Хоч держава останнім часом розгортає дедалі ефективнішу боротьбу проти вчинення домашнього насильства, кількість його виявів, навіть на тлі посилення покарання за цей злочин, здається, не зменшується. Над подоланням цієї соціальної біди працюють десятки урядових, міжнародних, муніципальних, громадських організацій, правозахисники та правоохоронці.

Захистити — обов’язок влади

Торік Президент України підписав указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Лише за останні роки Міністерство соціальної політики спільно з іншими центральними органами виконавчої влади та експертами міжнародних організацій розробило понад 20 підзаконних актів, які унормовують запобігання і протидію домашньому насильству, що сприяло осучасненню системи міжвідомчої взаємодії. Визначено персональну відповідальність на всіх рівнях — від громади до уряду. 

За підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні для постраждалих та для запобігання домашньому насильству зроблено рішучі й ефективні кроки. Зокрема, створено телефонну службу допомоги, налагоджено інформування у кризових ситуаціях, відкрито безпечні притулки для постраждалих, надають консультації з різних питань. Міжнародні й національні організації та служби взаємодіють заради швидкого й ефективного реагування на негативні випадки та надання захисту й соціальної допомоги постраждалим.

Виявляти приховані випадки домашнього та гендерно зумовленого насильства  допомагають лікарі. Фото з сайту rozirvykolo.org

Однак кількість звернень скривджених громадян, серед яких діти, прохань про допомогу, захист, порятунок щороку зростає ледь не в арифметичній прогресії. І це, за словами заступника директора Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» Олени Демянник, добре. Це  позитивна тенденція, яка свідчить про зростання рівня довіри до органів державної влади. Люди повірили, що можуть відкритися та отримати всебічну допомогу від держави і органів самоврядування на місцях. 

Так нині принаймні в Харківській області. 

Жінки й діти найвразливіші

У місті одними з перших почали надавати допомогу жертвам насильства. Працює профільна координаційна рада і діє профільна міська програма, функціонують Харківський міський центр соціальних служб «Довіра», Центр допомоги жінкам, постраждалим від насильства, шелтер (притулок), кабінет медико-психологічної допомоги на базі Міської лікарні швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова, денний центр соціально-психологічної реабілітації «Розірви коло», мобільна бригада соціально-психологічної допомоги та ін. Широко розгорнули діяльність неурядові організації, які працюють у галузі запобігання та протидії домашньому насильству й насильству за ознакою статі, зокрема Фонд ООН у галузі народонаселення, благодійна організація «Молодіжний благодійний фонд «Ініціатива», Харківське відділення Всеукраїнського благодійного Фонду допомоги жертвам насилля, ГО «Соціальний кризовий центр», Харківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Ними перелік не вичерпується.

Як розповіла Олена Демянник, упродовж цього року до ХМЦСС «Довіра» звернулися по допомогу із приводу домашнього насильства майже 1500 осіб.

«Здебільшого це жінки, в яких є діти. Ми надаємо первинну соціально-психологічну допомогу таким людям, оцінюємо ситуацію, в якій опинилася жінка, разом допомагаємо їй скласти план виходу із складних обставин. Якщо потрібно, допомагаємо зібрати необхідний пакет документів, — каже заступниця директора. —  У центрі працюють психологи та фахівці соціальної роботи, юрисконсульт. Щоправда, на цій посаді велика плинність кадрів. 

Якщо постраждала потребує безпечного місця проживання, наш центр перенаправляє її до партнерів — Центру надання допомоги постраждалим від насильства. Центр «Довіра» має дев’ять відділень у кожному районі Харкова».

За її словами, 2016 року в Харкові було відкрито перший в Україні притулок — Центр надання допомоги жінкам, які постраждали від насильства, де скривджені отримували необхідну психологічну, соціальну, правову, медичну підтримку для відновлення внутрішніх ресурсів та прийняття рішень щодо подальшого життя. У Харкові розуміли, що необхідність створення такого притулку не просто на часі, можливо, це єдиний найефективніший захід для захисту і допомоги постраждалим від домашнього насильства. Адже насильство щодо жінок — найпоширеніше порушення прав людини. У світі й  Україні щороку реєструють понад 100 тисяч звернень від жінок із приводу насильства в сім’ї. Його відкриття розширило можливості не тільки постраждалих від насильства, а й тих органів і служб (соціальних, правоохоронних, медичних, правових), які мають реагувати на випадки насильства проти жінок. Центр допомоги створив Фонд народонаселення ООН (ФН ООН) в Україні у тісній співпраці й за підтримки міської влади — департаменту соціальної політики, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді «Довіра», неурядових партнерів, зокрема МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» та МБФ «Ініціатива». Цей заклад став комунальною установою — першим в Україні закладом такого типу, діяльність якого підтримується місцевою владою.

