Уже позаду були жахливий кінець лютого та весь моторошний березень. До початку квітня, на жаль, дожили далеко не всі українці. І вже стало очевидно: кремлівська так звана спеціальна військова операція — не що інше, як спроба загарбати незалежну державу і «денаціоналізувати», точніше, знищити велику частину її жителів. На вже вісім років прифронтовій Донеччині жахливим підтвердженням жорстокості рашистів стали майже вщент зруйновані міста на півдні краю Маріуполь і Волноваха.

У північній частині області, що здригалася від артилерійських обстрілів та бомбардувань, укріплювали оборону населених пунктів. Тисячі добровольців пішли в лави ЗСУ та записалися до підрозділів територіальної оборони, вже звично активізувалися волонтери, інші краяни віддавали власні кошти, спорядження, техніку, медикаменти чи харчі для захисників міст і сіл Донеччини і всієї України.

Проте не всі. Окремі керівні людці не просто чекали російських «визволителів», вони всіляко сприяли наступу ворога і ще й намагалися нажитися на згубній для тисяч людей війні. Такий приклад потворного владного розкрадання коштів виявили правоохоронці у Костянтинівці.

«…у великих розміра в умовах воєнного стану»

Реалії підготовки міста Костянтинівка до оборони від рашистів прості й водночас сумні. Правоохоронці з’ясували: міський голова та керівник місцевого комунального підприємства привласнили бюджетні кошти, які передбачали для облаштування захисних об’єктів і споруд.

«Повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 336 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим обов’язком, за попередньою змовою осіб, вчинене у великих розмірах та в умовах воєнного стану та складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів», — ідеться у кримінальному провадженні, яке підготувало слідче управління ГУ Національної поліції Донецької області за процесуального керівництва спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об’єднаних сил.

Досудове розслідування та ухвала Індустріального районного суду міста Дніпропетровська підтверджує таке. Підозрюваний на посаді Костянтинівського міського голови в умовах вже введеного в Україні воєнного стану, будучи розпорядником бюджетних коштів, від імені виконкому міськради уклав договори з КП «Комунсервіс» про надання послуги зі зміни ландшафту для забезпечення влаштування захисних об’єктів на території Костянтинівської МТГ. Ціна виконання передбачених робіт  — 363 тисячі 708 гривень.

За версією слідства, уклавши угоди, керівники міста і КП склали й підписали акти, в яких зазначили неправдиві відомості про фактичні обсяги виконаних робіт. Далі, встановили правоохоронці, міський голова не забарився надати відповідні підроблені акти та довідки для здійснення оплати до управління державної казначейської служби, і Комунсервісу було необґрунтовано перераховано кошти. Тобто слідчі дійшли висновку, що міський голова та очільник комунального підприємства, зловживаючи службовим становищем, заволоділи коштами бюджету виконкому Костянтинівської міської ради, які було передбачено на потреби оборони.

Висновок зробить суд

Щодо підстав і обґрунтованості підозр до міського голови, то слідчі опитали і записали покази 43 свідків, склали протоколи огляду автодоріг та інших територій, зібрали відповідні висновки експертів. Підсумком розслідування стало висунення фігурантові справи звинувачень у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Ця стаття передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Це правопорушення належить до тяжких. Відповідно до примітки ст. 45 Кримінального кодексу України, це корупційний злочин, до якого не застосовують норми звільнення від кримінальної відповідальності, покарання та його відбування у разі доведення провини в суді.

Наприкінці серпня Костянтинівського міського голову, який мешкав не за місцем реєстрації й роботи, а перебував у Києві, взяли під варту на строк 60 днів до 19 жовтня цього року. Такий захід зумовлено намаганням правоохоронців запобігти ймовірним спробам підозрюваного вплинути на свідків чи знищити докази.

Остаточні висновки має зробити суд, який навіть у нестерпно складних умовах воєнного часу дотримується верховенства права. І слідство ще має з’ясувати справжні мотиви підозрюваного: ним керувало тільки бажання збагатитися за рахунок коштів для зведення оборонних споруд біля міста чи щось інше?

Про «інше» голосно кажуть нині не тільки в Костянтинівці. До речі, під час виборів міського голови 2020 року вже виникав скандал, коли з’ясувалося, що кандидат на цю посаду має подвійне громадянство (українське та російське).

Насамкінець. Нещодавно в Україну з рашистського полону повернулися її справжні захисники, серед яких і житель Костянтинівки Андрій Лакоза. Ним і раніше пишалися місто і область: Андрій був чемпіоном України з кікбоксингу WAKO, входить до основного складу збірної нашої країни з цього виду спорту.

Після закінчення Маріупольської академії поліції служив у загоні спеціального призначення КОРД у Маріуполі і з перших днів вій­ни став на захист міста і всієї України від рашистів. Отож у Костянтинівці чи на Донеччині ніколи не бракувало українських патріотів. Шкода тільки, що часто на верхівці влади в містах і в області здебільшого опинялися персони, які свідомо проводили руйнівну проросійську політику. Тому залишається вірити: те, що їм пробачили 2014-й та наступні роки, — нехай і тривале, однак тимчасове правове непорозуміння і недопрацювання відповідних органів.