За популярністю автошлях Одеса — Рені цілком може конкурувати з аппієвою дорогою, що належала до найважливіших у Стародавньому Римі.

Нині капітально ремонтують міст біля молдовського села Паланка між 52 і 53 кілометрами траси. Цю ділянку закрили 10 грудня 2016 року. Значущість автошляху в тому, що доріг, які сполучають південь Одещини з рештою країни, лише дві. Друга проходить через селище Затоку вузьким (одна смуга в кожному напрямку) мостом, до того ж розвідним. Отож перекриття траси Одеса — Рені зумовило спрямування всього автомобільного транспорту на одну-єдину дорогу.

Яка ж причина необхідності перекриття на півроку автошляху державного значення? З одного боку, міст справді був на межі руйнації. Але ж місцеві умови такі, що напередодні ремонту можна було збудувати об’їзну. До речі, відкрили її 15 травня. Що ж до завершення ремонту мосту, то там ще роботи не на один місяць — щойно розпочали заливати бетон у підземну частину опор.

У цій ситуації мимоволі виникає запитання: чому об’їзну спорудили тепер, а не напередодні закриття головної? Є й питання щодо необхідності будівництва самого мосту — споруди складної й вартісної. Насправді великої потреби у ньому немає, і проектувальники разом із будівельниками мали б це знати. Нинішній міст збудовано не через Дністер, як дехто може подумати, а через єрик (простіше кажучи, широку канаву), якою під час паводків тече вода. У звичайних же умовах під мостом біжить невеличкий струмок. Таких струмків до будівництва автошляху було із 20. На трьох збудовано стандартні водопропускні труби перерізом 2 на 2 м. Вони мають один, два і три отвори.

Хоч ці споруди дуже прості, вони важливі. Насамперед саме ними надходить вода у так звані Прилиманські плавні, що лежать між автошляхом і Дністровським лиманом. Інша їх важлива функція полягає у пропуску частини води, яка під час паводків загрожує переливом через дорогу. Таке трапляється приблизно раз на 5 років і спричиняє закриття автошляху для проїзду звичайно на кілька днів.

Як видно, виконати обводнення плавнів і пропуск води під автошляхом можна не будуючи міст, а незрівнянно дешевші водопропускні споруди. Єдине, що було потрібно, зробити їх більше. Зокрема, не завадило б спорудити хоч одну-дві там, де єрики виявилися перекритими.

Окреме питання — належність ділянки автошляху між селами Маяки й Паланка Молдові. Сусідній державі цей автошлях не потрібен, і ним вона не користується. Те саме стосується прилеглої території. Приміром, за автошляхом (між ним і лиманом) Молдова не має жодного житлового будинку. А для України цей відтинок дороги надзвичайно важливий, адже ним відбувається головне сполучення з півднем Одещини. Логічний вихід із ситуації — обміняти цю територію площею кілька квадратних кілометрів на якусь іншу. Не зайве згадати, що Україна мовчки поступилася своїми інтересами, надавши Молдові змогу побудувати нафтовий термінал на Дунаї біля села Джурджулешти.

Тож у питаннях державної ваги потрібна праця не лише будівельників. Важливе слово фахівців-міжнародників. 

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук, для «Урядового кур’єра»