А в 2019 році  в Харкові відкрито комплексний комунальний заклад «Центр надання допомоги постраждалим від насильства», який об’єднав дві структури, що дало змогу створити  комплексну інфраструктуру для допомоги постраждалим від насильства.

До складу установи увійшли: відділення соціально-психологічної допомоги та методичного забезпечення; відділення кризового реагування; притулок для жінок, які постраждали від насильства.

Олена Демянник пригадує багато жахливих сімейних драм, однак, як каже, хоче розповісти про позитивні приклади.

«Ось один із них. Дві жіночки, які мешкали у кризових кімнатах, познайомилися, отримали психологічну допомогу і коли трохи оговталися та стали впевненішими в собі, вирішили разом орендувати житло. Нині вони стали добрими подругами і спільно долають труднощі. Усе в них пішло на лад, — задоволено розповідає пані Олена.— А ще одна немолода жінка перебувала у притулку. Вона попросила працівників центру зареєструвати її на сайті знайомств і познайомилася з чоловіком з Італії й через певний час вийшла за нього заміж. Кажуть, шлюб дуже щасливий».

«Отож, ви працюєте ще й свахою», — жартую. Пані Олена всміхається і каже, що центр працює задля того, щоб його пі-допічним було добре. А як це станеться, то вже особиста справа.

Вона розповіла про численні  епізоди, коли працівники виїжджають на допомогу і в позаурочний час, пізно ввечері чи вночі. Таких постраждалих, коли жінка не може знайти прихистку в родичів чи знайомих, привозять у кризові кімнати, харківський притулок чи навіть до притулку в Лозівському районі. Якщо жінка з дитиною до півтора року, то її приймає обласний харківський центр матері та дитини.

«Найтісніше, якщо проблема стосується дітей, співпрацюємо зі службою у справах дітей, роботу якового координують координаційні ради з питань соціального захисту дітей та профілактики і запобігання жорстокому поводженню з дітьми. При цих радах діють групи термінового реагування на випадки насильства, до складу яких входять наш працівник, представники служби у справах дітей, охорони здоров’я, ювенальної превенції. Усі вони відповідно до своїх повноважень опрацьовують випадки домашнього насильства щодо дітей», — зазначила Олена Демянник.

За словами заступника міського голови Світлани Горбунової-Рубан за три з половиною роки було отримано близько 1200 повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або утримання дітей в небезпечних умовах. Майже 550 дітей було вилучено з небезпечного оточення.

«Було встановлено, що велика кількість виїздів патрульної поліції пов’язана саме з випадками насильства — близько 100 на добу. І тільки 10 осіб із цієї кількості подають заяву в поліцію про вчинене насильство», — каже Світлана Горбунова-Рубан.

Є чого повчитися

Нещодавно представники Фонду ООН в галузі народонаселення в Україні та делегації міст і громад України, зокрема з Добропілля, Костянтинівки, Сєверодонецька, відвідали Харків задля ознайомлення з досвідом роботи у розбудові системи запобігання і протидії домашньому насильству.

Координатор проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» Фонду ООН в галузі народонаселення в Україні Костянтин Бойчук зазначив, що в Харкова є чого повчитися, і його внесок у створення і розвиток такої системи неоціненний.

«Чимало моделей із протидії домашньому насильству, які нині впроваджують в Україні, було винайдено в Харкові. Коли не було ні законодавства, ні напрацьованих практик, у місті знайшлися сміливі люди, які мають стратегічне бачення. Вони задали тон цій роботі. Завдяки харківському досвіду в Україні великий прогрес в цьому напрямі. Із цієї причини було створено і цей проєкт, у межах якого цього року ми передаємо досвід 30 містам і громадам України і проводимо серію таких навчальних візитів», — зазначив Костянтин Бойчук.

Під час зустрічі, що відбулася на базі відділення соціально-психологічної допомоги та методичного забезпечення Центру надання допомоги постраждалим від насильства, обговорювали питання  організації роботи спеціалізованих служб, алгоритм перенаправлення осіб, які постраждали від насильства, організація взаємодії з іншими надавачами послуг та інше.

Гості доскіпливо знайомилися з моделлю роботи Центру надання допомоги постраждалим від насильства, механізмами реагування на випадки насильства, взаємодією керівництва та громадських організацій, взаємозв’язок програм і заходів, спрямованих на захист інтересів осіб, які постраждали від домашнього насильства в місті Харкові.

Думається, якщо ця модель і харківські принципи роботи будуть запроваджені в усій Україні наше суспільство менше страждатиме від зруйнованих сімей, обездолених жінок, дітей, чоловіків, що й має бути одним з головних пріоритетів і напрямів розвитку держави.