Полтавська міська рада успішно пройшла етап добору в ме­жах всеукраїнської ініціативи «Сади Перемоги у містах» і розпочала втілювати проєкт «Міський сад-город у Полтаві». Така співпраця відбувається згідно з укладеним меморандумом між міською радою та Alinea International Ltd — виконавцем проєкту «Супровід урядових реформ в Україні». Про це повідомила керівник КО «Інститут розвитку міста Полтава» Тетяна Татаріна. Цей проєкт міжнародної технічної допомоги фінансує уряд Канади.

Проєкт на 8 мільйонів гривень

Полтавська складова проєкту — це нова теплиця площею 200 квадратних метрів, яку збудують біля Співочого поля, на місці зруйнованих теплиць Зеленбуду. За словами Тетяни Татаріної, теплицю опалюватимуть дровами, а функ­ціонувати вона почне в лютому.

«Торік просто неба на нашому городі ми вирощували огірки, щавель, салат, кріп, петрушку, помідори, базилік. Посадили озимі часник та редьку. Цього року хочемо посадити ці культури вже в теплиці. Урожай піде на потреби громади, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Утримуватиме теплицю комунальне підприємство «Декоративні культури», яке витрачатиме кошти у межах своїх асигнувань на полив та на електроенергію».

Теплицю вже облаштовують: змонтували каркас і обтягли його плівкою, встановили твердопаливний котел, а працівники підрядної організації монтують систему обігріву.

В Інституті розвитку міста розповіли, що облаштований міський простір буде місцем для навчання городян тепличного вирощування, тематичних екскурсій і практичних занять для дітей і дорослих у співпраці з позашкільними закладами та громадськими організаціями.

Збудувавши теплицю на 200 квадратних метрів, Полтава планує капітально відремонтувати й інші, занедбані теплиці загалом на площі 1,5 гектара. Орієнтовний обсяг фінансування цього проєкту — 8 мільйонів гривень.

Розвивається тепличне виробництво і в Опішненській громаді. У селі Попівка, в якому зо три десятки жителів, навіть організовують заняття з тепличної справи. Охочих навчатися реєстрували онлайн.

«Це така навчально-практична програма для всіх: жителів громади, внутрішньо переміщених осіб, сусідніх громад, які хотіли б займатися, але бояться. Ми їм розказали всі секрети — що вийшло в нас, що не вийшло. І сподіваємося, що цей досвід набуде поширення», — повідомив Опішненський селищний голова Микола Різник.

На підготовленій до висаджування ділянці працівниці теплиці показують, як сіють цибулю й зелень.

«Салат ми сіяли через рядочок, у шахматному порядку, бо кущі великі, їм треба багато місця. Тоді й листя буде більше. А редиску — ямка в ямку», — ділиться досвідом працівниця теплиці Віра Свєткіна.

Облаштували комунальну теплицю у громаді позаторік. Починали з того, що посіяли цибулю, трохи зелені. На це витратили майже 300 тисяч гривень із бюджету громади. Нині тут вирощують кілька видів рослин. Продукцію реалізовують населенню.

Продовжуючи справу батьків

Харків’янка Анна Зеленська-Сумкіна тепличною справою цікавиться давно. Та досі, каже, знання мала лише теоретичні.

«Поки що здобуваю знання, а цей практичний момент надзвичайно важливий. Чому зрізають таким способом, а не іншим? Це все впливає на виробничий процес. Якщо цих деталей не знати, припускатимешся помилок, втрачатимеш кошти і мотивацію», — міркує вона.

«Я тут тому, що вирішив побудувати теплицю вдома. Це не так просто, як здається. У тепличному вирощуванні чимало різних нюансів, які потрібно знати», — каже диканець Віктор Васканян.

У селищній раді припускають, що такі заняття з охочими навчатися тепличного вирощування зелені на території громади відбуватимуться і в майбутньому.

Якщо опішненські тепличники спеціалізуються на зелені, салатах, то директорка ТОВ «Тростянецький млин» із села Малий Тростянець Полтавського району фермер у четвертому поколінні Жанна Мирошниченко у своїх теплицях вирощує овочі. Розповіла, що захопилася цією прибутковою справою тому, що вся її родина здавна працювала в овочівництві. А бабуся Галина Іванівна була керівником овочевої бригади й організовувала виробничі процеси. Продовжуючи справу батьків, бабусі, Жанна трудилася в теплицях, вирощувала і продавала овочі.

«Важливо, коли людина займається тим, що любить найбільше. Інколи мені кажуть, що в мене не жіноча робота. Справді, буває важко тягати плівку на теплиці, підкладати дрова, але мені це дуже подобається. Завжди, заходячи в теплицю, вітаюся до моїх рослинок, бо вони живі», — розповідає Жанна Мирошниченко.

Нині в ТОВ «Тростянецький млин» утримують 21 теплицю загальною площею майже 0,5 гектара. Овочі вирощують у два цикли: ранній весняний та пізній осінній. Підприємство надає перевагу ранній капусті, огіркам, помідорам, інколи саджає перець. Допомагають у цьому переселенці. Ті з них, хто раніше займався овочівництвом, надав їй своє врятоване від рашистів насіння для посіву.

Понад 30 років вирощує овочі, капусту — білокачанну, цвітну, броколі — й полтавець Михайло Плюта із села Попівка Карлівської громади. Хоч нині складно працювати — війна, бракує насіннєвого матеріалу, добрив. Попри це кілька гектарів овочів планує посіяти і цього року. Загалом на Полтавщині під ці культури 2023 року планують відвести майже 80 тисяч гектарів ріллі. Це для того, щоб в умовах війни вистачало їжі.

У Полтаві благодійна організація «Посади» безплатно роздає пенсіонерам та переселенцям насіння огірків, помідорів, динь, кавунів, квасолі та гороху. Про це повідомила координаторка проєкту Юлія Авраменко. За її словами, насіння отримали вже кількасот людей.