Уряд готовий задовольнити запити бізнесу

Після того як Кабінет Міністрів скасував черговий пакет регуляторних актів, які заважають розвитку підприємництва, Міністерство економічного розвитку і торгівлі оприлюднило детальну інформацію щодо перспектив цих змін. Корисні відповіді для представників бізнесу прописано й у спеціальній презентації. Усе збігається в точку відліку: власну справу буде вести значно легше, а посадовців унеможливлять вдаватися до тиску.

У Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю), розробленій Мінекономрозвитку, поліпшення бізнес-клімату напряму пов’язано зі змінами в системі державного нагляду. Вона має стати системою управління ризиками, тобто змінити на краще ризик-орієнтований підхід, завдяки чому інспекційна система буде здатна запобігати порушенням і посилить відповідальність своїх інспекторів. Не менш важлива складова — мінімізація корупційних ризиків за рахунок автоматизації підбору критеріїв для перевірок.

Про втілення норм стратегії в життя сигналізуватиме сформований індивідуальний перелік вимог до кожного виду бізнесу, оцінка важливості кожної вимоги та наявність позитивного стимулу для їх дотримання. Один із прикладів — публічний рейтинг бізнесу. До речі, ризик-орієнтований підхід залежатиме від національного переліку небезпек. Перевірятимуть тільки найважливіші вимоги. Ефективність регулювання оцінюватимуть за показниками стану небезпек.

Пілотний модуль уже планує перевірки

У повідомленні Мінекономрозвитку також ідеться про те, що Державна регуляторна служба і Офіс ефективного регулювання вже започаткували пілотний модуль планування заходів державного нагляду. Про це говорив під час засідання уряду перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов: «Це єдиний онлайн-портал, що містить усі плани перевірок, усі вимоги до бізнесу, які перевірятимуть, а також результати самих перевірок і їх оскаржень. За перші 10 днів роботи модуля ним скористалося понад 50 000 користувачів, отже запит від бізнесу на такий інструмент існує. Ми й надалі вдосконалюватимемо його, щоб до 2020 року національна система управління ризиками запрацювала повноцінно».

Глобальна мета стратегії — зменшення рівня корупції, витрат з бюджету на забезпечення роботи системи нагляду (контролю) та ефективне реагування на виявлені ризики. Очікують, що бізнес напевно знатиме про суть перевірок і більше довірятиме державі.

Не можна оминути увагою і нинішнього стану справ у дерегуляційній сфері. Це застосування органами державного нагляду (контролю) санкцій і аж ніяк не запобігання правопорушенням чи мінімізація ризиків. Це не секрет і для першого віце-прем’єр-міністра—міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва. За його словами, повноваження інспекційних органів дублюються, створюється подвійне навантаження на український бізнес, а система оцінки ефективності державного контролю як така не існує взагалі.

«99% перевірок фіксують порушення. Це не тому, що бізнес такий недбалий, це тому, що мета перевірок — карати, а не проводити профілактику та гарантувати безпеку. Кореляції між перевірками та безпекою нині немає», — цю позицію посадовець доносив до міністрів ще перед схваленням стратегії.

Уайт-спірит без акцизу

На що тепер чекати бізнесу? Передовсім спрощується розміщення іноземних організацій в Україні. Представництва іноземних фірм та банків не муситимуть погоджувати питання, пов’язані з придбанням, перебудовою чи орендою приміщення з Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв. Іноземне підприємство та фінансова установа зможуть у легкий спосіб придбати нерухомість в Україні. В уряді переконані, що такий крок «відкриє Україну для міжнародних партнерів і сприятиме залученню інвестицій».

Президентові пропонують скасувати указ №436 та укази, якими внесено зміни до нього. «Усупереч статті 133.3 Податкового кодексу, податківці систематично штрафують підприємців за порушення норм указу Президента №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». У разі втрати чинності указу Президента №436 буде скасовано штрафи за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах; неповне оприбуткування готівки у касах; витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції та інших касових надходжень на виплату заробітної плати; перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки; проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа; використання одержаних у банку готівкових коштів не за цільовим призначенням», — ідеться в повідомленні Мінекономрозвитку.

КМУ підтримав пропозицію відомства скасувати необхідність проведення переоцінки запасів корисних копалин щоп’ять років. Цього понеділка міністрам вдалося лібералізувати й умови використання касових апаратів. Їх використовуватимуть, якщо річний обсяг розрахункових операцій перевищує 500 тисяч гривень. А для забезпечення підприємств хімічної промисловості сировиною розширено перелік компаній, які отримують квоти на одержання та ввезення сировини (толуол, ксилол, сольвент) без сплати акцизу, і створено перелік підприємств, що отримують квоти на отримання та ввезення уайт-спіриту без сплати акцизу.

Удосконалені механізми розмитнення товарів у портах мають пришвидшити контрольні процедури. Без інформації про товари в електронному вигляді буде заборонено їх вивантаження.