На мармурі і в серцях працівників та студентів вишу навіки викарбувались імена двох студентів і двох випускників ХНУ імені В.Н. Каразіна: Святослава Горбенка, Владислава Ковальова, Мирослава Мисли, Едуарда Ушакова.
Святослав Горбенко з серпня 2014 року — боєць 1-ї штурмової роти 5-го батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Навчався на історичному факультеті університету. Взимку 2013—2014 років брав участь у Революції гідності, активний учасник харківського Євромайдану. Брав участь у боях за донецький аеропорт. 3 жовтня 2014 року, рятуючи пораненого побратима, зазнав смертельного осколкового поранення сонної артерії, а також поранення руки і ноги в результаті пострілу з танка.
Владислав Ковальов — випускник медичного факультету, працював лікарем-хірургом в лікарні управління МВС України в Херсонській області. У червні 2014 року добровольцем вступив до лав батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон», виконував обов’язки лікаря-хірурга. 29 серпня 2014 року рядовий міліції Ковальов загинув під час виходу з іловайського котла поблизу села Новокатеринівка Старобешівського району Донецької області.
Війна забрала життя і двох випускників історичного факультету.
Мирослав Мисла навчався тут із 2009-го по 2015 рік. Був командиром відділення окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади. З перших днів війни добровольцем пішов у зону АТО у складі батальйону МВС особливого призначення «Січ». 2 жовтня 2016 року загинув поблизу села Кримське на Луганщині від множинних вогнепальних поранень під час мінометного обстрілу. Миро-слав на чолі розвідгрупи під час виконання бойового завдання виявив диверсійно-розвідувальну групу супротивника, після чого наші розвідники потрапили під масований обстріл. Пораненого командира донесли до бази, але він помер.
Ще один герой Едуард Ушаков був студентом у 2007—2009 роках. Солдат резерву, старший стрілець 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з іловайського котла.
Під час церемонії відкриття меморіальної дошки ректор університету Віль Бакіров зазначив: «Це велике горе, але вони стали прикладом для поколінь. Вони загинули за незалежність і цілісність України».
Декан економічного факультету університету Дмитро Мангушев, учасник оборони Донбасу від російських агресорів та доморощених сепаратистів, зауважив, що особисто з цими героями знайомий не був, але шлях, який вони обрали, робить їх особливими.
«Ціна нашого спокою — втрачені життя цих молодих хлопців. Студенти історичного факультету завжди проявляють найбільший патріотизм, студенти-медики готові рятувати інших. Ми живемо в мирному місті, можемо спокійно гуляти з дітьми, а наших вихованців уже немає. Не питайте, що ваша країна може зробити для вас, запитуйте, що ви можете зробити для своєї країни», — сказав Дмитро Мангушев. Як стверджують каразінці, їхнє університетське співтовариство дуже добре розуміє важливість подвигу військових, тому активно бере участь в проектах, спрямованих на допомогу захисникам незалежності України і постраждалим від бойових дій. Один з напрямів такої роботи — увічнення героїзму бійців АТО. Каразінці ініціювали аукціон «Університет. Мистецтво. Мир», мета якого — збирання коштів на підтримку поранених військово-службовців із зони АТО, які проходять лікування у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, розташованому в Харкові. А волонтерський проект «Харків’яни на фронтах АТО» спрямований на запис розповідей харків’ян — учасників АТО і формування бази даних для проведення наукових досліджень. Також каразінці регулярно надають допомогу в медичних установах пораненим та переселенцям із зони бойових дій на Донбасі.
Ми в Google+