Директор Рівненської ЗОШ №13 Михайло Бєлік поділився радісною новиною: їхня 11-класниця Маргарита Безчинська перемогла у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт Малої академії наук. У секції «Французька мова» дівчина залишила позаду навіть суперників зі спеціалізованих навчальних закладів міст-мільйонників.
Перемога додасть їй балів під час вступу до українських вишів. Утім, Маргариту вже сьогодні запрошують на навчання кілька університетів у Франції. Не приховує задоволення і наставниця вчитель-методист Євгенія Селінова, педагог, яка поставила на крило не одне покоління переможців олімпіад. Ось що означає репутація педагога і школи: 13 для рівнян — число щасливе.
Саме в цій школі наприкінці травня проходить загальноміська учнівська конференція «У світ відкриттів — через МАН». Переможці в різних галузях оригінально й доступно презентують свої роботи перед ровесниками, мотивуючи їх до великих відкриттів у Малій академії наук. Виходить справжній інтелектуальний бліцкриг, побувати на якому днями випала нагода й мені.
Неначе яскраві картинки в калейдоскопі, змінювали одне одного відкриття юних науковців. Олександра Бусь з НВК «Колегіум» презентувала власний винахід — пристрій для оцінки рівня радіоактивності продуктів. Для Рівненщини, шість районів якої й нині мають статус чорнобильських, це надактуально. До речі, Олександра дослідила, що найвищий рівень радіації у місцевих м’ясі, сушених грибах та ягодах. Михайло Ярощук з «Елітару» продемонстрував 3D-принтер власного виготовлення: на таких уже друкують навіть деталі для ракет. Олександр Чернюк із ЗОШ №1 говорив про чорні діри Всесвіту: виявляється, лише 10 квітня цього року з’явилося перше фото такої діри, відстань до якої 53 мільйони світлових років. 200 вчених з усього світу об’єднали зусилля, щоб зробити це фото, яке представив Сашко.
А Ірина Балашова з НВК №19 зачепила за живе, глибоко осмисливши наслідки незаконного видобутку бурштину в нашому краї. Вона навела такі цифри: державне підприємство «Бурштин України» видобуває лише 2—3 тисячі кілограмів сонячного каменю на рік, а кордони держави перетинають близько 20 тисяч! Яких іще доказів треба тим, від кого залежить унормування нашого законодавства? На жаль, бурштин — не тільки краса, а й невимовний біль Рівненського Полісся, робить висновок дослідниця, яка й отримала приз глядацьких симпатій. Бо таки болить ця тема нам усім.
Коли слухаєш без перебільшення еліту нації, з’являється надія на позитивні зміни. Мала академія наук на Рівненщині працює вже два десятиліття, спонукаючи учнів 8—11 класів до пошуку.
— Чи не найяскравішу сторінку в розвиток академії та у власне майбутнє вписують юні рівняни: маємо 60 секцій та 12 відділень МАН, у кожному з яких понад 100 учасників. І охочих щороку додається. І ось результат: у цьому навчальному році ми вибороли 16 всеукраїнських перемог — це понад 50% у скарбничці області. В обласному етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН 150 перемог — майже 40% призових місць в області, — розповідає завідувач центру роботи з обдарованими учнями управління освіти Рівненського міськвиконкому Олеся Пасічник.
Добре, що в Рівному шість років тому з’явився такий центр, де працюють не байдужі до майбутнього міста люди. Бо робота в МАН — це не лише розвиток наукового мислення, а й уміння переконувати, обстоювати власну думку, аргументувати її. Це врешті упевненість у власних силах.
Нині ті, хто ще недавно торував у Рівному стежки МАНу, підкорюють світові наукові висоти. Приміром, Анна Теребус здобуває науковий ступінь з вищої математики у США, Олександр Желюк — у галузі провідникової електроніки в Нідерландах, Сергій Луцанич — доктор філософії, займається проблемами ядерної енергетики в Італії. Борис Левковський закінчив Мюнхенський технічний університет і вже запатентував кілька винаходів, у цьому університеті навчається рівнянин Дмитро Політика.
Прізвищ представників еліти — гордості своїх шкіл, родин, рідного міста багато. Чимало її яскравих представників, здобувши освіту й досвід за кордоном, повертаються додому, щоб прислужитися Україні, перетворити її на країну високих технологій, потужних інвестицій та не менш потужного розвитку. Головний капітал — розум та інтелект наших дітей — для цього є. Хотілося б лише спертися на більш надійне, ніж сьогодні, плече рідної держави: йдеться насамперед про умови для науково-дослідницької роботи та гідну оплату праці наших ентузіастів.
Місто ж та область заохочують їх у міру власних можливостей: тут і премії голови облдержадміністрації (майже 4 тисячі гривень), і стипендії міського голови, які переможці отримують цілий навчальний рік.
Ми в Google+