Другий вівторок грудня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів у Чернівецькій області. Без цієї робочої поїздки глава уряду не мав би уявлення про унікальність багатоквартирного будинку, зведеного за енергоефективною технологією. Він не зміг би дізнатися від студентів та професорсько-викладацького складу свіжих і гарячих новин Буковинського державного медичного університету, не відкрив би ТОВ «Аутомотів Електрік Україна». Цей робочий день Прем’єра завершувався у стінах міжнародного аеропорту «Чернівці». Там керівництво летовища доповідало про освоєння бюджетних коштів на ремонт злітно-посадкової смуги.

І приклади заходів з енергоефективності також надихають на подальші реформи. Фото з Урядового порталу

Маємо на 50 мільйонів кубів більше

«Енергоефективний» новобуд Чернівців сподобався Володимиру Гройсману. Принаймні про це свідчать його оціночні слова. А стосуються вони оптимістичних планів уряду вже за кілька років зменшити споживання й збільшити видобуток власного газу. У 2020-му, як результат,  говорити про повну енергетичну незалежність України.

«Наше завдання — споживати втричі менше газу на квадратний метр у будівлях. Це шлях у 5—10 років. Але наша стратегія полягає в тому, щоб менше споживати і більше видобувати», — вивів формулу успіху Володимир Гройсман.

Опісля він перейшов до проблематичнішої теми — досягнення енергетичної незалежності, а точніше, дій КМУ у цьому напрямі. Позитивний сигнал, на його думку, — встановлення ринкової ціни на газ,  ширші можливості для вітчизняних видобувних компаній, зокрема буріння, розробки свердловин, досліджень, модернізації обладнання.

Не менш хороша новина стосується цифри 50 мільйонів кубометрів. До такого показника, за даними Прем’єра, зріс видобуток українського газу  наприкінці 2016-го. «Це небагато, але це лише початок, бо раніше було тільки падіння», — цитує слова Володимира Гройсмана департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. До речі, наступного року він очікує десятикратного збільшення обсягу видобутку вітчизняного газу — щонайменше на 500 мільйонів кубів.

А студентам і викладачам Буковинського державного медичного університету глава уряду розповідав, що реформа системи охорони здоров’я здатна змінити на краще якість медичної послуги, умов роботи лікарів та медичної освіти загалом. Головне — правильно визначити покроковість змін. Кінцева мета — зробити охорону здоров’я самодостатньою, подовжити тривалість життя українців, а лікарю дати змогу отримувати конкурентну заробітну плату, студенту — хорошу освіту.

Нагадав Прем’єр і про затверджену КМУ концепцію реформи системи охорони здоров’я. Зміни розпочнуться із первинної ланки, потім охоплять вторинну й спеціалізовану ланки медицини.

Акцент на реімбурсацію

Зазнає змін і система фінансування. Кошти надаватимуть на медичну послугу для конкретного громадянина. У цьому сенсі  Володимир Гройсман наголосив: «Досить фінансувати стіни закладів охорони здоров’я. Ми маємо перейти до автономізації медичних закладів, прив’язати фінансування  медичної послуги за конкретною людиною. Людина хоче отримати конкретну послугу і звертається до закладу, отримала цю послугу — держава за нею заплатила».

Він також розповів про суть національного солідарного медичного страхування. По-перше, це можливість вибору для лікаря: працювати за наймом,  започаткувати  свою практику, орендувати кабінет чи самостійно адмініструвати базу своїх пацієнтів. По-друге, це право пацієнта лікуватися у тієї людини, якій він довіряє.

Окрім цього, йшлося про старт роботи з 1 квітня 2017 року в Україні системи референтного ціноутворення, а з 1 січня — механізму реімбурсації на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Мета — досягти справедливих цін на ліки. 150 мільйонів гривень передбачено в проекті Держ?бюджету-2017 на створення центрів серцево-судинної хірургії, а 5,9 мільярда гривень — на закупівлю медичних препаратів. Уряд це робитиме через міжнародні організації.

«Ми хочемо досягти відповідної якості лікарських засобів, справедливості формування їхньої ціни, системи компенсації-реімбурсації за надання ліків громадянам. Це буде наша інвестиція у рівень здоров’я і якість життя», — резюмував він.

Потім глава уряду вирішив на власні очі побачити ціни в одній із місцевих аптек на лікарські засоби. Працівникам аптеки Чернівців він розповідав про ухвалені урядом рішення, які стимулюватимуть зниження цін на ліки в Україні та дерегуляцію фармацевтичного ринку. Не оминув увагою і факт спрощення реєстрації ліків, які виробляють та споживають у ЄС, США, Канаді, Японії, Австралії та Швейцарії.

«Ціни на ліки в Україні часом  завищені порівняно з сусідніми країнами», — висловив думку Прем’єр. Він особисто розраховує на розуміння представників фармацевтичних компаній. Передовсім сподівається, що вони забезпечать зниження цін на лікарські засоби в Україні з 1 січня. Попередження Володимира Гройсмана звучало різко: «Уряд жорстко реагуватиме на створення штучного дефіциту ліків у країні».