ВИТОКИ

Восьмого травня відзначаємо найбільш сімейне свято країни — День матері

Напередодні цього щемливого, справді найбільш сімейного свята у Рівненській області 57 матерів-героїнь зібралися разом під дахом Антонівської сільської ради Володимирецького району. Найстаршій із них, Ганні Денщик, - 92 роки, наймолодшій Марії Горбачевській, - 43.

Ідея цієї зустрічі виникла в Антонівського сільського голови Миколи Петрука. А ще до поліської глибинки завітала президент обласного благодійного фонду "Дітям України - щасливе майбутнє" Тамара Мазяр, звісно ж, із подарунками.

- Це була надзвичайна зустріч, - ділиться враженнями пані Тамара. - Стільки щирості, відкритості та добра, зібраних воєдино, я в своєму житті ще не зустрічала. І все це незважаючи на те, що живеться цим жінкам не легше, ніж усім нам. Кожна з них прагнула відкритися, розповісти про своє життя і, найголовніше, про дітей, котрих матері, як вони самі кажуть, "довели до толку". Оце і є їхній неоціненний внесок у розбудову Української держави, який, на жаль, не завжди належно цінує суспільство. А ці скромні трудівниці є гордістю України і нашого Поліського краю.

- Олена та Олексій Жучені мають п'ятеро дітей, 24 онуки та 12 правнуків, у Тетяни Босюк - восьмеро діток, п'ятеро з яких мають вищу освіту, троє ще навчаються в школі, - розповідає про односельців тамтешній голова Микола Петрук. - Загалом у нас що не мати, то гордість села. Як вони вишивають, в'яжуть, а як співають! Знаєте, це особливі люди в найкращому розумінні цього слова. Об'єднавши зусилля влади різних рівнів та громадських організацій, маємо зробити для наших матерів значно більше. Комусь у нашій державі добувати вугілля і варити сталь, а комусь - народжувати й виховувати гідних громадян.

Краще, здається, й не скажеш. Загалом Рівненщина - справжня демографічна оаза України. Саме тут уже багато років поспіль найвища народжуваність у Європі. Сьогодні в нашому краї проживає близько 10 тисяч матерів-героїнь, ще понад 5 тисяч жінок є претендентами на отримання цього звання. До честі держави, Президента та уряду, вони сповна виконують свій обов'язок перед матерями: адже сьогодні разом із високим званням кожна мама отримує від держави допомогу в розмірі 10 прожиткових мінімумів, що становить 9 тисяч 600 гривень.

Якщо помножити це на кількість лише рівненських матерів-героїнь, сума вийде кругленька. Втім, якщо сьогодні уряд веде мову про запровадження в Україні вільних економічних територій, то північні райони Рівненщини, звідки лелеки у вирій, по суті, не відлітають, варто було б визнати територією державного соціального сприяння абощо.

З таким підходом погоджується й голова обласної державної адміністрації Василь Берташ:

- Я сам родом з багатодітної поліської родини, що проживає в селі Лісове Рокитнівського району на Рівненщині. І моя мама теж має зірку Героя. Звісно, в День матері приїду до рідної хати і привітаю її. Це мій синівський обов'язок. А пріоритет як керівника виконавчої влади - дати новий імпульс у розвитку особливого соціально-економічного утворення, що іменується Рівненським Поліссям, переконати інвесторів прийти на цю землю, яка має стільки робочих рук. Тоді не шукатимуть кращої долі наші діти по світах, а матері спатимуть спокійно.

Першу таку інвестицію в 750 тисяч євро вже маємо у Володимирецькому районі: тут Єврокомісія втілює проект розвитку садівництва. Ми переконалися в тому, що і крізь Чорнобиль проростає сад: причому, і в прямому, і в переносному значеннях. Адже шість районів Рівненського Полісся мають статус "чорнобильських", але саме тут вершать найвищу державну політику - продовження роду нашого українського. З 25 тисяч українських матерів-героїнь близько 10 тисяч проживають на Рівненщині.

Ще одна цікава подробиця. В області майже не залишилося сиріт: 90 відсотків дітей, позбавлених батьківського піклування, охоплено сімейними формами виховання. А це рекордний показник у країні. Материнською ласкою та теплом на Рівненщині щедро діляться з тими, хто її потребує.