На сучасній мапі Сумщини Білопільський район займає своє осібне місце. Насамперед як один із найбільших з-поміж 18 районів краю і за площею ріллі, і питомою часткою в обласному валовому виробництві продукції сільського господарства — 9,4%.
Але як адміністративно-територіальна одиниця Білопільщина широко знана не тільки аграрними здобутками.
Якими саме, кореспондентові «УК» розповідає голова Білопільської районної ради Володимир ДУРНОП’ЯН.
— Володимире Івановичу, Білопільський район завжди асоціюється з такими відомими постатями, як Олександр Олесь та Антон Макаренко.
— Асоціації правильні і цілком умотивовані. Але це зовсім не означає, що з-поміж наших земляків тільки всесвітньо відомі письменник і педагог, завдяки яким район знають в усьому світі.
Серед уродженців краю видатний дослідник Африки, зокрема Ефіопії, Олександр Булатович, а також художник-монументаліст, графік, чоловік Алли Горської Віктор Зарецький, двічі Герой Радянського Союзу льотчик-винищувач Степан Супрун.
Перелік можна продовжувати, але навіть із цих постатей стає зрозуміло: потужні духовні та бойові традиції ми зберігаємо та всіляко примножуємо.
Не можу не згадати великого ентузіаста лісівника Йосипа Хомича Мухопада, який майже 40 років тому в селі Шкуратівка заклав унікальний дендропарк. До цієї рукотворної перлини приїжджають з усіх країв, аби побачити хвойні дерева та інші насадження, що зачаровують красою і величчю.
До визначних постатей належать і земляки, які віддали свої життя в зоні проведення АТО — перед їхньою пам’яттю низько схиляємо голови.
— На вашому робочому столі світлина молодого чоловіка. Хто він?
— Це мій племінник, 23-річний Дмитро Тарасенко — професійний військовий, який другий рік поспіль служить на сході України. Його удостоєно медалі «За оборону рідної держави». Командир машини, старший механік-водій 27-го сумського реактивного артилерійського полку 7-ї батареї.
До речі, моя донька Наталія також військовозобов’язана, і я особисто шість разів відвідував зону АТО.
— Чи означає це, що особливу увагу надаєте допомозі захисникам країни?
— Саме так. Якщо перерахувати все, що зробили для потреб фронту, то вийде неабиякий перелік. Але обмежуся лише цифрою 1,7 мільйона гривень — саме на таку суму надали благодійної допомоги торік.
Зокрема допомагаємо бійцям батальйону «Артемівськ», командиром у якому наш земляк підполковник Віталій Гевлич.
Але це не означає, що підтримуємо тільки цей бойовий підрозділ. Відгукуємося на всі прохання захисників: ремонтуємо машини, відправляємо продовольство, одяг, бронежилети, генератори тощо.
— Ваш район прикордонний. Чи позначається це якимось чином на його щоденному житті?
— Загалом наше життя чимось особливим не вирізняється. Хоча відчуваємо близькість сусіди, який розв’язав агресію проти України.
Ситуація у прикордонній зоні — а це ділянка завдовжки 46 кілометрів — цілком керована. Втім, свого часу були певні ускладнення, особливо коли змінилися правила перетину державного кордону. На щастя, вони в минулому.
— Які проблемні питання потребують найшвидшого вирішення? Маю на увазі насамперед соціального спрямування.
— Їх кілька, і складно виокремлювати одні і затінювати інші. Але перша умовна трійка така: водопостачання, дороги, а далі — умовний «букет» із медицини, освіти і культури.
Загалом наш пріоритет незмінний: добробут і комфорт для всієї громади району. Хоч би що робили, а на першому місці завжди турбота про наших селян і городян.
— Невже з водою так складно?
— На жаль, так. Якщо хтось не надає цьому особливого значення, то ми проблему не тільки усвідомлюємо, а й усіляко розв’язуємо. Для мене вона стала своєрідною фішкою.
Територією району протікає чимало річок, маємо десятки ставків. Про їхню чистоту і екологічну безпеку можна судити з того, що у воді катастрофічно зникає фауна — її бачимо лише деінде і нечасто. Це не що інше, як серйозний дзвінок або й подзвін.
Аби зараз мати якісну питну воду, необхідно пробивати свердловини на глибину сто і більше метрів. Що й робимо. Нові водогони і свердловини облаштували у Верхосулці, Ободах, Терещенках, Павлівці, Нових Вирках, інших селах.
Це потребує чималих коштів, але якщо хочемо зберегти здоров’я людей, то інакше не можна. Торік на ремонт і модернізацію водогонів витратили 2,2 мільйона гривень, хоча такої суми замало. І зараз це питання №1.
На ремонт і впорядкування доріг із різних фінансових джерел торік спрямували понад 5 мільйонів гривень, завдяки чому привели до ладу майже сто кілометрів. Тепер ці ділянки не просто напрямок руху, а доволі комфортні і для водіїв, і для пасажирів траси.
