Як ми вже повідомляли, Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило список суб’єктів господарювання, які виробляють товари, що мають істотну соціальну значущість та зможуть отримувати для своєї роботи природний газ внутрішнього видобутку з обмеженою націнкою 25 відсотків. Цьому  рішенню передували тривожні сигнали, які надходили від виробників. Безперервне зростання цін на енергоносії поставило їх перед дилемою: або відповідно підвищувати вартість своєї продукції, або зупиняти виробництво, бо за такими цінами все одно ніхто не купить.

Напередодні нового року президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко повідомив, що виробники хлібобулочних виробів найближчим часом будуть змушені підняти ціни на свою продукцію майже на третину через різке зростання собівартості, спричинене вибухоподібним зростанням ціни газу.

Газовий вибух цін

Якщо раніше на випікання однієї хлібини треба було витратити газу на 50 копійок, то тепер — усі п’ять гривень. Певна річ, підвищенню ціни є альтернатива, але вона ще менш приваблива для населення — часткове скорочення виробництва, а на деяких підприємствах і повна його зупинка. 

І це стосується не лише пекарів. Не краща ситуація і в інших підгалузях харчової промисловості. Про це заявляють професійні асоціації харчовиків. Голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський днями наголосив, що підвищення цін на енергоносії становить загрозу продовольчій безпеці України. Це особливо небезпечно на тлі загрози повномасштабного вторгнення Росії на нашу територію, тож можливо, що підвищення цін на енергоносії — перший етап цього вторгнення. 

Вадим Чагаровський зауважив, що вітчизняна молочна промисловість і так вже пів року перебуває у кризі з інших причин (див. «УК» від 27 квітня та 21 грудня 2021 року). А тепер підвищення ціни газу може остаточно добити галузь,  адже за рік вона зросла з 4,7 гривні за кубометр до 70 і більше. 

Тому подальше підвищення цін на молочну продукцію вдарить не лише по споживачах, а й по самих підприємствах — деякі з них муситимуть призупинити діяльність. І це вже відбувається: зокрема, про плани зупинити виробництво повідомила група компаній «Молочний альянс», до якої входять такі великі підприємства, як Пирятинський сирзавод, Яготинський маслозавод тощо. Там наголошують: окрім газу, подорожчала й електроенергія у 2,5 раза, пакувальні матеріали — на 42%, молочна сировина — на 25%, тоді як кінцева продукція — лише на 7%.

Подальше підвищення цін на молочну продукцію вдарить не лише по споживачах, а й по самих підприємствах . Фото з сайту orlada.com

Краще вчасно зупинитися?

Працювати собі у збиток молочарі більше не мають ані змоги, ані бажання. До речі, представники молочної промисловості наголошують ще на одному нюансі, про який мало згадують: коли молокопереробний завод зупиняється, то сільгоспвиробник, який постачав йому молочну сировину, не може тимчасово відімкнути процес доїння корів. То що йому робити — виливати молоко чи вирізати молочне стадо, а потім витратити роки на його відновлення? І йдеться не про одного такого виробника!

Можливість припинення виробництва розглядають і виробники кондитерських виробів, наголосив президент асоціації «Укркондпром» Олександр Балдинюк (зауважимо, що до асоціації входять такі відомі бренди, як АВК, «Рошен», «Житомирські ласощі» тощо). Адже за рік питома вага ціни газу в собівартості продукції зросла з 4% до 18, відповідно ціна кондитерських виробів — до 30%, а для отримання позитивної рентабельності виробництва ціну слід підняти ще на 15%.

За словами самих кондитерів, через зростання собівартості їхня продукція не матиме попиту ні в Україні, ні за її межами. Тому деякі виробники, за словами Олександра Балдинюка, вже вдалися до крайнього заходу — призупинили виробництво в очікуванні кращих цін на газ.

