Рідко який куточок у Черкасах нині милує око — швидше натрапиш на купу сміття. Таку картину доводилося спостерігати і в інших містах і селах області. Проблеми з вивезенням побутових відходів періодично отруюють життя черкащан у прямому й переносному розумінні. Як пояснюють у Черкаській службі чистоти, затримки з вивезенням сміття сталися через те, що спочатку ніяк не могли укласти угоду з приватним перевізником. Потім у нього поламалася техніка. Відмовитися від послуг підрядників можна було б, якби комунальне підприємство мало власну техніку, але на її придбання не передбачили коштів.
То погода підводить, то техніка...
Проблеми з вивезенням відходів виникли ще наприкінці минулого року. Однак схоже, певний час це нікого особливо не хвилювало. Тільки наприкінці січня міський голова Анатолій Бондаренко доручив департаменту житлово-комунальному комплексу провести перевірку діяльності КП «Черкаська служба чистоти» і розібратися в ситуації. Розбираються, очевидно, й досі, хоч ще у грудні адміністрація цього підприємства застерігала про можливий сміттєвий колапс у місті. Автопарк цього комунального підприємства застарілий і повністю зношений. Власної техніки для збирання й вивезення відходів у підприємства, по суті, не має. Тому воно повністю залежить від роботи приватної структури, яка останнім часом не може якісно вивезти відходи з міста. Та й строк чинності угоди з ТОВ «Умвельт Україна», яке цим займалося, закінчився ще торік, а нової своєчасно не уклали. Навіть після підписання угоди справи відчутно не поліпшилися, адже й у приватників почала підводити техніка. Як результат — переповненні смітники та контейнерні майданчики і загальна засміченість міста.
ТОВ «Умвельт Україна», ідеться на інтернет-сайті, — це група компаній з німецьким корінням, яка щодня надає послуги у сфері поводження з відходами мільйонам українців у шести містах. Компанія хвалиться сучасною технікою та кваліфікованими працівниками, однак, як свідчить практика, хвалитися поки що особливо нічим. Затримку з вивезенням сміття на підприємстві пояснили негодою, що спричинила падіння дерев, поломки техніки. Там додають, що центральний офіс планує закупити для Черкас ще два автомобілі, щоб швидше транспортувати сміття.
Зусилля волонтерів знаходять відгук
Є сподівання, що Черкаси, як й інші міста України, з настанням весни поступово все-таки очистяться, і стане не тільки легше дихати, а й радісніше жити. Таку надію дає громадська організація «Альтернативна реальність», яка вирішила допомогти черкащанам змінити ставлення до побутових відходів, навчити сортувати сміття замість того, щоб просто вивозити рештки на звалище. Адже жити в гармонії з довкіллям — це природно, вважає голова цієї громадської організації Віктор Коваленко. А щоб активістів почули, вони вирішили організовувати акції з прибирання лісів і пляжів, вчать школярів сортувати сміття й читають мешканцям ОСББ лекції з енергозбереження.
Паралельно члени організації налагодили збирання відпрацьованих батарейок. Однак як виявилося, зібрані батарейки довелося везти аж... до Львова, на підприємство «Аргентум». Це нині чи не єдиний завод в Україні, який переробляє використані елементи живлення. Активісти з Черкас під час екскурсії домовилися, що львів’яни забиратимуть у них усе, що зберуть. Підприємство може переробляти значні обсяги батарейок саме на вторинні ресурси, зокрема на метал і графіт, але змушене терпіти збитки через постачання в Україну дешевих аналогічних китайських матеріалів.
У селах Руська Поляна, Геронимівка і Мошни активісти започаткували проект «Чистий двір». Там налагодили послуги із сортування, вивезення й утилізації побутових відходів від населення. Спочатку щоб визначити, чи потрібне сортування сміття місцевим жителям, активісти провели соціологічне опитування. За його підсумками вирішили спробувати започаткувати пілотний проект.
Почали зі збирання ПЕТ-пляшок, тобто пластикової тари, а також склобою. У Руській Поляні активісти організували спільне прибирання стихійних сміттєзвалищ. На акцію спершу вийшли не всі. Але й 50 селян — це неабияка сила. Разом із волонтерами з Черкас та працівниками місцевого лісництва вдалося прибрати майже
Ще один напрям роботи громадської організації — акції з дітьми. З лекціями про екологічну свідомість члени ГО навідуються до черкаських шкіл. Як розповів куратор проекту Богдан Мельник, дітей зацікавив той аргумент, що, збираючи й сортуючи сміття, можна одержати певні доходи, за рахунок яких розв’язати окремі шкільні проблеми, приміром, придбати новий спортінвентар. Коли діти побачили, що гроші просто валяються під ногами, багато з них стали активними помічниками волонтерів. Надалі активісти планують охопити цією програмою не тільки школи міста, а й інші організації.
Гарні підсумки дає й робота з ОСББ та мешканцями будинків. Минулого літа активісти провели близько сотні зустрічей, пропагуючи сортування відходів та переваги енергозбереження. Як підрахували разом з головою одного з ОСББ, заміна ламп розжарювання на світлодіодні допоможе мешканцям квартир заощадити майже 90% коштів. Витрати на заміну ламп окупляться через півроку. Багатьох вдалося переконати сортувати відходи, зокрема встановити контейнери для роздільного збирання сміття.
