Підступна гібридна війна, що вже майже три роки триває на Донбасі, багато чого навчила тутешніх людей. За той час, поки «рускій мір» свідомо й послідовно перетворює окрему частину донедавна потужного промислового і густозаселеного краю на пустелю, його жителі пройшли найсуворішу в житті науку — навчилися виживати. Люди на слух безпомилково визначають розриви 120-міліметрових та 152-міліметрових боєприпасів. І навіть дошкільня автоматично сполохано вбирає голову плечі, почувши на перший погляд симпатичні назви «васильок», «гвоздика», «тюльпан» чи «акація». Бо йдеться не про барвисту клумбу, а про грізні мінометні чи артилерійські системи, снаряди й міни яких дуже часто вибухають поблизу домівок чи влучають у них.

Та існує ще страшніша й потужніша зброя масового враження, перед якою жителі тимчасово окупованих територій зовсім безсилі. Ідеться не про хімічну, бактеріологічну чи ядерну. Її назва — брехня. Точніше, бідолашних людей перетворюють на майже зомбі, активно використовуючи проти них найбільшу, несусвітню безглузду брехню і найстрашніший варіант — так звану інформаційну політику самопроголошеної республіки.

Головний принцип цієї пропагандистської важкої артилерії полягає у спотворенні твердження Вінстона Черчилля: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Тобто щоб заволодіти, зруйнувати й загидити внутрішній світ людей, які з різних причин залишилися на окупованій території, їх день у день буквально приголомшують брутальною дезінформацією. І російські куратори насамперед навчили своїх підлеглих брехати про ворогів з усіх боків й розпалювати міжнаціональну ворожнечу. А тому «бандерівцями», «карателями» «правосеками», «укрофашистами» лякали і лякають не тільки дітей, а й дорослих. І дуже прикро, але чимало донедавна притомних земляків стали жертвами цієї антиукраїнської істерії. Жертвами у прямому й переносному значеннях, адже немало з них загинули зі зброєю в руках, яку їм тицьнули куратори. А деякі відчули себе обдуреними аж тепер: вони розкаюються і проклинають тих, хто обдурив і підставив під кулі.

Ось свіжий приклад. Нещодавно правоохоронцям здався 56-річний житель Слов’янського району, який утік з ополчення ще два роки тому і довго переховувався від покарання за скоєне. Він зізнався: 2014-го приєднався до бойовиків, бо, як і багато земляків, потрапив під вплив російської пропаганди. «В Україні мене все влаштовувало, бо я тут прожив більш як піввіку, але хоч який канал телебачення увімкнеш, там переконують, що до нас ідуть «українські карателі» і за російську мову всіх до тюрми запроторять. Кому це сподобається?» Отримавши зброю, він служив на блокпостах, де зупиняли автотранспорт: «Перед нами стояло чітке завдання ретельно перевіряти тих, хто їхав сюди з інших областей, бо ми мали інструкцію: якщо хтось розмовляє українською мовою західним діалектом, це диверсант». Вражає й те, що сам потерпілий від антиукраїнської істерії розмовляє українською.

Із донбаськими чоловіками, здатними носити зброю, все зрозуміло: їх свідомо дурили й дурять, щоб перетворити на захисників від вигаданих «бандерівців», диверсантів зі США чи Європи. Але навіщо буквально зомбують найдовірливіших жителів окупованих територій — людей похилого віку? Попри те що вони здебільшого вірять у повернення до СРСР і на мітингах підтримують «республіку», їм постійно підкидають різноманітні нісенітниці, які не вкладаються в нормальній голові.

Приміром, знаєте, що підступні американські диверсанти недавно ополчилися проти донецьких бабусь і отруїли… російські рублі? Цю страшилку, яку нині обговорюють у його під’їзді, будинку й громадському транспорті, переповів один донеччанин. Оскільки чимало літніх людей узимку потерпають від сезонних захворювань, а ціни на ліки кусаються, місцеві пропагандисти знайшли крайніх. Містом поширювали чутки про заморський вірус грипу, яким заокеанські шпигуни вразили… гроші, що ходять серед населення. Вже знайшлися і свідки, й потерпілі, які тримали в руках підозрілі російські рублі, а потім злягли з високою температурою. Ще хтось розказує: «дирівська» контррозвідка не дрімає, і до хворих уже навідувалися хлопці, які забрали небезпечні банкноти на експертизу.

З таким ставленням до свого народу в «народній республіці» мимоволі згадуєш саркастичне: «А ви їх дустом не пробували?» А тим часом інформаційна політика лякає населення окупованих територій ворогами, яких скрізь буцімто аж кишить. Схоже, щоб люди не розслаблялися, зовсім недавно офіційні засоби масової дезінформації вкотре закликали до пильності. Бо, мовляв, дуже активізувалися диверсанти у Макіївці, Горлівці, Єнакієвому, які у всіх доступних місцях труять воду спеціальними американськими токсинами. Хоч іноді складається враження, що донбасівцям, яких тривалий час конкретно обробляють і труять їхню свідомість примітивними й огидними брехнями, вже ніякі бацили чи токсини не страшні.