ЖИВОПИС

У чернігівському Колегіумі ловили ілюзії

Семирічна Влада, як і всі діти, полюбляє спостерігати за хмарами, котрі міняють свої обриси: отам ніби човен з вітрилами пливе, а там — айсберг з білим ведмежам… Тому виставка картин, на яку привела її мама, викликала у дівчинки таке захоплення. Адже там зображення на полотнах ніби граються: то розпадаються на окремі елементи, утворюючи зовсім іншу картину,то якимось загадковим чином усі деталі збираються докупи і стають портретом. «То не ніс, а хлопчик сидить!» — радісно розгадало дівча загадку портрета Ван Гога.

Яблук вистачить на всіх допитливих Ньютонів! Фото автора

А навколо така ж захоплююча гра полонила дорослих. Дві жінки завмерли біля яблунь, крізь переплетіння яких проступають риси обличчя Ньютона. Чим не тема для філософських роздумів про дивовижний плід — яблуко? Своїм круглим рум’яним боком воно таки підштовхує історію людства — і спокусливо вилискуючи на долоні Єви, і лукаво скочуючись з рук нерозважливого Паріса просто у Троянську війну, і влучно вриваючись у наукові розмірковування Ньютона…

Ми завжди обираємо світло чи пітьму. Фото автора.

Далі — не менш оригінально і дотепно змальовано епізод із «Захара Беркута», з якого проступає замислений погляд Івана Франка. Неподалік — портрет Льва Толстого, котрий при ретельному розгляді являє зору Анну Кареніну і потяг, що наближається невідворотно, як доля. А он там рухається масове повстання селян, яке супроводжується духом свободи з обличчям Тараса Шевченка.

Фрейд, що підглядає, спише це на підсвідомість! Фото автора

Автор неповторних картин — член Національної спілки художників України, викладач Бережанської дитячої художньої школи, що на Тернопіллі, Олег Шупляк. Він багато і часто виставляється в Україні, але чернігівці мають задоволення милуватися його творами вперше.  Автор називає свій ілюзорний живопис картинами з подвійним змістом. За кордоном така техніка зветься прозаїчніше — камуфляжною.

Намилувавшись дивовижними витворами уяви художника, починаєш сприймати навколишній світ зовсім по-іншому. Виділяєш подумки певні деталі, і раптом виявляється, що старі дерева на чернігівському Валу ховають у своїх кронах зелених птиць, а от там, за пагорбом, приліг відпочити добродушний велет…