Не забуваємо про культуру, спорт, бо це духовне і фізичне здоров’я нації. Пишаємося вихованцями біатлонної школи в Жовтневому, яка виховала плеяду яскравих спортсменів. Вони захищають честь України на європейських та світових змаганнях.
Торік на соціально-економічний розвиток району загалом спрямували майже 25 мільйонів гривень, що для району неабияка сума. Це не тільки кошти районного бюджету, а й субвенції від місцевих рад, підтримка інвесторів тощо.
— Недавно в селищі Улянівка відкрили хоспісне відділення на 25 ліжок…
—…тим самим оточили увагою стареньких і самотніх, зберегли та створили 9 нових робочих місць для медиків. Тепер у закладі 39 працівників.
Таке саме відділення організуємо на базі Жовтневої лікарні. Плануємо облаштувати 10 ліжок, створивши 4—5 нових робочих місць.
Загалом медична галузь на особливому контролі. Для закупівель сучасної апаратури та обладнання залучаємо кошти сільських рад. Наприклад, для центральної районної лікарні гуртом придбали фіброгастроскоп, дві стоматологічні установки.
— Які ваші основоположні принципи в повсякденній роботі?
— Системність і послідовність. Якщо їх сповідувати, можна отримувати хороші результати. Важливий елемент продуктивних сил — це люди з їхнім рівнем освіти, досвіду й майстерності. Якщо говорити про колектив, то він має бути кваліфіковано-професійним, злагодженим, адже від командності та дієвості в роботі залежить і кінцевий результат, яким на сьогодні можна похвалитися.
Та й кваліфікованих спеціалістів з досвідом особливо високо цінуємо. Бо вони — мозкові генератори виробничих процесів.
Тому надзвичайно важливо господарювати економічно грамотно і чітко дотримуватися законодавства. Принаймні, у своєму районі все робимо для цього.
— Які плани на нинішній рік, і хто визначає «точки» докладання зусиль?
— Задумів — десятки: в медицині, освіті, спорті, культурі, соціальному захисті тощо. Переконаний, що вони неодмінно стануть реальністю.
А больові місця визначають безпосередньо члени громад. У кожному селі краще ніж будь-хто знають, на чому треба зосередити увагу і зусилля.
Конкретні відповіді перенесімо на початок 2017-го. Тоді неодмінно буде про що розповісти не віртуально чи, так би мовити, на пальцях — аргументуватимемо фактами.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Володимир ДУРНОП’ЯН. Народився 1 березня 1970 року в селі Куянівка Білопільського району на Сумщині. Закінчив Сумський державний аграрний університет (спеціальність «менеджмент», кваліфікація — економіст-організатор) та Харківський національний економічний університет (спеціальність «державна служба», кваліфікація — магістр держслужби зі спеціалізації «адміністративний менеджмент»).
Трудову діяльність розпочав робітником транспортного цеху Куянівського цукрового заводу. З квітня 2014-го до січня нинішнього року очолював Білопільську РДА. Нині понад місяць — голова Білопільської райради.
Депутат райради 6-го і 7-го скликань.
ЦИФРИ І ФАКТИ. БІЛОПІЛЬЩИНА
♦ інвестиційна: в агропромисловий комплекс торік залучено понад 91 мільйон гривень, із яких на будівництво та реконструкцію зерноприймальних підприємств — 11,3, зрошення — 30, придбання техніки та обладнання — 49,8, у харчову промисловість (Улянівський кондитерський цех) — 0,3 мільйона;
♦підприємницька і торговельна: станом на 1 січня нинішнього року зареєстровано 1248 суб’єктів господарювання, працює 351 магазин та кіоск, функціонують 46 підприємств ресторанного господарства, з яких 20 — у сільській місцевості, 71 — побутового обслуговування, зокрема 10 у селах; торік проведено 51 ярмарок з продажу продукції місцевих товаровиробників;
♦ туристична: на території району зареєстровано 182 об’єкти культурної спадщини, зокрема 2 садово-паркового мистецтва, 11 пам’яток архітектури (Ольгинська лікарня, Церква Іоанна Воїна, Палацо-парковий ансамбль садиби Куколь-Яснопольських ХVIII—XIX століть, пам’ятка археології Городище міста Вир тощо).
ДОВІДКА «УК»
Білопільський район утворено 1923 року. Населення — 51,3 тис. осіб, зокрема міського 30,6 тис. Площа — 1,44 тис. кв. км, або 6,3% площі області. Об’єднує 2 міські, 2 селищні, 24 сільські ради.
На території працюють аграрні, переробні та промислові підприємства, серед яких ПСП «Слобожанщина Агро», ПП «Дружба», ТОВ АФ «Вікторія», ТОВ «Ворожба», Білопільський машинобудівний завод та інші.
Функціонують 44 ЗОШ та дошкільні навчальні заклади, 4 лікарні, 6 амбулаторій, 36 ФАПів, широка мережа культурно-мистецьких закладів, зокрема РБК, районний центр культури і дозвілля «Україна», музеї Олександра Олеся, Антона Макаренка, бойової та трудової слави тощо.
Ми в Google+