Мою подругу, що приїхала з наради у Києві, зустрічали хіба що не з духовим оркестром та хлібом-сіллю. О шостій ранку на перон прибув сам керівник установи, де заступником працює Олена. Причиною такої пильної уваги стало те, що дівчина приїхала з несподіваним коштовним подарунком. Тож керівництво прибуло у повному складі, щоб супроводжувати берегиню корпоративного гостинця.

Історія насправді дивна. Моя тезка відверто не хотіла їхати на нараду, які проводять у столиці щокварталу. Намагалася знайти причини, щоб уникнути поїздки. Начебто трохи прихворіла, потім виявилося, що із квитків на потяг залишилися тільки на верхні місця. Не йшло, не бажалося. Проте ні варіантів, ані відмовок не залишилося. Поїхала. Відбула там три дні на навчанні й нараді. До речі, нарада виявилася корисною, а спілкування з колегами — пізнавальним.

Останнього дня модератор зустрічі розповів, що до центральної дирекції надійшли побажання від учасників наради. Серед них — прохання однієї з обласних структур отримати ноутбук. Побажання взяли до уваги і вирішили-таки надати гаджет. Щоб нікого не образити, запропонували розіграти своєрідну лотерею. Усі ж мають право на подарунок. Модератор питає: «Хто хоче ноутбук?» Руку в залі підняла тільки Олена. Дістали папірець, а там написано: «Миколаївська дирекція». Отже, додому дівчина повернулася із сюрпризом та безліччю позитивних емоцій.

Звісно, обговорили з нею той випадок, вислухала її слова захвату. Згодом трохи «приземлилися» й дійшли висновку: дива таки трапляються. Але виключно тоді, коли людина заслуговує на них — працею, самовідданістю, завзяттям. Нічого так просто з неба не падає. Якщо ж і «впало», то заслужено. Виявилося, що насправді Миколаївська дирекція — серед лідерів своєї галузі, а Олена працює відмінно.

Із приводу всіляких лотерей існує безліч приказок та анекдотів. Мені до вподоби два варіанти: песимістичний та оптимістичний. Перший — з розряду вислову Ірини Муравйової у відомій оскароносній стрічці, де її героїня завжди грає в лотерею, але виграла два рази по рублю. Другий — єврейський український варіант. Щоб виграти, треба принаймні придбати лотерейний квиток. Піду придбаю. А якщо?