Думку інших харчовиків підтримує й виконавчий директор Союзу птахівників України Сергій Карпенко. Він зауважує: вартість газу в собівартості кілограма м’яса на початок 2020 року становила 1,6 гривні, на початок 2021-го — 2,11 гривні, у листопаді — 4, а у грудні — 6 гривень. Мало того: птахівникам пропонують газ за ціною більш як 70 гривень за кубометр, тоді на кілограм м’яса вийде вже 15 гривень. Тож деяким птахівничим підприємствам, особливо меншим, доведеться призупиняти виробництво.

Хіба після цього м’ясо птиці буде доступним для населення? Ще зовсім недавно Україна була в переліку провідних світових експортерів м’яса птиці та яєць, тепер вона, цілком імовірно, може втратити провідні позиції на світових ринках.

Надія є

Виробники харчових продуктів звернулися до уряду із проханням про запровадження пільгових цін на енергоносії та підписання тристороннього меморандуму між урядом, торговельними мережами та представниками галузі з приводу механізму регулювання цін. Адже відносини виробників з торгівлею теж не безхмарні, деякі їх нюанси виробників не влаштовують, зокрема стосовно встановлення роздрібних цін. І загалом, на думку деяких експертів, вітчизняні виробники, зокрема харчовики, потребують не просто одноразового пожежного заходу на цей конкретний випадок, а тривалої антикризової економічної стратегії.

Уряд виявив розуміння ситуації і дослухався до побажань виробників харчових продуктів. Ще 24 грудня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на брифінгу в Офісі Президента повідомив, що Кабінет Міністрів розробляє механізми підтримки виробників соціально важливих харчових продуктів.

Зрештою 31 грудня, під новорічну ялинку, було підписано Меморандум про взаєморозуміння стосовно стабілізації цін на природний газ вітчизняного  видобутку для потреб виробників соціально значущих товарів. Ішлося, зокрема, про хліб житній, батон, борошно, молочну продукцію, соняшникову олію, яйця та курятину. Документ підписали міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко і керівники певних професійних асоціацій аграрної та харчової галузей.

Однак меморандум, попри його значущість, не має юридичної сили і не обов’язковий для виконання, його порушник не ризикує нічим, окрім власної честі та ділової репутації. Набагато вагоміша урядова постанова №1432 від 30 грудня, якою внесено зміни до постанови №1236 від 9 грудня 2020 року. Вона визначає граничний рівень постачальницької надбавки до ціни природного газу власного видобутку: не більш як 25% для суб’єктів господарювання, основний вид діяльності яких — виробництво продовольчих товарів. Таке обмеження буде чинним до 30 квітня 2022 року. Цією постановою суб’єктів господарювання зобов’язують заздалегідь декларувати заплановане підвищення цін на певні продукти.

У попередній постанові в цьому переліку були гречана крупа, цукор-пісок, пшеничне борошно вищого ґатунку, хліб житньо-пшеничний, курячі яйця категорії С1, курячі тушки та вершкове масло 72% жирності. Тепер до переліку увійшли хліб житній, батон та соняшникова олія. Такі обмеження мають діяти на період карантину, спричиненого пандемією COVID-19. Постанову доповнили пунктом, який забороняє встановлювати націнку до оптово-відпускної ціни на хліб житньо-пшеничний і батон понад 10%.

Як і слід було очікувати, такі кроки уряду спричинили бурхливу реакцію Асоціації газовидобувних компаній України. Уже 31 грудня там оприлюднили заяву, в якій газовидобувальники стверджували: дії уряду спричинять скорочення вітчизняного газовидобування аж до повної його втрати, падіння інвестиційної активності. Це нібито призведе до погіршення стосунків з ЄС, бо суперечить курсу України на європейську інтеграцію.

Та важко повірити, що тимчасове, всього на чотири місяці, обмеження цінової сваволі на ринку газу здатне спричинити аж такі руйнівні наслідки для газовидобувної галузі. Що ж до європейської інтеграції, то нею тепер модно лякати, виступаючи проти будь-яких спроб уряду навести хоч якийсь лад на  ринку України. Практика свідчить інше: Європа досить лояльно ставиться до неринкових методів регулювання у кризових ситуаціях за двох умов: якщо ситуації справді кризові, а заходи щодо їх подолання — тимчасові. Саме так, як у цьому разі.