Росія — агресор, окупант. Це засвідчено в різних міжнародних документах, резолюціях. Супутники військової агресії — злочини і вандалізм. І саме це, на жаль, нині РФ практикує в окупованому нею українському Кримському півострові.

Нещодавно «УК» (номер за 26 червня) писав про жахливу ситуацію з правами людини в Криму — правозахисники фіксують факти масових порушень прав людини в усіх сферах життя. Там тривають насильницькі зникнення, незаконні арешти, репресії щодо кримських татар, депортації патріотично налаштованих українців, освіту перетворено на потужний інструмент російської пропаганди. Правозахисники оприлюднили ґрунтовну доповідь «Ситуація з правами людини в Криму за сім років окупації».

Вандалізм — це не про катування чи позбавлення життя, але ця проблема також пов’язана з окупаційною владою в Криму. Пошкодити. Знищити. Вивезти. Саме такі пріоритети політики РФ щодо культурної спадщини України на території півострова.

Українські громадські організації презентували інформаційний огляд «Культурна спадщина України в Криму: пошкодження та знищення», в якому представлено кілька найбільш показових фактів порушень і знищення Росією об’єктів культурної спадщини України. Цей огляд експерти громадських організацій «Євромайдан-Крим», Українська Гельсінська спілка прав людини і «Регіональний центр прав людини» створили на базі матеріалів Крайової ради українців Криму, інформаційного агентства «Голос Криму» і газети «Кримська світлиця».

Ігнорує та руйнує

Крим — одна з найбагатших на культурні цінності, й археологічні зокрема, територія Європи. Ці пам’ятки культурної спадщини залишили різні народи, наявні і давно зниклі з етнічної мапи України. На початку 2014 року Міністерство культури України заявило про існування на території Криму 63 культурних пам’яток національного значення та 1080 — місцевого, понад 30 музеїв та галерей. Усі ці об’єкти — культурне надбання України, і саме вона визначає режим їхнього використання, збереження та захисту.

Але так було до окупації. В інформаційному огляді йдеться, що відповідно до міжнародно визнаних законів і звичаїв ведення війни, державі-окупанту, яка зайняла територію, заборонено привласнювати та знищувати культурні цінності, історичні пам’ятки. Проте РФ ігнорує це й наполегливо проводить свою загарбницьку культурну політику на території Криму.

Упродовж останніх п’яти років окупаційна російська влада здійснила масштабні археологічні розкопки, зруйнувала під час будівельних робіт цінні археологічні пам’ятки. Крім цього, провадиться нищівна політика з надання дозволів на будівництво, без врахування охоронних зон об’єктів культурної спадщини.

«Стирання відмінностей народів, що проживають під пануванням РФ, свідчить про продовження традиції знищення елементів культурного коду українського народу та інших неросійських народів, що тимчасово перебувають під фактичною владою РФ. Жителі Кримського півострова висловлюють свою незгоду, а інколи й обурення руйнівною політикою РФ у сфері охорони культурної спадщини. Проте стала практика ігнорування прав людини в Криму зводить нанівець зусилля кримського суспільства із захисту пам’яток», — зазначено в огляді.

Представник Регіонального центру прав людини та Крайової ради українців Криму Сергій Мокренюк під час презентації огляду зазначив, що основні форми порушень використання культурної спадщини, які зафіксовано в окупованому Криму, — це знищення пам’яток, експропріація майна або примусове позбавлення власності, незаконні археологічні розкопки, вивезення за межі Криму артефактів, здобутих під час розкопок.

Предметом посягань в Криму з боку РФ є культурний об’єкт Херсонес Таврійський, що внесений в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також церква Івана Предтечі в Керчі, що належить до найдавніших зразків сакральних споруд Візантії. Також в огляді йдеться про злочинні дії окупаційної влади щодо таких об’єктів: Докова Вежа та Вежа святого Костянтина (Феодосія), комплекс археологічних пам’яток на Мікензієвих горах (Севастополь).

Закатує артефакти в асфальт

Херсонес Таврійський. Протягом 2015—2016 років уряд РФ видав розпорядження і зарахував пам’ятку до «об’єктів культурної спадщини федерального значення». З грудня 2017-го окупанти в буферній зоні цього об’єкта світової спадщини реалізують проєкт так званого історико-археологічного парку, у межах якого торік профінансовано незаконні масштабні археологічні роботи. Було виявлено невідому раніше частину давнього Херсонеса — три житлові комплекси (два приміщення вирубано в скелі, та одне — в природному гроті), вирубано в скелі поховальні споруди. З археологічної пам’ятки незаконно вилучено чималу колекцію посуду, металічні, скляні, кам’яні та кістяні вироби, прикраси, світильники, понад 600 монет, зокрема срібних і золотих. Частину побутових предметів датовано VIII—IX століттями. Протягом травня 2021 року було проведено земляні та будівельні роботи з використанням важкої будівельної техніки. Через невибіркову виїмку глибоких шарів ґрунту не досліджений раніше культурний шар пам’ятки було знищено.

