Ще не так давно деякі ЗМІ, з посиланням на висновки експертів, досить скептично оцінювали можливості України щодо постачання вуглеводнів за реверсною схемою з Європи. Проте, як засвідчила практика, цей скептицизм не враховував одного — реального прагнення нашої держави позбутися диктату «Газпрому» з його захмарними цінами на блакитне паливо для України. Звичайно, всі розуміли, що досягти цього можна лише через диверсифікацію поставок, збільшення власного видобутку та розробку нових родовищ, у тому числі сланцевого газу. Однак протягом минулих двох десятиліть справа далі розмов не просунулася. І лише торік у листопаді завдяки чітко визначеному курсу на енергонезалежність почалися перші реверсні поставки вуглеводнів з Європи. І саме завдяки тому, що наміри були підтверджені конкретними діями, скептичні прогнози не підтвердилися: лише за вісім місяців цього року реверсні поставки перевершили 1,1 мільярда кубометрів газу.

Про рух по висхідній красномовно свідчать самі цифри: якщо в січні  «Укртрансгаз» імпортував з ЄС лише 43,5 мільйона кубів, то вже у серпні надходження блакитного палива з Європи становило 244,2 мільйона метрів кубічних. При цьому, за даними Держстату, Україна в першому півріччі імпортувала газ із Росії по 425 доларів за тисячу кубометрів (а без знижки за ЧФ ціна була б на 100 доларів вищою), а з Європи без будь-яких знижок кожна тисяча кубометрів коштувала 393,5 долара. Ці цифри вщент розбивають твердження керівництва російського газового монополіста і державних мужів з Кремля, що ціна на газ для України така сама, як і для європейських споживачів.

Новим кроком на шляху до енергонезалежності можна вважати і підписання між НАК «Нафтогаз України» і німецьким газовим трейдером RWE Supply & Trading  угоди про постачання і зберігання газу в українських підземних сховищах. Адже з 2005 року, попри те, що українська сторона пропонувала зарубіжним партнерам зберігати там вуглеводні, бажаючих не було. І ось з наступного тижня німецька компанія почне закачувати газ в українські підземні газосховища. Тому останню подію можна вважати ластівкою, яка віщує, так би мовити, прихід весни. За словами  міністра енергетики Едуарда Ставицького, «формула ціни на вуглеводні від німецького трейдера нижча, навіть з урахуванням 100 доларів знижки (на ціну російського газу), яка дається за Чорноморський флот». Варто, мабуть, також нагадати і про контракт, який у лютому 2013 року Україна  підписала з цією компанією  на постачання природного газу щорічним обсягом до 5 мільярдів кубометрів. Адже коли підрахувати, що кожна тисяча кубів буде як мінімум на 30 доларів дешевшою від газпромівських вуглеводнів, то неважко, як кажуть, підрахувати й вигоду від цієї співпраці.

Окрім того, з площини намірів переходить у реальність прагнення довести найближчим часом імпорт газу з країн ЄС до 7 мільярдів кубів. Цього не можна досягти доти, доки не буде досягнуто домовленостей про реверс зі Словаччиною, на яку припадає більша частина транспортних потужностей. Зробити це непросто хоча б тому, що російський газовий монополіст вирішив використати перевірений метод шантажу, пригрозивши словацькій стороні у разі використання потужностей для реверсу скоротити обсяги транзиту через її територію. І хоча єврокомісар з енергетики Гюнтер Оттін∂ер заявив, що дозвіл на реекспорт від Словаччини отримано, проте угоду зі словацькою компанією Eustream так і не підписали через зволікання з її боку. Коли ж врахувати, що на боці України ЄС, то рано чи пізно угоду про реверс через Словаччину та Румунію буде досягнуто. А поки що, вважають експерти, запаси газу, які створить німецька компанія на території України, дають можливість не транспортувати вуглеводні в Німеччину, а звідти  — в Україну, а продавати їх за схемою заміщення в нашій країні. Це реально ще й тому, що такі дії не суперечать третьому енергопакету ЄС, до якого приєдналася й Україна.