Сумщина належить до регіонів, де ліси відіграють важливе екологічне й економічне значення. І першочергова заслуга в цьому колективу обласного управління лісового та мисливського господарства. Про здобутки лісівників, їхні будні й свята «Урядовому кур’єру»» розповідає начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор ЧИГРИНЕЦЬ.
— Вікторе Петровичу, як оцінюєте підсумки роботи колективу торік?
— Тут зайві епітети чи якісь інші характеристики — оперуватиму конкретними цифрами і показниками. Від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) загалом отримано понад мільярд гривень чистого доходу, а кожен кубометр заготовленої деревини забезпечив 1315 гривень реалізації. Чистий прибуток — понад 30 мільйонів гривень, або з кубометра 39 гривень, з яких 90% перераховано до державного бюджету. У ведення лісового господарства вклали понад 300 мільйонів власних гривень, що стверджує: працюємо не тільки на сьогодення, а й на майбутнє — для наших нащадків.
— Тобто йдеться про капітальні інвестиції.
— Саме так. На ці гроші закуповуємо сучасну техніку для догляду за лісовими культурами, автомобілі, якими транспортуємо деревину, модернізуємо виробництво, прокладаємо лісові дороги.
Промовисті цифри. Якщо станом на 1 січня 2010 року коефіцієнт зношеності основних засобів становив 54%, то на початок цього року — 50. Тобто за десятиріччя завдяки стабільним інвестиціям омолодили їх на 4%.
— Конкретизуйте, що саме зроблено.
— Для запобігання і вчасного виявлення лісових пожеж збільшили до 23 кількість систем відеоспостереження, замінили деревообробне та сушильне обладнання у Кролевецькому, Середино-Будському, Шосткинському та Свеському лісгоспах, а в Охтирському та Сумському використовуємо машини для пониження пеньків, аналогів яким немає в Україні.
Збудували теплиці з туманним зрошенням, придбали мульчери для догляду за лісовими культурами, розвивали рекреаційний комплекс Тростянецького лісгоспу «Лісовичок». Торік збудували і ввели в експлуатацію 7,3 кілометра лісових доріг — тепер їх загалом понад 240 кілометрів.
Кролевецький, Середино-Будський та Сумський лісгоспи завершили процедуру сертифікації лісів за міжнародними стандартами, нині ця процедура триває у Тростянці.
Це далеко не повний перелік зробленого, адже постійно працюємо над оновленням.
— Як і за які кошти виконуєте плани відновлення лісів?
— Чи не найголовніше завдання — повністю заліснити всі зруби. Наприклад, виконали рубки головного користування, отримали лісосіку чистою, після цього обов’язково повинні там висадити ліс. Висаджуємо його виключно за власний кошт.
Торік створили нові лісові насадження на площі 1244 гектари. Упродовж останнього десятиріччя виходимо на показник 1200—1300. Оце наш стандарт! Він свідчить, що користуємося лісовими ресурсами не виснажливо, в межах чинного законодавства.
Ми стовідсотково обновили наші зруби. І якщо оптимальна лісистість області має становити 20%, то років 5—6 тому, коли нам відводили землю і бюджетні кошти, додатково висаджували дерева більш як на 1000 гектарів, заліснювали всі землі, не придатні для ведення сільського господарства.
Нині у нашому користуванні понад 285 тисяч гектарів. За останні 10 років площа розширилася на 5 тисяч. Це попри те, що на окремі ділянки ще не отримали державних актів. Якби нам дали землю, трохи фінансування, то поставлені урядом завдання зі збільшення лісистості ми могли б впевнено виконувати, адже є спеціалісти, матеріальна база — одне слово, все, що для цього потрібно.
— Ви очолюєте управління майже 20 років. Чи є масштабні зміни в організації догляду за лісовими культурами, добором насаджень тощо?
— Можливо, не настільки глобальні, але є: даються взнаки зміна клімату, потепління. Ретельно відстежуємо температурний режим, інші складові цього процесу, і як один із підсумків — пробуємо вибірково адаптувати до слобожанських умов окремі південні породи дерев, традиційний ареал яких Миколаївська, Херсонська, Одеська області. Звісно, про масове висаджування не йдеться, однак тепла тенденція чітка й однозначна, що в майбутньому неодмінно потребуватиме відповідного коригування.
— Нещодавно виповнилося 70 років із часу утворення управління лісами Сумщини.
— Так, і ми відзначили цю дату яскравими урочистими заходами, у яких узяли активну участь не лише лісівники, а й наші численні партнери, громадські активісти, друзі. Відкрили музей та екологічну стежку в Тростянецькому та лісопросвітницький центр у Конотопському лісгоспах, а в Краснопільському, Роменському і Тростянецькому облаштували відкриті навчальні класи на природі.
А ще видали чудову книжку про наш працьовитий колектив «Лісове господарство Сумщини: становлення і майбутнє». Нікого не обійшли увагою — вмістили розповіді про кожен з 12 лісгоспів, заслужених працівників, історію господарювання, юних лісівників шкільних лісництв, спортсменів і навіть своїх — є й такі — письменників. Усе це проілюстрували яскравими світлинами.
У цієї книжки особливе призначення — вчити всіх і насамперед молодь любити, берегти й цінувати кожне дерево, пам’ятати, що на нашій планеті ліси — то окремий одухотворений світ, завдяки якому земля завжди залишається Землею.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Віктор ЧИГРИНЕЦЬ. Народився 1957 року в селі Підлісне Козелецького району Чернігівської області. Закінчив лісогосподарський факультет Української сільськогосподарської академії (Національний університет біоресурсів і природокористування) за спеціальністю «лісове господарство», кваліфікація «інженер лісового господарства».
Трудову діяльність розпочав у 1979 році помічником лісничого Пакульського лісництва Чернігівського лісгоспу.
Працював старшим інженером лісового господарства, головним лісничим Остерського лісгоспу Чернігівського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель, директором Прилуцького лісгоспу державного лісогосподарського об’єднання «Чернігівліс».
Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства очолює з 2001 року.
Заслужений працівник лісового господарства України. Кандидат сільськогосподарських наук. Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів. Депутат Сумської обласної ради двох скликань.
ДОВІДКА «УК»
За 2019 рік підприємства управління сплатили до бюджетів різних рівнів та єдиного соціального внеску 454,6 мільйона гривень податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 8,8 мільйона гривень (2%) більше, ніж за 2018 рік. З них до державного бюджету — 233,2 мільйона гривень (+2%), місцевих — 135 мільйонів (+6%).
Найбільшу питому вагу становить податок на додану вартість — 28% (126,3 мільйона гривень), рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів — 24% (110,1 мільйона гривень) та податок на доходи фізичних осіб — 16% (73 мільйони гривень). Єдиного соціального внеску перераховано 86,4 мільйона гривень. Із кубометра заготовленої деревини сплачено 586 гривень податків і платежів. Питома частка податків і зборів із загального обсягу реалізованої продукції становить 45%.
Ми в Google+