У день 30-х роковин трагедії на Чорнобильській АЕС Президент Петро Порошенко, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, Голова Верховної Ради Андрій Парубій, Київський міський голова Віталій Кличко взяли участь у церемонії покладання квітів до меморіального кургану «Героям Чорнобиля» і пам’ятного знака «Воїнам Чорнобиля». Разом з ними були урядовці, представники релігійних конфесій, громадські діячі.
Присутні на церемонії вшанували пам’ять ліквідаторів і жертв трагедії хвилиною мовчання. Воїни роти Почесної варти виконали Державний гімн та відсалютували з особистої зброї. Стрій воїнів пройшов урочистим маршем. Вулицею повз меморіал проїхала символічна колона рятувальників ДСНС. Опісля глава держави поспілкувався з чорнобильцями.
Партнери допомагають і дотепер
Так само вчора у присутності Петра Порошенка міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, директор Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін і президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті підписали Третю поправку до грантової угоди між урядом України та ДСП «Чорнобильська АЕС» як одержувачі коштів ЄБРР. Подія стала логічним продовженням проведеної напередодні Конференції зі збору коштів до Рахунку донорів ядерної безпеки для завершення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива.
«Це правильна інвестиція у правильну справу — перетворення нашого світу на безпечніше місце, — охарактеризував цю подію глава держави. — Ми вдячні міжнародній спільноті, особливо ЄБРР, Японії як країні, що головує в G7, США та іншим країнам «Великої сімки», а також ЄС за їхню цінну та своєчасну допомогу. Це важливий прояв солідарності з Україною, який вселяє впевненість, що спільно ми подолаємо наслідки Чорнобильської аварії». Адже Україна високо цінує проекти міжнародної допомоги, підтримку вироблення електроенергії та реалізовані соціальні й науково-дослідні проекти, повідомляє прес-служба Президента.
Спільними зусиллями партнери зобов’язані зробити все можливе для попередження нових подібних трагедій у майбутньому та перетворення ядерної енергії на якомога безпечнішу. Україна бажає змінити парадигму та реалізувати новий підхід до управління чорнобильською зоною. І колись ця зона стане відомою не лише через свою трагедію, а й у зв’язку з винаходами, зробленими тут завдяки відкриттю у найближчій перспективі науково-дослідницького центру, сподівається Петро Порошенко.
«Ми пам’ятаємо, що Чорнобильська аварія стала найбільшою техногенною катастрофою в світі, яка отруїла тисячі квадратних кілометрів радіацією та забрала тисячі життів. Водночас вона — приклад героїзму людей, які ризикували своїм життям, щоб зупинити розповзання радіоактивної отрути», — зазначив глава держави.
Між двома окупаціями
Сучасний світ, на жаль, залишається під своєрідним ядерним ковпаком. Варто згадати хоча б окупований Крим, де Росія розміщує елементи свого ядерного потенціалу.
«Російська агресія, по-перше, підірвала довіру неядерних держав до режиму нерозповсюдження цієї зброї, а по-друге, створила загрозу повторення атомної катастрофи на території нашої держави, — продовжив Президент. — І хай це нікому не видається утопією! Не забуваймо: активні бойові дії точилися лише за кількасот кілометрів від Запорізької АЕС. Росія готувала повномасштабну війну проти України, принаймні планувала воєнні дії та безлад на більшій частині нашої території, де розташовано чимало небезпечних об’єктів».
Те, що немає дієвих гарантій безпеки без’ядерної України в сумнозвісному й розтоптаному Будапештському меморандумі, й спровокувало напад Росії. Саме тому наша сторона змушена вдаватися до посилених заходів безпеки на АЕС, захищати їх від можливих атак терористично-диверсійних груп у гібридній війні. Слід усвідомити, що Чорнобильська трагедія стала найбільшим випробуванням для України між Другою світовою війною та війною, яку проти України розв’язала Москва.
Тож боротьбу проти можливого ядерного тероризму слід координувати на міжнародному рівні. І Україна, передає УНІАН слова Президента, має неабиякий досвід у забезпеченні фізичного захисту радіоактивних матеріалів та ядерних об’єктів від можливих диверсій.
Того самого дня Президент відвідав зону будівництва об’єкта СВЯП-2, проінспектував стан виконання робіт, ознайомився із технологією подачі та зберігання відпрацьованого ядерного палива.
Сховище — це об’єкт ДСП «Чорнобильська АЕС», де зберігатиметься відпрацьоване, так зване мокре паливо безпосередньо із Чорнобильської електростанції, яке зараз міститься на об’єкті СВЯП-1, термін експлуатації якого, за прогнозами, спливає 2026 року. Орієнтовно введення в експлуатацію СВЯП-2 заплановано на 2017 рік.
А напередодні роковин Петро Порошенко відкривав заходи, присвячені тим трагічним подіям. Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал» став свідком прем’єри ораторії «Гірка зоря», в основу якої покладено поліські народні пісні, вірші українських поетів. Під час дійства на моніторі з’являлися документальні кадри із життя людей до аварії на ЧАЕС, хроніки операцій з евакуації населення, ліквідації наслідків катастрофи.
Ми в Google+