Церква Іоанна Предтечі. Окупаційна влада змінила межі охоронної зони пам’ятки, зменшивши їх, відкрила дорогу будівництву готелю в безпосередній близькості до пам’ятки.

Докова вежа (частина середньовічної фортеці XIV століття). Враховуючи особливості фундаменту, попри те, що її стіни століттями омивало море, башта залишалася однією з найбільш збережених історичних споруд району старого міста Феодосії. Але нині її фундамент та стіни руйнуються внаслідок будівництва причалу в безпосередній близькості до історичної пам’ятки.

Вежа святого Костянтина. До 2015 року вона не була в полі зору окупантів, потім її зарахували до «об’єктів культурної спадщини федерального значення». Небайдужі громадяни, які опікуються історичними пам’ятками Криму, зверталися до «правоохоронних органів» окупаційної адміністрації, але вони відмовилися реагувати на руйнування пам’ятки, аргументуючи це тим, що вона перебуває у власності України, а не РФ. Через тиск громадськості, у 2017-му окупаційна влада спробувала провести реставраційні дії, але вони завдали ще більшої шкоди цілісності історичної споруди — стародавню кладку, якою вимощено стіни вежі, було замінено на сучасний цемент.

Комплекс пам’яток «Мекензієві гори». Проводили незаконні розкопки. Потім через прокладання автомобільної дороги — так званої траси «Таврида» — комплекс археологічних пам’яток із майже сторічною історією досліджень зазнав катастрофічних пошкоджень, а значна кількість артефактів, що розташовувалися на їх території, назавжди втрачено.

В огляді зазначається, що окупаційна влада не приховує вивезення археологічних артефактів з окупованого півострова. Археологічні розкопки виконують переважно особи, які не мають досвіду роботи з кримським матеріалом, не володіють знаннями про особливості ґрунтів та природні умови півострова. До участі в незаконних розкопках, як проходження літньої практики, залучають навіть студентів російських закладів освіти.

«Окупант створив інструмент зі знищення тих пам’яток, які заважають розбудові на півострові масштабного воєнного плацдарму», — зазначено в огляді.

Протидія агресору

Органи державної влади України вживають певних заходів, спрямованих на протидію незаконній діяльності окупаційної влади в Криму. Так, слідчі підрозділи Нацполіції під процесуальним керівництвом прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя розслідують окремі факти незаконного руйнування та пошкодження об’єктів культурної спадщини. Рада національної безпеки та оборони ухвалила рішення про застосування персональних обмежувальних заходів щодо осіб, яких було залучено до проведення незаконних пошукових робіт на об’єктах археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини України в Криму. Але окупанти продовжують планувати розкопки на найближчий час.

20 травня 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права, яким Кримінальний кодекс було доповнено діяннями, які становлять воєнні злочини. Серед іншого, до кодексу внесено статтю 4385 «Воєнні злочини проти культурних цінностей, що перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права», яка передбачає відповідальність за такі діяння — позбавлення волі за відповідні злочини на 7—15 років.

В огляді наголошується, що факти пошкодження чи знищення об’єктів матеріальної культурної спадщини України в Криму підлягають розслідуванню з боку правоохоронних органів України, і що певною мірою вже здійснює наша держава.

«Належне розслідування не безумовна запорука припинення подальшого знищення Росією культурної спадщини України в Криму, хоч і є елементом політики протидії збройної агресії РФ. Моніторинг, виявлення та належна фіксація інформації розслідування фактів, встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, оприлюднення інформації про активну поведінку Української держави в питанні захисту своєї культурної спадщини є важливими компонентами протидії знищенню РФ культурної спадщини. Крім того, є базовою для використання Україною міжнародних інструментів та механізмів захисту своїх інтересів у сфері культурної спадщини, зокрема судових, санкційних. Інформація, досліджена правоохоронним органом під час кримінального розслідування, відповідає високим стандартам доказування і є потужним інструментом у руках українських дипломатів», — зазначено в огляді.

Перший заступник прокурора АРК та міста Севастополя Віталій Секретар каже, що основним джерелом інформації для відкриття кримінальних проваджень є громадські організації, фахівці, які безпосередньо займаються археологічними роботами або свого часу проводили ці роботи на території півострова, які розуміють особливості ландшафту Криму, особливості тієї чи іншої культурної цінності.

«На жаль, від профільних органів не отримуємо цієї інформації», — зауважує він. І зазначає, що всі факти порушень, зафіксованих в огляді, є предметом кримінальних проваджень.

Експерти переконані, що інформаційний огляд «Культурна спадщина України в Криму: пошкодження та знищення», як і ґрунтовну доповідь «Ситуація з правами людини в Криму за сім років окупації» слід презентувати в серпні під час установчого саміту «Кримської платформи», куди запросили лідерів іноземних держав, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до того, що відбувається в Криму з українською культурною спадщиною та правами людини.

Україна засновує «Кримську платформу» як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також захисту прав та інтересів громадян України.

Наталя ПИСАНА,
для «Урядового кур’єра»