Традиційно навесні Національний банк України проводить стрес-тестування банків. Нині в умовах воєнного стану до оцінки стійкості фінансової системи підвищена увага, тож «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, які фінансові установи можуть не пройти перевірку і як вона вплине на ринок.

Мета й умовні етапи

Отже, головний фінансовий регулятор не вперше оцінюватиме стійкість банків, яка передбачає оцінку якості активів, так звану asset quality review (AQR), а для найбільших банків регулятор проводить також стрес-тестування. Експерти Національного банку, а саме департаменту банківського нагляду і незалежні аудитори з’ясовуватимуть, наскільки конкретний банк або банківська система загалом стійкі до «виняткових, але ймовірних шоків». Тобто під час стрес-тестування Нацбанк штучно створює кризові умови і спостерігає, наскільки ефективно фінансові установи зможуть діяти.

«Система стрес-тестування передбачає три умовні етапи. По-перше, оцінка показників діяльності банків або банківської системи (AQR), під час якої ретельно перевіряють стан активів. По-друге, тестування впливу несприятливих подій на ці показники. По-третє, визначення необхідних заходів для підвищення стійкості банків або банківської системи до подібних несприятливих подій», — зазначає голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Максим Тютюнников.

Для тестування впливу кризи на банки та банківську систему додатково до базового розробляють мінімум один несприятливий сценарій, який не є прогнозом НБУ. Такий сценарій, як правило, побудований на гіпотетичних припущеннях макроекономічних показників, які призводять до реалізації певних ризиків. Несприятливий сценарій має бути доволі жорстким і водночас правдоподібним.

Традиційно стрес-тест містить припущення щодо реалізації кредитного та ринкового (відсоткового й валютного) ризиків. Кредитний ризик оцінюють індивідуально за значними позиками великим корпоративним боржникам, а за рештою позик — на груповій основі. 

Відсотковий  ризик у несприятливому сценарії реалізують через зростання депозитних і ринкових ставок дохідності за цінними паперами. Валютний ризик виникає в разі незбалансованості валютної позиції банків та через припущення про девальвацію гривні.

«У процесі стрес-тестування НБУ оцінює якість активів і реалістичність її відображення у звітності банку, прогнозує майбутню динаміку основних показників за кількома сценаріями й визначає, чи має банк достатньо капіталу для подолання можливих складнощів. І якщо є ризик виходу нормативів достатності капіталу за встановлені межі, банку може знадобитися докапіталізація», — зазначає голова правління Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Розпочнуть з найбільших

Щодо конкретних особливостей стрес-тестування під час війни, то жодних чітких роз’яснень методології від НБУ немає.

«До переліку увійдуть 14 системно важливих банків: А-Банк, Сенс Банк (колишній Альфа-Банк), Кредобанк, ОТП Банк, Ощадбанк, АБ «Південний», ПриватБанк, ПУМБ, «Райффайзен Банк», ТАСкомбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, УкрСиббанк, Універсал Банк», — передбачає Максим Тютюнников.

В НБУ зазначають, що розпочнуть з найбільших банків, а подальші плани і часові межі тестування залежатимуть від операційної спроможності забезпечити оцінку якості активів банків з огляду на безпекові ризики.

Очікують, що критерії, які застосовують під час стрес-тестування банків, буде пом’якшено. Представники НБУ повідомляли, що під час нового стрес-тестування заплановано використовувати тільки базовий макроекономічний сценарій, хоч за звичайних умов використовують принаймні один несприятливий сценарій.

На клієнтах не позначиться

Як зазначає Олена Коробкова, стрес-тестування банків не впливає на їхніх клієнтів.

«Як і вимірювання температури тіла не впливає на людину, якщо не брати до уваги можливий дискомфорт під час процедури. Проте ця оцінка важлива, адже за її підсумками Нацбанк України краще розумітиме проблеми окремих банків і загальний стан системи. І безумовно, краща обізнаність означає вищу якість рішень, які НБУ ухвалюватиме для подальшого збереження фінансової стабільності», — додає вона.

Які нині найбільш вразливі місця українських банків і чи всі з тих, що працюють на ринку, зможуть його пройти?

Найбільшу загрозу для банків становить кредитний ризик, оскільки, за прогнозами, внаслідок війни банківська система втратить майже 30% кредитного портфеля. Як бачимо, спостерігається істотне зменшення кредитного портфеля, що прямо впливає на кредитні ризики, які є предметом оцінки під час стрес-тестування банків.

У зоні ризику банки, які мають значний обсяг проблемних кредитів, оскільки в січні  2023 року обсяги непрацюючих кредитів в українських банках зросли ще на 5,6 мільярда гривень. Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі й те, наскільки банки, які до того ж наростили витрати на поточну діяльність, здатні покрити збитки, буде частиною визначальної мети тестування.

«За підсумками стрес-тестування зможемо розробити стратегію розвитку сектору з урахуванням необхідності відновлення капіталу. Попередні стрес-тестування банків дали змогу провести підготовчу роботу для забезпечення їхньої стійкості. А ефективне стрес-тестування банків, проведене раніше, — один з чинників, які сприяли тому, що банківська система продемонструвала неабияку стійкість під час війни», — наголошує Максим Тютюнников.

Експерт зазначає, що не зрозуміло, як НБУ зможе впливати на банки, які провалять стрес-тестування. Нагадаємо, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після нього НБУ не застосовує до банків заходів впливу за порушення нормативів капіталу з огляду на постанову №23 від 25 лютого 2022 року. До цього слід додати, що в акціонерів фінансових установ у цей важкий час немає коштів для докапіталізації.

ДОВІДКА «УК»

Зазвичай стрес-тести проводять на початку року за підсумками попереднього. Попереднє стрес-тестування українські банки проходили 2021-го. 2020-го цей процес було скасовано через локдаун, а 2022-го — через повномасштабне вторгнення рф. У звіті за 2021 рік Нацбанк зазначав, що «стрес-тестування проходили 30 банків, що мають 93% активів банківської системи», йдеться на сайті адвокатського об’єднання «Кравець і партнери».