З точки зору науковця-еколога
З 1 січня українці мають сортувати сміття за видами матеріалів, придатністю до повторного використання та захоронення. Про це йдеться у статті 32 Закону «Про відходи», до якої було додано відповідний пункт ще у 2012 році. Проте експерти вважають: чинний закон не створює системи або ж ієрархії поводження з відходами, яка вже давно є в ЄС. Тому сортування, яке вже наробило багато галасу, можна називати швидше декларативним.
Не секрет, що в Україні нема й належної інфраструктури для роздільного збирання, сортування та утилізації твердих побутових відходів. Проте закон про необхідність сортування сміття дуже потрібний. Як вважає завідувач кафедри екології Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Олександр Спрягайло, найближчим часом він не зможе коректно працювати. Цьому перешкоджає кілька причин. Більшість людей не знає про існування такого закону та необхідність викидати сміття по-іншому. У Німеччині свого часу було витрачено мільйони євро на інформаційну кампанію, щоб за короткий час підготувати людей. Тепер це одна з країн, яку ставлять у приклад у цьому питанні.
Багато українців уже й нині готові збирати сміття в різні ємності, проте є одна дуже важлива проблема: що з ним робити потім? Немає достатньо баків для розділених відходів, більшість міст технічно не готові приймати від населення відсортоване. У багатьох країнах баки для різного типу відходів — паперу, пластику, скла, харчових тощо — фарбують у різні кольори. Але навіть якби комунальники швидко пофарбували баки, є ще одна, очевидно, найважливіша проблема: бракує сміттєпереробних заводів.
Олександр Спрягайло наголошує на очевидних перевагах сортування відходів. Роздільне збирання та переробка дає змогу зменшити тиск на навколишнє середовище, непогано заробляти, адже на світових біржах активно торгують відсортованим пластиком чи папером, а органічні відходи використовують як добриво, горючі відходи можна спалити і отримати теплову й електричну енергію, виконати свої обіцянки перед цивілізованим світом.
Сміття — дуже цінна сировина для подальшої переробки. Пластик і папір можна переробляти по кілька разів, а скло — безкінечно. Попри те що Закон «Про відходи» написано ще у 1998 році, його кілька разів змінювали і тепер він набув вигляду близького до європейських, Україна так і не підготувалася до повного циклу переробки побутових відходів. Нині сміття викидають на призначені для цього полігони-сміттєзвалища (у кращому разі), які нерідко переповнені, а в багатьох селах — у найближчий яр. При цьому на одну купу висипають гнилу картоплю й ті відходи, які ще можна переробити. Мало того, що гроші, по суті, перетворюються на непотріб, усе це потрапляє у ґрунт і воду, отруюючи дику природу й саму людину.
Отож потрібно докорінно змінювати підходи до утилізації та переробки сміття. І що швидше ми це зробимо, то краще для кожного з нас.
Контейнери для ТВП допоможуть наповнити шкільний гаманець
Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»
ОСВІТА. У миколаївських школах реалізують проект з роздільного збирання відходів. Спочатку пілотний проект охопив лише чотири ЗОШ Миколаєва. Але восени 2017 року ініціативу підхопили всі навчальні заклади. Тоді учнівський актив та шкільні педагоги пройшли спеціальне навчання щодо правильної поведінки з відходами. Нині проект вийшов на новий етап. Спеціальні пластикові та металеві контейнери для сортування сміття тепер є в кожному середньому навчальному закладі міста. А за короткий час учні зібрали 37 тонн пластику та макулатури.
Як розповіла проектний менеджер Агенції розвитку Миколаєва Анна Ганжул, систему сортування сміття у школах вже налагоджено. Спочатку діти викидають відходи, розділяючи за фракціями, у маленькі урни. Згодом їх вміст вилучає техперсонал і доправляє у великі контейнери. Коли ті наповнюються, приїжджає обслуговуюча компанія і забирає відходи, попередньо зваживши їх. А вже потім школа на свій спецрахунок отримує кошти від продажу цієї вторсировини.
Управління освіти Миколаївської міської ради вже закупило міні-контейнери для сортування паперу і пластику, які розмістять на всіх поверхах у школах. Придбано вуличні оцинковані баки на
Ініціатори проекту з’ясували, що скло не актуальне для шкіл. Адже його там майже немає. Тривають переговори з компанією TetraPak, вона може надати окремі контейнери для упаковок від соку і молочної продукції. Це будуть креативні бокси у вигляді дерева. Планують розмістити їх у шкільних їдальнях.
Попереду ще одна хвиля навчання педагогів та учнів зі створення ігрових відеороликів та створення інформаційних кампаній щодо сортування ліквідної вторсировини. Уже готові тематичні наліпки, плакати і брошури для розміщення на поверхах шкіл. Проведуть рейтинговий конкурс «Краща екошкола року», ігри та інші дитячі конкурси, щоб стимулювати активність школярів правильно сортувати сміття.
З огляду на торішній досвід, переходячи на роздільне збирання сміття, кожна зі шкіл може заробляти на відходах 600—7000 гривень на місяць, адже ціна на макулатуру 2,3—2,5 гривні за кілограм, пластику — 3—4 гривні. Школи Миколаєва здатні щомісяця збирати до 33,5 тонни паперу і 4 тонн пластику, тож можна порахувати вигоди від реалізації такого проекту.
Ми в Google+