2014 рік для економіки України буде непростим. Які ж виклики стануть ключовими і як треба буде діяти, щоб їх нівелювати?

За даними першого заступника міністра фінансів України Анатолія Мярковського, за 11 місяців 2013-го в державний бюджет країни надійшло 575,8 мільярда гривень, що на 2,8% більше  за показник 2012-го. Втім, зазначає він, планові показники надходжень до скарбниці не виконуються в повному обсязі, хоча ситуація цілком керована і ніяких глобальних катастроф уряд не очікує.

Вітчизняні вироби затребувані як в ЄС, так і в країнах Азії. Фото з архіву редакції

Що важливіше у бізнесі?

Справді, проблеми з виконанням державного бюджету в 2013 році були. Також дилему, де взяти гроші, мав і Пенсійний фонд України, який був змушений, за словами Президента України, брати кредити на виплати. Проте чимало експертів попри складне становище в країні не малюють катастрофічних картин на 2014 рік.

Так, керівник аналітичного департаменту «Альфа-Банку» Олексій Блінов вважає, що 2013-й став своєрідним роком торговельних війн з Росією, що вилилось у великі проблеми з експортом в цю країну, який став неухильно спадати. РФ та країни СНД були завжди основними торговельно-економічними партнерами України, тому наша країна такі «витівки» сприймала доволі болісно. Є надія, що новий поштовх розвитку відносин між нашими державами значно змінить на краще сальдо зовнішньоторговельного балансу в 2014 році.

Щоб не втрачати бюджетні кошти в 2014 році, влада збирається заморозити зниження податкових ставок, яке прописано в Податковому кодексі (по ПДВ — до 17%, по податку на прибуток — до 16%). Звісно, бізнес особливо не радіє з цього приводу, хоча експерти наголошують на тому, що це не смертельно. «Для інвесторів важливі не ставки податків, а стабільна політична ситуація, прозоре законодавство, відсутність корупції та гарантії щодо інвестицій», — зазначає президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов.

А от, приміром, партнер аудиторської фірми PwC Рон Барден вважає, що важливіше для бізнесу наразі є питання зниження єдиного соціального внеску, що може стимулювати і малий, і великий бізнес виходити з «тіні». Над цим працюють в уряді і обіцяють невдовзі представити пакет таких рішень.

Врятують зерно і сталь

А як же в цілому складається кон’юнктура зовнішніх ринків для експорту наших товарів та послуг в різні країни світу і якою вона обіцяє бути в 2014 році?

Нещодавно керівник департаменту інвестиційної компанії ICU Олександр Вальчишен зазначив, що фінансові домовленості, досягнуті між Україною та Росією 17 грудня 2013-го, практично не вплинуть на активізацію зовнішнього попиту, який формується на товари з України, бо макроекономічна ситуація в Евросоюзі та Росії залишається досить складною. А РФ, за його словами, перебуває в стагнації.

Хоча є й інші, більш оптимістичні думки. Так, світова потреба в продуктах харчування та сільськогосподарській сировині наразі є дуже високою. А, як відомо, Україна — високорозвинена аграрна країна, де з року в рік ставляться своєрідні рекорди з урожаю та експорту готової продукції.

За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, лише за 8 місяців 2013 року українські агрокомпанії експортували сільгосппродукції на 10 мільярдів доларів, що становить  25% від загального експорту країни.

Слід сказати, що українську аграрну продукцію полюбляють не лише в країнах ЄС та СНД, а й, приміром, у азійських та арабських країнах. А це  дуже великі ринки збуту. Так, обсяги постачання вітчизняного агропрому до Китаю останнім часом збільшилися в 8 разів.

Прогнозують фахівці також поновлення експортного попиту на сталь за умови підвищення ціни на неї. Що це означає для України, зрозуміло, адже металургія для господарства нашої країни є базовою галуззю, яка дає майже 40% валютних надходжень і понад 10% надходжень до державного бюджету. У світовому ж виробництві чорної металургії частка нашої держави, за даними Міжнародного інституту чавуну та сталі, становить 7,4%.

Керівництво «Укрпромзовнішекспертизи» прогнозує, що в 2014 році показник виробництва сталі з урахуванням виплавки на машинобудівних підприємствах збільшиться на 2,7% і становитиме 34,2 мільйона тонн. Також українські металурги зможуть збільшити експорт своєї продукції на 500 тисяч тонн за рахунок поновлення попиту на Близькому Сході, Африці та в країнах ЄС. На думку директора «Укрпромзовнішекспертизи» Володимира Власюка, ще 300 тисяч тонн прокату метпідприємства зможуть додатково реалізувати на внутрішньому ринку України, постачання на який зростуть до 6,4 мільйона тонн.

Прогноз до перемовин

Що стосується зростання основних економічних показників, то директор з розвитку компанії Kreston GCG Андрій Попов вважає, що в 2014 році Україна може вийти на 3% зростання ВВП за рахунок збільшення товарообігу з Росією та Китаєм. «До президентських виборів уряд та Нацбанк докладуть усіх зусиль для стабілізації курсу національної валюти та інфляції. На це виділятимуться певні ресурси. Цілком можливо, що інфляцію можна буде стримати. Ми ж в 2013 році недобрали її рівня, закладеного в бюджеті», — зазначає він.

Чимало експертів також сходяться на думці, що курс національної валюти не перевищуватиме відмітки 8,5 гривні за долар, утім, вважають, що це буде свого роду ручне стримування. Проте така політика, на думку певної частини аналітиків, поширена в різних країнах світу.

Хоча справедливо буде додати, що картина розвитку української економіки і фінансів в 2014 році від МВФ є вже не такою райдужною. Так, за інформацією цієї поважної структури, темпи поновлення економіки України в 2014-му становитимуть усього 1%, а споживча інфляція суттєво зростатиме.

Втім, як вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, ці прогнози скоріше за все було зроблено до останніх українсько-російських перемовин. Відкриття кредитної лінії в 15 мільярдів доларів повинно значно пожвавити зростання економіки, нехай навіть це і не призведе до її оздоровлення.