Кажуть, усе пізнається в порівнянні. Це справді так. Згадуючи відвідини цього затишного села близько року тому, дивуюся змінам, які тут відбуваються. Сільський голова Ольга Ярош, не приховуючи задоволення, показує Кононівку у всій її осінній красі. Гарні вулиці, розмальовані багрянцем садів, пізніми квітами, відремонтоване освітлення, зі смаком облаштовані клумби… Мимоволі згадалися рядки Михайла Коцюбинського з його «Intermezzo» про позолочені сонцем ниви, які він колись написав саме тут, у Кононівці.
— А ці декоративні насадження, — показує голова на новий парк у центрі села з рідкісних порід, — ми висадили за призові кошти, отримані за друге місце в обласному конкурсі на кращу сільську раду.
Так, високу результативність роботи сільської ради визнано на районному та обласному рівнях: за підсумками конкурсу «Найкраща сільська рада» вона посіла перше місце в Драбівському районі та друге на Черкащині. Проте громада на чолі з Ольгою Іванівною на досягнутому не зупиняється. Приміром, капітально відремонтований сільський Будинок культури недавно здивував навіть заїжджу французьку делегацію. Виблискує дзеркальною підлогою та широкими вікнами фойє, гостинно запрошують глядачів просторий зал, обладнана по-сучасному сцена, де відточують майстерність місцеві учасники художньої самодіяльності.
— Ось тільки устигнути б завершити до холодів ремонт покрівлі, — бідкається голова. А в неї на столі вже лежить проект будівництва сільського храму, якого чекають кононівчани.
Падають каштани біля меморіального куточка, де стараннями депутатів встановлено бюст воїну, кавалерові трьох орденів Слави Петру Кальонову. Сюди веде оновлена алея Слави з пірамідальними туями, які висадили активісти місцевої громади. Оновлюють і обеліск у центрі села, встановлений на честь тих, хто віддав своє життя у Другій світовій. Ось нова асфальтована дорога, зовсім недавно прокладена до фельдшерсько-акушерського пункту та дитячого садка. У «Яблуньці» нас привітно зустрічають вихователі і їхні вихованці. Видно, що лідер громади тут частий гість. Русява дівчинка з косичками несе їй у подарунок золотий кленовий листочок, гостю тісним кільцем оточує малеча, навперебій розповідаючи про свої пригоди.
Їх у дитячому закладі 21. Громада села подбала про належне утримання малюків. Тільки нинішнього року із сільського бюджету на це спрямовано близько мільйона гривень. У приміщенні дитсадка не тільки тепло й затишно. Заклад оснащено усім необхідним, зокрема сучасними ліжками з антиалергенними подушками, іграшками, фізкультурним інвентарем, тут зроблено необхідний ремонт. Добре попрацювали дизайнери, аби з великим естетичним смаком оформити інтер’єр. Навіть паркан, який оточує садок, стараннями громади розмальовано з урахуванням вікових особливостей малюків.
Неподалік від дитячого садка — просторе приміщення загальноосвітньої школи. У комплексі проблем, які розв’язує громада, цьому закладу — також першочергова увага. Останнім часом народжуваність у селі збільшується. Правда, зважаючи на зручне регулярне залізничне сполучення з Києвом, дітей нерідко вивозять на постійне проживання у столицю, однак місцеві жителі із задоволенням відзначають певне зростання кількості місцевого населення. І школа тут відіграє неабияку роль. Саме тому за кошти місцевого бюджету в школі безплатно харчують учнів 1—4 класів та дітей пільгових категорій, а оплату енергоносіїв та утримання обслуговуючого персоналу здійснюють за рахунок субвенції, яку надає сільська рада. Регулярні медичні огляди, фізична культура, прищеплення навичок здорового способу життя — все це сприяє формуванню здорового покоління. Школярі не відчувають проблем у забезпеченні комп’ютерною технікою (про що потурбувався голова райдержадміністрації Іван Гайдай), улітку відпочивають у своєму таборі «Веселий мурашник». До речі, на утримання табору, як і на заміну устаткування шкільного харчоблоку, поточний ремонт класів сільський бюджет і нинішнього року надав чималі кошти.
Разом із сільським головою аналізуємо виконання плану соціально-економічного розвитку села. Не все відбувається так гладко, як можна уявити, вже маючи конкретні результати, зауважує Ольга Іванівна. Багато позицій у процесі роботи потребували уточнення, а їхня реалізація — наполегливості, значних організаторських зусиль. Та й самі депутати не завжди погоджуються зі, здавалося б, раціональними пропозиціями. Є серед них і непоступливі, як мовиться, зі своїми заморочками. Однак колишній підприємець, а нині голова села також не в тім’я бита: вміє дохідливо викласти свої аргументи, переконати. А часом і погодитися з розумними запереченнями, що тільки додає їй авторитету. Ось так разом із депутатським корпусом, активістами громади й долають труднощі, яких виникає чимало. Найперші ж помічники в цьому — директор Кононівського елеватора Олег Рябко, директор фермерського господарства «Злагода» Валентин Згуровський, директор СТОВ «Коцюбинське» Анатолій Кушнір, регіональний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія» Роман Шпак, підприємці Євген Вишняков, Микола Суддя та Олександр Косюк. Останній, до речі, організував недавно своє підприємство з вирощування птиці, де знайшли собі роботу 15 жителів села. Для Кононівки з її понад тисячею населення це досить відчутно. Та й певний дохід у місцевий бюджет. До речі, останнім часом завдяки ініціативі депутатів сільська скарбниця не порожня, як бувало в минулі роки. Завдяки грамотним діям голови та всього активу бюджет відчутно поповнюється. Цьому сприяла й позиція сільради щодо підвищення плати за оренду землі — нині 12 відсотків доходів від оренди надходить до бюджету.
Аби нічого не пропустити, своєчасно потурбуватися і про розвиток сільської інфраструктури, й про малозабезпечених (їм тут регулярно допомагають), і про духовні запити сільчан, і про благоустрій (ще є в селі куточки, які потребують дбайливих рук активу), вирішили активізувати роботу постійних комісій ради. Тепер Микола Козій, Олена Шевчук, Наталія Горбатенко, Валентина Хвіст, Тетяна Кононенко, Валентина Рубан, Ганна Штанько та інші члени депутатських комісій самі вносять пропозиції задля вирішення тих чи тих назрілих питань.
На черзі — об’єднання територіальних громад. Пропозицію створення громади з кількох навколишніх сіл з центром у Кононівці вже подали в район. Як вважають кононівчани, жителів сусідніх населених пунктів удасться переконати в життєздатності такого об’єднання.
Усі, з ким довелося говорити в селі, відзначають насамперед активну позицію очільниці громади Ольги Ярош. Її приязна сонячна усмішка освітлює все навколо, а енергійність та непосидючість запалює колег на творчу роботу.
Саме з такими сільськими головами, як відзначив голова райдержадміністрації Іван Гайдай, не тільки приємно, а й корисно співпрацювати. Розвиваючи самоврядування, тут крок за кроком ідуть уперед, досягають більшого. Не так давно в Кононівці побували всі сільські голови району, аби запозичити досвід цієї ради. Село в своєму соціально-культурному розвитку завдяки Ользі Ярош та її однодумцям робить відчутні кроки вперед. А це означає, що перед ним відкриваються нові перспективи.
Ми в Google+