роз’яснила Ірина Луценко на погоджувальній раді в парламенті.

Та недаремно кажуть, що диявол ховається у деталях. Свята правда, що чим більші обсяги спожитого газу, тим вища ймовірність, що зниження його ціни компенсує вартість абонплати. Тож власники «хатинок» площею 200 квадратних метрів і більше зекономлять навіть не 4% нинішніх витрат, а значно вагоміші суми. Натомість господарі стандартних квартир із площею 40—60 квадратних метрів, навіть якщо там автономне опалення, у кращому разі вийдуть на нуль.

Можна також повірити, що споживачів, у яких встановлено найменший лічильник G1,6, в Україні справді лише 4%. Однак якщо відняти кількість тих, у кого, крім плит, є ще газові котли і колонки, то вийде, що помешкань із газом виключно для приготування їжі загалом в Україні 15%. Ці власники особових рахунків змушені будуть сплачувати додатково 50—340 гривень щомісяця! Причому фактично ні за що, бо з всією різноманітністю моделей побутових газових плит обсяги спожитого ними блакитного палива кардинально не відрізняються, а носити газ мішками чи відрами навіть теоретично неможливо.

Найцікавіше, що коли споживачі звертаються до місцевих управлінь газової служби по дозволи на встановлення автономного опалення, то перепоною стає не потужність газового лічильника, а діаметр труби, не здатної пропустити потрібні обсяги палива. Чи не диво дивне, що газовики відмовляють власникам квартир у дозволах на автономні котли, бо, мовляв, підвідний газогін не розрахований на подачу настільки великих обсягів газу, зате під час обрахунків абонентської плати закладають у десятки раз більші об’єми, ніж здатна пропустити призначена лише для газових плит труба.

До речі, у моїй квартирі, де є лише кухонна плита, місцеві газівники у межах державної програми з оснащення житлового фонду приладами обліку три роки тому встановили газовий лічильник… G4. Фахівці, обравши майже втричі потужніший за мінімальний агрегат, найімовірніше, керувалися критерієм дорожчого, освоюючи державні кошти. Нині за це НКРЕКП з подачі газівників «взуває» і споживачів, і державу, бо лише меншість жителів багатоповерхівок платять за газ повні суми, а за мільйони одержувачів житлово-комунальних субсидій витрати на G4 і навіть G6 знову компенсуватиме держбюджет.

Уся ця катавасія не через ухвалений у Верховній Раді закон про обов’язковий розподіл плати за газ на його вартість і ціну послуг із транспортування, що становлять 13% нинішнього тарифу. Суть у, м’яко кажучи, дивному сенсі запроваджених НКРЕКП підходів, завдяки яким вартість спожитого газу для мільйонів найбідніших українців стає меншою від ціни послуги за його постачання, зате найбагатші отримують знижку на опалення своїх «хатинок», хоромів і пентхаузів.

Отож не варто дивуватися, чому українці мовчки погодилися на кількаразове збільшення вартості газу і послуг централізованого опалення, але чомусь збунтувалися через 50 гривень абонплати. У першому випадку всі усвідомлювали, що йдеться про економічні передумови виживання держави, а у другому — про елементарний обман, платою за який може стати остаточна втрата довіри народу до влади. Саме це, найімовірніше, зумовило гостру негативну реакцію на нововведення глави уряду і Президента.