Визначальний чинник, який впливає на ринок первинного житла, — попит на нього. Тож коли другого місяця жорсткого карантину в Україні купівельна спроможність населення різко впала, за інформацією самих компаній-забудовників, активність на ринку знизилася на 40%. Однак навесні й улітку 2020 року сформувався так званий відкладений попит. І як прогнозували тоді фахівці Національного банку України, справжній попит мав стати відчутним восени. Так і є.

Ринок не відчув впливу значного зменшення доходів громадян, і ціни на нове житло поповзли вгору. Так за дуже короткий термін, за спостереженням аналітиків ринку, ціни на нове житло в Україні зросли в середньому на 16,5%.

Тож нині на ринку первинної нерухомості спостерігаємо досить дивну ситуацію: в умовах значного зменшення купівельної спроможності населення вартість житла зростає. Це відбувається не лише у столиці та містах-мільйонниках, а й по всій країні. «Урядовий кур’єр» намагався прояснити ситуацію, яка склалася, ціни та подальші тренди.

Заборони на роботу не було

Фахівці Нацбанку України такий стан речей частково пояснюють тим, що, на відміну від інших галузей діяльності, які фактично були паралізовані протягом трьох місяців, заборони на роботу підприємств будівельного ринку не було. Звісно, короткотерміновий спад у галузі був. Було заморожено 20% об’єктів, проте тимчасово. З пом’якшенням карантину будівництво розгорнулося на повну силу. Щоправда, забудовники стали значно затягувати терміни здачі об’єктів в експлуатацію. Та оскільки таке вітчизняному будівництву було притаманне завжди, то нікого цим не здивуєш.

Ще одна причина гальмування — невизначеність із реформуванням ДАБІ. Однак після весняно-літнього просідання попиту осінь виявилася дуже соковитою.

Президент Асоціації спеціалістів із нерухомості Юрій Піта вважає, що однією з причин зростання на початку осені 2020 року попиту українців на нове житло стало активне повернення в Україну заробітчан.

Нещодавно Прем’єр-міністр оприлюднив такі дані: нині в нашій державі налічується майже 2 мільйони осіб, які повернулися в рідні пенати і поки що вагаються, чи залишатися їм на батьківщині, чи їхати в пошуках кращої долі за кордон.

Пан Піта переконаний, що немала частина поверненців купує житло в Україні. Справді, люди заощадили чималі гроші, і якщо раніше вагалися, чи купувати їм житло на батьківщині, то з початком жорсткої коронакризи цих вагань значно поменшало. Це неабияк вплинуло на ринок, і компанії-забудовники стали підвищувати ціни.

Депозити просіли: неси гроші на квартиру

Іншою причиною такого пробудженого попиту, на думку фахівця з нерухомості Анатолія Овереченка, стало те, що в банках останнім часом дуже просіли річні ставки за депозитами.

«Особливо це стосується валютних вкладів. Тепер ставки за ними можна вважати суто європейськими чи навіть смішними — від 0,5 до 2—3%. Звісно, на них не заробиш.

Це стало перепоною для родичів заробітчан, які отримували від дітей за кордоном валюту і непогано заробляли на цьому, вкладаючи в банки. Тому найкращим способом вкладення грошей стала нерухомість. Ось чому й попит на неї значно зріс», — пояснює він «Урядовому кур’єру».

Щодо цін, то першим і майже найголовнішим чинником їхнього зростання фахівці вбачають знецінення гривні, яке відбулося протягом року. З початку року гривня девальвувала майже на 20%. Пригадуємо, коли ще до коронакризи, у січні 2020 року, долар можна було купити за 23,6 гривні, а наприкінці вересня — вже за 28,3.

Однак на тлі девальвації гривні зростання цін не дивує: чимало будівельних матеріалів завозять в Україну з-за кордону і сплачують за них валютою.

Комерційний директор компанії «Інтергал-буд» Анна Лаєвська зазначає, що зросла не лише вартість будматеріалів, а й будівельних робіт, логістичних послуг, які у вартості квадратного метра мають істотну вагу.

Дніпро та Одеса схожі на столицю

У столиці вартість квадратного метра житла коливається приблизно від 17,5 до 28 тисяч гривень. Для порівняння: наприкінці літа — на початку осені 2019 року ціни на житло в Києві коливалися від 13 до 23 тисяч за квадратний метр. І як свідчать топменеджери будівельних компаній, купують усе. Для коронавірусного року це, звісно, дивно. Приміром, викласти за однокімнатну квартиру, нехай і чималеньку — 43 квадратні метри, аж 1,2 мільйона гривень нині звична річ. За такі гроші у 2014—2015 роках можна було купити пристойну двокімнатну.

Цікаво й таке: Одеса, Дніпро та Львів стають майже столичними містами за цінами на нове житло. Наприклад, у «Перлині на морі» житло комфорт-класу коштує 17—24 тисячі гривень за квадратний метр. Звісно, ще комфортніше коштує дорожче. У Дніпрі нове житло обійдеться у 12—23 тисячі. У Львові — 15—22 тисячі гривень за квадратний метр. Як кажуть, купуйте собі у задоволення.

Правда, забудовники запевняють, що ціни на нове житло надалі майже не зростатимуть тривалий час. Це трохи заспокоює.

Отже, ринок первинної нерухомості цієї осені став жити звичним життям: ціни радують забудовників, а фізичним особам треба вкладати заощадження, бо вони, як у нас ведеться, не знають, що буде завтра. А житло купити, звісно, можна, якщо є гроші.