Учора у Парижі відбулося засідання регламентного комітету ПАРЄ. На ньому затвердили доповідь «Зміцнення процесу ухвалення рішень у Парламентській асамблеї щодо повноважень та голосування» авторства бельгійської депутатки з групи соціалістів Петри Де Суттер. За цю резолюцію мають голосувати депутати ПАРЄ 24 червня під час літньої сесії асамблеї.

Нова стара доповідь

Резолюція з цією сухою технічною назвою не вперше з’явиться в порядку денному ПАРЄ. У жовтні 2018 року Петра Де Суттер вже представляла її на розгляд депутатів. Проте вислухавши виступи під час дебатів, авторка сама звернулася із проханням до президента ПАРЄ зняти резолюцію з голосування. Такі несподіванки в роботі асамблеї трапляються нечасто.

Що ж змусило авторку вбити власну резолюцію? Річ у тім, що пропозиції про зміну регламенту ПАРЄ в пунктах щодо розгляду повноважень національних делегацій та ухваленні рішень зокрема щодо накладення санкцій на країни-порушниці Петра Де Суттер розробила не стільки для поліпшення ефективності роботи асамблеї, скільки заради спрощення повернення в ПАРЄ російських депутатів.

І хоч у тексті документа не звучало жодної згадки про Росію, сумнівів щодо того, чому і для кого ухвалюють цю резолюцію, ні в кого не виникало. Депутати під час дебатів так бурхливо обурювалися з приводу того, що регламент ПАРЄ збираються змінювати на догоду одній країні, яка не збирається робити жодних кроків назустріч асамблеї, що було очевидно: резолюція не пройде. Тому її було знято з голосування і повернуто на доопрацювання у регламентний комітет.

І ось у Раді Європи вирішили, що настав час її реінкарнувати. Доповідь Петри Де Суттер було вирішено повернути до життя, оскільки під час травневої зустрічі Комітету міністрів Ради Європи на рівні глав зовнішньополічтиних відомств було ухвалено принципове рішення про безумовне повернення Росії до ПАРЄ. Міністри вирішили забути про анексію Криму, війну на Донбасі, політичних в’язнів, збройний напад на українські кораблі й навіть останню путінську провокацію у вигляді паспортизації наших громадян на окупованих територіях Луганщини й Донеччини і просто сказали: всі країни повинні повноцінно працювати у всіх органах РЄ. Зокрема й Росія, яку було позбавлено права голосу в ПАРЄ у 2015 році через анексію Криму.

Остаточне рішення щодо майбутнього делегації РФ буде винесено 24 червня. Фото з сайту tert.am

Власні закони  неписані

Тепер ПАРЄ має на практиці втілити рішення КМРЄ, підібравши до нього пристойні законні рамки. А для цього треба терміново змінювати регламент. Але згідно з нинішнім регламентом, російська делегація не просто не має права голосувати на сесіях. Її не існує в асамблеї, і на сайті ПАРЄ за лінком «члени делегації РФ» знайдете порожнє місце. Адже в січні 2019 року, коли всі країни направляли лист-заявку керівництву ПАРЄ про участь своєї делегації, Москва такої заявки не надіслала. І тепер вона може це зробити лише у січні наступного року. Тож доповідь Петри Де Суттер не лише пропонує істотно ускладнити механізм оскарження повноважень національних делегацій і голосування за санкції, а й дозволити країнам надсилати листи-заявки чотири рази на рік.

У Раді Європи переконують, що це робиться для того, щоб дати Росії змогу взяти участь у виборах нового генсека РЄ, які відбудуться під час червневої сесії. Проте голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв наголошує: те, що нині намагаються зробити адвокати Москви у ПАРЄ, — насправді порушення принципів, виконання яких РЄ вимагає від своїх членів. «Рада Європи гостро критикує країни, які під час виборчого процесу змінюють законодавство, що може вплинути на підсумки виборів», — пояснює український депутат. Він переконаний, що піти на поступки за цих умов означає прийняти російський шантаж.

«Цей політичний процес може закінчитися істотним підривом довіри правозахисників, громадських організацій, реформаторів до Ради Європи. Буде дуже погано, якщо Рада Європи продемонструє, що хтось здобув перемогу, а хтось програв. Це призведе до нової кризи в організації, можливо, серйознішої, ніж була», — наголосив Володимир Ар’єв.

Тим часом збільшується кількість підписів під відкритим листом західних політиків, експертів і журналістів, які закликають європейських громадян і депутатів ПАРЄ зупинити намагання послабити повноваження Ради Європи накладати санкції на країни-порушниці.

«Нині, коли чесноти демократії дедалі частіше піддають сумніву, таке ослаблення влади РЄ щодо права накладати санкції на країни, які грубо порушують її фундаментальні принципи, дає цілком неправильний сигнал. Це лише заохочуватиме інші країни-члени до таких порушень у майбутньому», — наголошено в листі. Під листом вже зібрано близько тисячі підписів.