Конфіскація російських закордонних активів на повоєнну відбудову України — одна зі складових української формули миру, яку під час голосування в Генасамблеї ООН наприкінці лютого підтримала 141 країна. Проте політичної підтримки для реалізації цього кроку недостатньо. Адже конфіскація активів приватних осіб і державних закордонних резервів російського центробанку має відбуватися відповідно до норм закону. Саме цих юридичних механізмів на національному та загальноєвропейському рівні Євросоюзу бракує, щоб почати конфіскацію заморожених активів для повернення їх Україні.

Чому складно шукати гроші російських олігархів

Торік у грудні Єврокомісія запропонувала гармонізувати кримінальну відповідальність і порушення санкцій ЄС, що мало допомогти практичному вирішенню питання конфіскації російських активів. Проте як сказав у розмові з «УК» румунський євродепутат від групи лібералів Влад Георге, цей крок допоможе конфіскувати лише один тип активів, які належать людям, котрі намагаються обходити санкції. А це, за його словами,  надзвичайно маленька частка активів.

«Ця пропозиція Єврокомісії перша, і це добре, погоджуюся. Але треба зробити більше», — зазначив євродепутат. 

Влад Георге майже вісім місяців очолює пілотний проєкт, який займається юридично-економічним обґрунтуванням таких аспектів, як заморожування та конфіскація російських активів і повернення їх Україні. Ідея цього проєкту полягає в тому, щоб знайти законні шляхи, завдяки яким ЄС може конфіскувати російські активи і залучити до цих пошуків найкращих незалежних правових експертів Європи.

«Вони проаналізують усі можливі варіанти і оберуть юридично найкраще рішення, як це зробити. Євросоюз базується на верховенстві права, і тому маємо брати до уваги  законодавчу систему ЄС, законодавство більш як двадцяти  країн-членів і думку Європейського суду», — розповів Влад Георге.

Наразі у країнах G7 та ЄС заморожено 300 мільярдів зовнішнього валютного резерву центробанку рф. Хоч, за словами євродепутата, реальна сума російських заморожених активів невідома. Тому що вони перебувають у багатьох місцях і в різних формах, адже йдеться не лише про гроші, а й про інші види активів.

«Знайти державні російські активи складно, але можливо. У національних банків, казначейств та європейських інституцій є ці дані, бо вони повинні їх мати, щоб працювала система гарантій. І якщо говоримо про те, де знайти ці активи, то із цим немає проблем, є проблема із правом на їх використання», — пояснює євродепутат.

Тим часом більша проблема — встановлення місцезнаходження приватних активів, які належать російським олігархам та їхнім соратникам, яких, за даними Єврокомісії, на території ЄС заморожено на 19 мільярдів євро.

«Тут ми маємо проблему з банками, переважно із швейцарськими чи тими, які діють під  подібними до Швейцарії юрисдикціями», — визнав Влад Георге.

Країни ЄС мають самі вирішувати, що і як конфісковувати

На початку березня група євродепутатів надіслала лист до Єврокомісії та Європейської ради із запитом про створення єдиного реєстру заблокованих російських активів. Одним із підписантів листа був Влад Георге. Євродепутати просили Єврокомісію надати перелік відступів від антиросійських санкцій, які зробили країни (країни-члени мають право відступати від санкцій у певних специфічних ситуаціях), і реєстр російських активів у ЄС.

«Гадаю, такий реєстр існує, але ми його не бачили. Хоч нам не потрібні точні адреси вілл російських олігархів. Хочу побачити, скільки цих активів, якого вони типу і в чиїй юрисдикції перебувають», — сказав Влад Георге. 

Головний юридичний крок, на його думку, — ініціювання механізму на загальноєвропейському рівні, який би зобов’язав країни-члени мати власну систему, котра дасть змогу легально вирішувати, що і як конфісковувати.

«Тому що ми можемо створити певні механізми на загальноєвропейському рівні, але є речі, які країни можуть робити лише самостійно. Це нормально і законно», — наголосив Влад Георге. За його словами, кінцевим підсумком проєкту, який він очолює, має стати правове зобов’язання для країн-членів мати власний правовий механізм конфіскації активів, які, можливо, перебувають поза межами федеральних правил. Він нагадав, що для ухвалення такого механізму має бути згода всіх 27 країн-членів ЄС. За його словами, більшість столиць такий крок підтримують. Ті країни, які виступають проти, — у меншості.

«Але в нашій системі меншість може заблокувати багато речей», — зауважив політик.

Значна перешкода на шляху до конфіскації активів центробанку рф — положення про так званий міжнародний імунітет суверенних активів. За словами Влада Георге, щоб зробити виняток із цього положення, необхідно ухвалити спеціальне рішення на рівні ЄС та його партнерів.

«У нас є економісти, які кажуть: якщо знімете імунітет, ви нашкодите світовій економіці, тому що більше ніхто ніколи  нікому не довірятиме. Але якщо цього не зробити, то який меседж ми надішлемо майбутньому? Що  нормально просто взяти і зруйнувати країну, бо із твоїми капіталами однаково все буде гаразд?! Якщо державний діяч хоче вбивати людей і розхитувати світову економіку, він повинен знати, що за це доведеться заплатити», — переконаний євродепутат.