Відомо, що навесні й на початку літа Нацбанк України, виконуючи закон про фінансовий моніторинг, виписував чималі штрафи банкам за порушення цього документа.

Було оштрафовано майже на 3 мільйони гривень РВС Банк, банк «Український капітал» — на 800 тисяч, Укрексімбанк — на 600 тисяч гривень. У процесі перевірок виявилося, що ці фінустанови порушили законодавство на предмет запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, або щодо фінансування тероризму і розповсюдження зброї масового знищення.

Саме це є основним посилом закону про фінансовий моніторинг. Насамперед у цих ситуаціях ішлося про конкретні трансакції, які намагалися провести (або провели) юридичні особи — клієнти цих банків.

«Урядовий кур’єр» з’ясовував, чи такі порушення і відповідні штрафи всередині літа масові для банків.

Знайди кінцевого власника

Спершу про головне: банки навідріз чи майже так відмовляються коментувати це важливе питання. Чому? У пошуках відповіді треба заглибитися у сам закон.

За словами керівника практики податкового планування міжнародної юридичної компанії SBSB Дениса Грищенка, основне завдання всіх фінустанов, а це не лише банки, а й ломбарди, мікрофінансові організації, кредитні спілки тощо, — чітка ідентифікація та верифікація їхніх клієнтів. Фінансові установи повинні з’ясувати кінцевого бенефіціарного власника. Тут банки та інші інституції мають зазирнути до державних реєстрів та інших джерел, точніше, перевірити інформацію, яку надає клієнт банку чи фінустанови.

Звісно, що завдання не з легких.

З другого боку, банкам та іншим фінустановам стало легше: новий закон значно збільшив порогову суму операцій, які потрібно відстежувати, — раніше було 150 тисяч гривень. Та й критеріїв, за якими це роблять, тепер лише чотири, а не 17. Звісно, що залишили операції з офшорами, готівкою та переведення коштів за кордон.

На засіданні в Нацбанку можеш себе виправдати

Та є інша цукерочка для банків від законодавців. За словами виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Олени Коробкової, з ініціативи банків НБУ оновив порядок застосування заходів впливу.

«Тепер Нацбанк запрошує представника фінустанови на засідання правління або комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем. Під час цього засідання представник фінустанови зможе дати пояснення або висловити заперечення щодо заходу впливу. Це сприятиме діалогу банків і регулятора щодо характеру та причин порушень», — зазначає Олена Коробкова «Урядовому кур’єру».До речі, вона не вірить, що закон про фінансовий моніторинг можуть масово порушувати фізичні особи. Стосується він фактично юридичних, які теж порушують його нечасто.

Однак поспілкувавшись із керівником однієї з фінансових установ, яка теж повинна виконувати вимоги закону, «Урядовий кур’єр» дійшов висновку, що це не зовсім так.

«Закон цей абсолютно нормальний, і я його підтримую. Проте клієнти нашої фінансової установи — фізичні особи, які перераховували понад 400 тисяч гривень (а часто суми значно менші) підпадали під чинність цього документа. І не відомо з яких причин трансакції прикривалися, пояснень жодних не було. Як і не було порушень законодавства. І так у нас за цей час бувало кілька разів», — сказав керівник установи.

Хоч на ці дорікання Олена Коробкова надає слушну відповідь: значить, не всі документи клієнт фінустанови надав, можливо, він просто не міг підтвердити джерела походження своїх грошей. Як відомо, в нашій країні часто саме фізичні особи не можуть цього підтвердити.

До речі, саме це може стати вирішальним чинником відмови, приміром, фізична особа переказує суму, що перевищує 400 тисяч гривень. Але проблем у цьому немає: можна поділити один великий переказ на два менших.

Куди більше слід лякатися оборудок юридичних осіб, особливо якщо вони пахнуть війною та зброєю, або офшорних коштів.

Закон про фінмоніторинг від 2020 року працює. Штрафування фінансових установ за його порушення не стали масовими. А можливо, потенційні порушники хочуть бути законослухняними? І тоді не зрозуміло, чому банки так неохоче коментують цей закон, якщо порушень мало і штрафів на них також мало.

ДОВІДКА «УК»

8 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Новий закон спрямовано на реалізацію рекомендацій групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Згідно з документом, збільшується поріг зі 150 тисяч до 400 тисяч гривень для фінансових операцій, про які суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані інформувати Держфінмоніторинг.