Якщо у лютому 2020 року, коли в Україні й у світі загалом не було розпочато заходів для запобігання розповсюдження коронавірусу та впровадження карантину, економічні експерти і Нацбанк рапортували про деяке скорочення токсичних кредитів, то нині аналітики констатують: їхня частка знову стала стрімко зростати.

Цей високий NLP

Казати про значущість цього важливого показника для життєдіяльності країни і пересічних українців, мабуть, особливо й не треба. Його зростання робить банки дуже вразливими, вони ще більше скорочують свої програми кредитування бізнесу (і щонайважливіше, малого і середнього). У підсумку підприємці не отримують коштів на свій розвиток, а споживачі — кредити на купівлю нерухомості, автомобілів та навіть звичайної побутової техніки. До речі, найпопулярнішими серед звичайних споживачів останніми роками були саме споживчі кредити, які банки в буквальному сенсі роздавали направо й наліво.

На відміну від іпотечних кредитів або позик на купівлю автомобілів — тут вони, що називається, були озброєні — такі позики надавали вибірково і нечасто. І звісно, банки можна було зрозуміти, адже вони не хотіли ризикувати. Одна річ прокредитувати купівлю недорогого холодильника, а зовсім інша — квартири чи будинку.

Українська банківська система й так завжди відрізнялася від систем в інших країнах високою часткою токсичних кредитів. Їх експерти ще іменують NLP-кредити. У деяких банках ці показники були дуже високими: майже 95%.

Начебто у лютому картина стала вирівнюватися та навіть з’явилася позитивна тенденція. За інформацією Нацбанку, того місяця частка токсичних кредитів у нашій банківській системі скоротилася на 0,36% —до 48,75%. У березні 2020 року ця частка навпаки зросла на 0,17% — до 48,92%. За інформацією головного фінансового регулятора країни, найбільша невдача, як завжди останніми роками, спіткала державні банки. У них частка токсичних кредитів зросла найбільше серед інших: на 0,95% — до 64,7%. І це дуже прикро, особливо коли стосується найбільших і найулюбленіших українцями банків, приміром, ПриватБанку. У цій фінустанові такий показник збільшився на 0,41% — до 78,66%.

Найменшими частки токсичних кредитів останнім часом були, як завжди, у банках з іноземним капіталом — цей показник у них збільшився лише на 0,1% і становив у середньому 33,27%.

Кожен другий не віддає

Нацбанк повідомляє іншу цікаву цифру: частка непрацюючих кредитів у першому кварталі 2020 року зросла на 44,64 мільярдів гривень — до 575,42 мільярдів гривень. Суми, як бачимо велетенські. У першій декаді квітня «Урядовий кур’єр» повертався до цієї теми та наводив не менш красномовні цифри опитувань споживачів щодо повернення взятих у фінансових установах кредитів. Нагадаємо, що станом на 9 квітня 2020 року, згідно з інформацією компанії FactumGroup, шість із десяти кредитів (майже 56% опитаних фізичних осіб), узятих в українських банках, були непогашеними тобто неповерненими.

Фахівці компанії навели цікаві цифри: за перший місяць карантину в Україні в рази збільшилися обсяги надання так званих кредитів до зарплати. Їх фізичні особи могли отримувати не лише в банках (і навіть не переважно в них), а й у численних мікрокредитних установах, які останніми роками стали популярними в Україні.

Що про це думають самі банкіри?

Фінансовий директор ФорвардБанку Олександр Пасенко ще у березні 2020 року зазначав: якщо карантин триватиме в Україні місяць-два (тобто не більше), то частка токсичних кредитів не зростатиме. А якщо його продовжать на триваліший термін, то проблеми вже будуть значно вагомішими. Адже економіка й фінанси нашої країни просто не готові до такого кроку. Як бачимо, карантин триває, тож проблеми, пов’язані зі збільшенням токсичних кредитів, наростатимуть.

Буде чи не буде?!

Як відбуватиметься кредитування населення і бізнесу з огляду на таку кількість токсичних позик?

Як зазначив «Урядовому кур’єру» директор рейтингового агентства «Стандарт-Рейтинг» кандидат економічних наук Андрій Нікітін, банки ще раніше розпочали перегляд лімітів за кредитними картками в бік їхнього зменшення. «Звісно, як вчить економічна теорія, що підтверджується практикою, у разі зниження ВВП (що спостерігається нині і спостерігатиметься надалі) зростає й частка неповернутих кредитів, тому однозначно можу сказати: обсяги надання позик підприємцям не зростатимуть, а кредити населенню зменшать темпи такого зростання».

Однак деякі банкіри не схильні малювати все чорними фарбами. Як вважає голова правління ФорвардБанку Андрій Кисельов, банки й надалі надаватимуть споживчі кредити. Він навіть поетично описує цей процес, вважаючи, що саме такі позики — «як дихати для людини». І в цьому великий сенс споживчого кредитування. Проте експерт вважає, що й інші кредити також надаватимуть. Звісно, але в яких обсягах та на яких умовах?

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків вважає, що в корпоративному секторі економіки падіння обсягів надання кредитів буде вагомим. Щоправда, він не заперечує, що такого не станеться стосовно компаній, які працюють в агропромисловому секторі.

А виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова переконана: нині і в подальшому банки вельми вибірково надаватимуть позики — лише перевіреним давнім клієнтам, які мають хорошу кредитну історію й добру репутацію. Тобто«своїм».

Хай там як, а банкам треба розробити заходи з добору потенційних клієнтів, нівелювати чималі ризики такого кредитування. Також необхідно розробити і втілити в життя програми поводження із власниками токсичних кредитів: графіки погашення, певні списання тощо.