РІВНЕНЩИНА
Два новеньких храми знань зустрічають школярів на Рівненщині: у селі Шпанів Рівненського та Горбаків Гощанського районів. Урочисте відкриття відбулося напередодні, 31 серпня.
Школу у Шпанові, що неподалік обласного центру, почали будувати 27 років тому. Затим, 2010-го, здали її першу чергу. А для завершення другої (це 299 учнівських місць) кошти знайшов лише цей уряд: утеплили фасад, виконали оздоблювальні роботи, добудували спортивну й актову зали, їдальню, стадіон.
— Знадобилося 27 мільйонів гривень, з яких 19 спрямовано з держбюджету, решту — з обласного та районного, — каже голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко. — Тепер Шпанівський НВК має статус опорного закладу з філіями у Ходосах та Решуцьку, тут навчаються близько півтисячі дітей, з них майже півсотні — першокласники. Цим кроком ми оголосили війну довгобудам: і надалі головною нашою інвестицією буде майбутнє — школи, стадіони, дитсадки.
Школа в селі Горбаків Гощанського району, на яку теж чекали понад 30 років, — колоритна візитівка нового освітнього простору в краї. Вона яскрава, аж світиться любов’ю і різнобарв’ям: тут не забороняють малювати на стінах, є студія з відкладними партами-мольбертами, а кожен клас декоровано по-іншому. Є і незвична поки що релакс-кімната. Усе це — елементи проекту «Новий освітній простір», до якого впевнено вливається Рівненщина: суть його в тому, щоб пробудити в дітворі бажання вчитися. Загальна вартість проекту — майже 50 мільйонів, головний інвестор — держава.
Загалом на Рівненщині сідають за парти 16 тисяч першачків, з них 7 тисяч навчатимуться у містах — сільських дітлахів цьогоріч значно більше.
ДНІПРОПЕТРОВЩИНА
Класами з новітнім обладнанням та інтерактивними дошками, а також двома лінгафонними і комп’ютерними кабінетами зустріла учнів у новому навчальному році Петриківська опорна школа на Дніпропетровщині. Крім того, в навчальному закладі облаштували два буккросинги, медіатеку і ресурсну кімнату для дітей з особливими потребами. Ось такий сучасний вигляд отримала школа у селищі Петриківка після реконструкції, яку провели вперше за 40 років.
Під час будівельних робіт від старої споруди залишили лише стіни. Класи, обладнання й інженерні комунікації зробили наново. Дах у школі замінили, фасад утеплили й розмалювали. Також замінили вікна і двері, оновили системи освітлення, водо- та теплопостачання. А шкільне подвір’я прикрасили нова бруківка і зелені насадження.
Реконструкцію завершили до 1 вересня, й оновлена школа відкрила двері для майже 700 школярів. Директор навчального закладу Марина Сорока впевнена, що в сучасних і комфортних умовах діти навчатимуться краще. «Наступного року моя дитина піде до першого класу. І я рада, що син здобуватиме знання в сучасній школі з кабінетами, де є все потрібне обладнання», — ділиться враженнями місцева жителька Наталія Терехова.
Петриківська опорна школа — одна з кількох в області, які реконструюють цього року. Загалом за два роки на Дпіпропетровщині планують відремонтувати всі опорні школи. «Наші діти мають навчатися у комфортних умовах на сучасному обладнанні. Тому цьогоріч капітально ремонтуємо п’ять опорних шкіл у різних районах області», — наголосив голова облдержадміністрації Валентин Резніченко.
ЧЕРКАЩИНА
З гарним настроєм розпочинають школярі Черкащини новий навчальний рік. Вони сіли за парти в оновлених, добре підготовлених до роботи класах і кабінетах. Вільний доступ дітей до садочків і шкіл, зокрема й дітей з особливими потребами, розширення мережі інноваційних шкіл, підвищення кваліфікації вчителів і їхнє матеріальне стимулювання, а також розв’язання проблем енергозбереження — все це, за словами голови Черкаської облдержадміністрації Юрія Ткаченка, визначено серед першочергових завдань в освітній галузі області. Її реформа — одна з фундаментальних змін, яка чекати не може.
З огляду на це в області ухвалили програму «Інноваційні школи Черкащини». Вона об’єднує всіх навколо ідеї впровадження концепції «Нової української школи», що забезпечить кожній дитині доступ до якісної освіти. Цю роботу розпочали ще торік, спрямувавши з бюджетів різних рівнів понад 21 мільйон гривень. Нині до реалізації програми долучилося 29 шкіл, які пройшли конкурсний відбір. Інноваційні школи вже частково оснащено сучасними засобами навчання.
Впроваджувати в освітній процес сучасні технології освітянам області допоможуть працівники обласного Інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Саме з цією метою на базі інституту заплановано відкриття лабораторії SТЕМ-освіти. З’являються нові можливості й краще мотивувати освітян. Необхідний ресурс на місцях сконцентровано завдяки фінансовій децентралізації.
Водночас в області триває оптимізація шкільної мережі. На жаль, щодо цього бракує роз’яснювальної роботи, тому система опорних шкіл часто викликає неоднозначну реакцію як самих школярів, так і їхніх батьків. Приміром, чимало жителів села Топилівка Чигиринського району обурюються тим, що в новому навчальному році тут залишилася тільки молодша школа, а старші їздитимуть до сусіднього села за п’ять кілометрів. Хоч районні депутати пояснювали таке рішення тим, що утримання повноцінного навчального закладу занадто дороге. Державна субвенція дає змогу витрачати на одного учня близько 14 тисяч гривень за рік, а в топилівській школі ця сума сягає 40 тисяч. З районного бюджету, за словами начальника Чигиринського районного відділу освіти Катерини Невгоденко, спрямувати додаткові кошти неможливо, оскільки район майже на 90% дотаційний.
За даними Центру оцінювання якості освіти, часто за високих затрат бюджету учні сільської місцевості передусім під час ЗНО демонструють невтішні результати. Тому мета оптимізації — підвищення якості освіти в громаді через ефективніше витрачання бюджетних коштів.
Процес оптимізації навчальних закладів у громадах складний. Його супроводжує невдоволення громадян, які звикли водити дитину лише в цю школу, вчителів, які не хочуть їздити до опорного навчального закладу. Однак чого варта та освіта, коли один учитель читає кілька предметів або деякі з них взагалі не викладають?
Як вважають в обласному управлінні освіти і науки, оскільки цей процес технічно складний і чутливий, він має бути повністю відкритим для широкого загалу. Для цього й створюють спеціальні робочі групи за участі всіх відповідних зацікавлених сторін. До них залучають представників соціальних груп, які можуть виступати проти оптимізації шкільної мережі. Тому коли прийнято рішення провести оптимізацію, вона має виправдати його гарантією, що зміни поліпшать якість освіти, забезпечать краще технічне оснащення навчального процесу і дадуть змогу ефективніше витрачати кошти, а дітей безплатно підвозити до шкіл.
Інна ОМЕЛЯНЧУК, Наталя БІЛОВИЦЬКА, Роман КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+