Трохи більш як рік тому, коли лише почали започатковувати систему відкриття Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, мало хто вірив, що в нашій країні це можливо. А все тому, що зазвичай цю інформацію завжди оберігали від сторонніх очей. Але 1 січня 2015-го цей реєстр було відкрито. Тепер кожен охочий може дізнатися, що є у власності місцевого судді, міністра чи й Президента. Достойно оцінили цю новацію журналісти-розслідувальники, які завдяки цим даним знайшли багато розкішного майна у родичів бідних, як церковні миші чиновників. Щоб спростити процедуру доступу до реєстру нерухомості, Кабмін готує законопроект, у якому передбачено, що звичайні українці матимуть безплатний доступ до нього, а ось юридичні особи користуватимуться цією базою на платній основі. Чи не сприятиме така новація шахрайству, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Фото з сайту wesdorpcontrol.com

Невиправдані  застереження

Перед відкриттям Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в суспільстві лунало чимало засторог. Експерти казали, що такий крок сприятиме створенню можливості для шахрайств — незаконного переписування майна на підставних осіб. Адже так звані чорні нотаріуси нікуди не зникли.

«Ця реформа покликана унеможливити махінації з нерухомістю. Адже достовірність внесення до реєстру даних перевірятимуть. Тримач цих реєстрів — Міністерство юстиції. Реєстри захищені відповідно до всіх найновіших сучасних розробок — криптографічне шифрування тощо, — наголошує начальник головного територіального управління юстиції у місті Києві Станіслав Куценко. — Завдяки ідентифікатору зможемо визначити, хто вніс у реєстр інформацію. Тобто всі нотаріуси та спеціалісти відповідних районних адміністрацій матимуть свій ідентифікатор (логін та пароль). Так напевне знатимемо, хто і в якому місці вчинив ту чи іншу дію. І якщо вона була незаконною, зможемо встановити, хто це зробив, і притягти його до відповідальності».

Якщо раніше реєстратор зупиняв чи відмовляв у розгляді заяви і оскаржити його дії можна було лише в суді, то тепер можна звертатись у відповідний територіальний орган юстиції. А в разі незадоволення вимоги — і в Мін’юст, де створюватимуть спеціальні комісії.

Багатьох українців розбурхала новина з інтернету про те, що люди повинні брати свої документи на нерухомість і самостійно вносити ці дані до держреєстру. Станіслав Куценко переконує, що ця інформація не відповідає дійсності.

«Людям не треба нікуди бігти і щось кудись вносити, — наголошує чиновник. — Якщо людина турбується за своє майно, тоді їй варто зайти на сайт Мін’юсту, потім у Реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і взяти витяг. Раніше видані свідоцтва чинні. Тобто ці документи на певному етапі правовстановлюючі. Проте з 1 січня 2016 року свідоцтв як таких уже немає. Державні реєстратори не видають свідоцтв із печаткою на бланку, просто дані вносять у реєстр, і людина під час реєстрації отримує інформаційний витяг про те, що на неї зареєстровано речове право. Потім за потреби людина в будь-який момент може взяти собі цей витяг».

Насправді відкритість реєстру нерухомості сприяло захисту українців, які є власниками нерухомості, від шахрайських дій. Адже з відкриттям реєстрів суспільство дізналося багато цікавого про прокурорів, державних службовців різного рангу, які були змушені пояснювати, звідки в них, таких чесних чиновників, які протягом останніх 20 років працюють на державній службі, з’явилися за цей час котедж площею тисячу квадратних метрів, а в тещі — кілька машин вартістю не менш як 100 тисяч доларів і ще багато чого.

«Вважаю, що відкриття цих реєстрів — перший крок у боротьбі та запобіганні корупції», — наголошує міністр юстиції Павло Петренко.

Надійний  захист

Відкриваючи реєстри, в Мін’юсті подбали і про захист власника нерухомого майна. Для цього було визначено, що людина, яка отримує інформацію про власника того чи іншого майна, повинна ідентифікувати себе (вказати своє прізвище, паспортні дані тощо). Це роблять для того, щоб у разі можливих шахрайських дій законний власник знав, хто і коли цікавився його майном і потім мав змогу пред’явити претензії до тієї особи.

Другий фільтр, який тоді поставили, — плата в розмірі 20 гривень, яку беруть за отримання витягів з реєстрів. Завдяки цим двом способам вдалося відокремити спам і запобігти незаконному втручанню в реєстр, а також тому, щоб він «не підвисав» через надто велику кількість запитів.

«Минув рік, і тепер можемо констатувати, що і суспільство, і Мін’юст готові до того, щоб цей реєстр був безплатний для користувачів, — наголошує Павло Петренко. — Таке рішення обгрунтовується тим, що за минулий рік завдяки введенню мінімальної плати до бюджету надійшло 3,5 мільйона гривень. З погляду глобального економічного формування бюджету це невеликі кошти, але з точки зору доступу простих українців до реєстру і можливості для пошуку інформації ця плата створює певні перепони. Особливо це стосується журналістів, які проводять масові розслідування. Тому хочу ініціювати введення системи безплатного отримання інформації з реєстру. Ми повинні забезпечити захист персональних даних власника через IDBanking, а також через цифрові підписи, ідентифікацію особи, яка фактично робить запит на отримання інформації щодо нерухомого майна. І якщо у нас усі ці механізми працюють, то фільтр 20 гривень не має жодного значення ні для бюджету, ні для запобігання спаму».

У Мін’юсті пропонують залишити плату для юридичних осіб, які масово  отримують інформацію. Йдеться про адвокатські об’єднання чи компанії,  які займаються продажем нерухомості. Для них передбачено можливість укладення з Мін’юстом договору і плати за цю інформацію, а українські громадяни, які займаються продажем потребують інформації із приватною метою, нехай її отримують безкоштовно. Тобто якщо запитів щодо об’єктів більш як 10, то цей пошук платний, якщо менше — безкоштовно. Це буде імперативна норма закону.

Після ухвалення цього закону в Мін’юсті пообіцяли буквально протягом тижня зняти питання оплати за інформацію, отриману з цього реєстру, для українських громадян.

Так запропонована Мін’юстом реформа повинна захистити майно звичайних українців, а також спростити доступ до реєстрів.

До речі. Нещодавно інтернет збурила інформація, що в результаті визнання «Авант-Банку» банкрутом стало неможливим отримати дані про нерухомість в офіційному реєстрі Міністерства юстиції.

У Мін’юсті повідомили, що справді протягом доби 1—2 лютого у зв’язку з технічними проблемами, які виникли у банку — члена платіжної системи, тимчасово не було змоги здійснювати оплату через кабінет електронних сервісів за отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в електронному вигляді та подання звернень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану громадян.

Нині проблему ліквідовано. Оплата проводиться через Державний ощадний банк України.