Рік 2014-й вносить свої, на жаль, тривожні корективи у всі сфери життя українців. Добралися вони навіть до… похвали, а точніше — до її стандартних форм. 

У попередні роки з нагоди Дня працівників сільського господарства аграріям вручали подяки, грамоти, цінні подарунки за вагомі внески в розвиток галузі, науки і освіти, впровадження новітніх технологій у виробництво, за високий професіоналізм та сумлінну працю. А от в 2014-му в столичному «Українському домі» тих, хто годує Україну, вшановували також за …  координацію роботи «жнива під кулями», організацію допомоги військовим у зоні проведення АТО. Такі вони — нагороди в наших реаліях. 

Звісно, заходи з нагоди свята аграріїв цього року пройшли скромніше, ніж зазвичай. Однак не забули вручити відзнаки не лише керівникам господарств із багатьох регіонів, фермерам чи представникам аграрної науки, а й «маленьким людям», зокрема зоотехнікам, водіям, трактористам, операторам машинного доїння, пекарям.  Водночас дехто з тих, хто вітав цього дня аграріїв і вклонявся їм за повний стіл у кожному домі, констатували: селяни добросовісно годують чиновницьку братію, незважаючи на те, як вона ставиться до них.

Так, представники Мін?агрополітики цього дня відкрито говорили з представниками агросектору про те, які корупційні схеми процвітали раніше, і яким чином влада їм протидіятиме.  

Заступник міністра агрополітики Андрій Дикун акцентував увагу на реєстрації договорів оренди. «На рік треба реєструвати майже два мільйони договорів, тож завжди є черга. Хочеш прискорити процес — плати, не встигнеш — відмінять фіксований  сільгоспподаток. Потрібно розширити коло суб’єктів, які можуть здійснювати реєстрацію. Мінагрополітики розробило законопроект, який передбачає можливість реєстрації договорів оренди в сільських радах», — каже він.

На порядку денному стоїть і питання довгострокової оренди земель сільгосппризначення. «Нині в Україні бракує коштів. І точаться розмови про те, що земля в країні має продаватися. Міністерство категорично проти. Але треба розуміти, що отримати кредит без застави тяжко. Тому в міністерстві за участю бізнесу напрацьовано законопроект, згідно з яким  оренда землі має бути не менше десяти років. Адже окупність свинарства 5—7 років, молочного скотарства — майже 10, за рік не окупляться інвестиції й у рослинництво. Потрібно гарантувати тим, хто працює на землі, що незалежно від зміни влади вони спокійно працюватимуть»,  — вважає Андрій Дикун.

Цільові програми заступник міністра також назвав корупційною схемою. «Кожного року сотні мільйонів гривень ішли, наприклад, на підтримку хмелярства. І при цьому країна імпортувала 100% хмелю від потреби. Тобто такі програми робили під конкретні компанії чи людей. Якщо й підтримувати аграріїв за програмами, то на поворотній основі, щоб гроші не зникали. Водночас буде виплачено кошти за чинними програмами щодо садівництва, реконструкції тваринницьких ферм, тим господарствам, які подавали заявки. Частина коштів вже надійшла. І ніхто нікуди відкатів (як раніше — 30-40%) не носить», — запевнив він. 

Андрій Дикун переконаний, є альтернатива цільовим програмам: коли в країні будуть кошти, то аграріям слід компенсувати частину кредитної ставки. «Банк за наявності, наприклад договору на постачання техніки, видаватиме кредит. І все буде прозоро, без чиновницької корупції. А нині найголовніша підтримка для аграріїв — збереження чинної системи оподаткування АПК (фіксований сільгоспподаток, спецрежим із ПДВ)», — наголосив він. І повідомив, що міністерство за участю вітчизняних і закордонних експертів відвойовує ці позиції  у Мінфіні та Мінекономіки. Є й інші варіанти  — введення єдиного податку на гектар залежно від якості грунту або зменшення ПДВ. 

А ТИМ ЧАСОМ

Коровай вагою три мільйони тонн

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

Напередодні професійного свята хлібороби Сумської області відкрили рахунок четвертому мільйону тонн намолоченого зерна, з якого майже третина — пшениця.

Як повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Володимир Івченко, впродовж останніх років слобожанці стабільно підвищують урожайність зернових площ. І нинішній рік — не виняток.

За попередніми підрахунками, валове виробництво збіжжя становитиме три мільйони 674 тисячі тонн, або на 68 тисяч тонн більше, ніж торік, а на круг — 56,7 центнера, що на 11 центнерів перевищує результат 2013-го.

У спільний коровай найвагоміший внесок хліборобів Роменського району. Вони намолотили 300 тисяч тонн збіжжя — десяту частину від загального обсягу. Кожен роменський гектар віддячує врожаєм у 68 центнерів.

Область вчасно і з дотриманням агротехнічних вимог провела сівбу озимих культур, відвівши під них понад 260 тисяч гектарів — на 30 відсотків більше, ніж минулої осені. Тож є всі підстави і в наступному році бути з вагомим слобожанським короваєм