Парламентські вибори у Росії, які відбудуться цими вихідними, можуть виявитися нелегітимними, оскільки будуть проведені й в анексованому Криму. Адже світова спільнота засудила російську окупацію Кримського півострова, кваліфікувавши її як кричуще порушення міжнародного права. До речі, це вперше у новітній історії на окупованій території відбудуться вибори до парламенту держави-окупанта. Наприклад, у Нагірному Карабасі ніколи не проводили виборів до законодавчого органу Вірменії, а на Північному Кіпрі — до парламенту Туреччини.

Із закликом не визнавати легітимність виборів до Держдуми РФ минулого тижня до іноземних парламентів звернулася Верховна Рада. Вона закликала авторитетні міжнародні організації не включати до складу російських парламентських делегацій в ПАРЄ, ОБСЄ, ОЧЕС тих депутатів, яких буде обрано внаслідок проведення виборів на території окупованого Криму. Такі дії стануть опосередкованим визнанням і легітимізацією окупації та незаконної анексії українського Криму.

Місця російської делегації у ПАРЄ чекають на оновлений склад? Фото з сайту unian.net

Російська делегація у ПАРЄ свого часу відмовилася від участі в роботі асамблеї після того, як її було позбавлено права голосу через анексію Росією Криму та розгортання війни на Донбасі. Загалом із 2014 року ПАРЄ ухвалила три резолюції щодо Росії, та Кремль не виконав жодного їхнього пункту. Проте Москва розраховувала, що після проведення виборів до Держдуми і формування нової делегації до ПАРЄ їй вдасться обнулити всі рахунки з асамблеєю і отримати підтвердження прав своєї делегації у повному обсязі. У ці плани добре вписувалася і особистість нового президента ПАРЄ, іспанця Педро Аграмунта (Європейська народна партія), який змінив на цій посаді представницю лібералів Анн Брассер (Люксембург).

Педро Аграмунта свого часу звинувачували у прихильності до «ікряної дипломатії». (Цей термін з’явився у 2012 році у звіті німецької неурядової організації «Європейська ініціатива стабільності», де зазначалося, що про «ікряну дипломатію» в неофіційних бесідах говорять азербайджанські чиновники, описуючи щедрі подарунки зарубіжним політикам. Педро Аграмунт у 1998 році був доповідачем ПАРЄ з питань прав людини в Азербайджані).

Президент ПАРЄ не приховує своїх симпатій до Росії, наголошуючи на необхідності діалогу з Москвою, і на початку вересня побував з робочим візитом у Москві. Хоча за неофіційною угодою, яка існує в  ПАРЄ, керівництво асамблеї не здійснює візитів до країни за два тижні до виборів. Саме Педро Аграмунт активно лобіює повернення Росії до ПАРЄ.

Проте міністр закордонних справ Павло Клімкін вже заявив, що Україна може відмовитися від участі в ПАРЄ, якщо повноваження нової російської делегації буде визнано і асамблея знехтує фактом проведення нелегітимних виборів до Держдуми на території окупованого Криму. «Ми будемо розглядати різні  варіанти, аж до того, щоб  не брати участі в роботі  ПАРЄ», — сказав Павло Клімкін.

Рішення про участь у її роботі ухвалюється на рівні національної делегації. І голова постійної делегації Верховної Ради в асамблеї Володимир Ар’єв підтвердив, що члени делегації готові припинити свою діяльність у ПАРЄ. «Міжнародна спільнота зобов’язана негативно відреагувати на повернення, всупереч міжнародному законодавству, російської делегації в ПАРЄ», — цитує Ар’єва DW. За його словами, Рада Європи і зокрема ПАРЄ дотримуються принципів, які підтримують всі 47 країн-членів. І якщо принципи змінюються або скасовуються «на догоду одній країні-члену, то це знижує рівень довіри і впливовість цієї організації». «Я вважаю, що світ повинен остаточно визначитися: він виступає за право сили чи силу права», — заявив народний депутат.