Цікавить таке питання: я отримав відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання в Україні. Чи могли мені відмовити через те, що я фактично не проживав за адресою, яку вказав при подачі документів? Річ у тому, що я звертався по допомогу в зібранні документів, необхідних для посвідки, до юридичної організації, в якій запевнили, що всі документи в порядку. Скажіть: чи можу я повторно подати документи на отримання посвідки?

Денис М.

Начальник Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області ВЯЧЕСЛАВ ГУЗЬ

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №322 (далі — Порядок оформлення), посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Оформлюючи посвідку на тимчасове проживання в Україні, іноземці та особи без громадянства мають належним чином виконати усі передбачені законодавством умови. Надання ж завідомо неправдивих відомостей, зокрема про фактичне місце проживання в Україні, дійсно може послугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Відповідно до пункту 16 Порядку оформлення, документи для оформлення посвідки на тимчасове проживання подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі — уповноважений суб’єкт) та територіальних органів/ територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Місце проживання в Україні осіб, які тимчасово на законних підставах перебувають на її території, підтверджується документами, передбаченими абзацом сьомим підпункту 1 пункту 9 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №150. Це зокрема документ про право власності або свідоцтво про державну реєстрацію права власності на житло, яке надається іноземцеві та особі без громадянства для перебування, а в разі, коли житло не належить приймаючій стороні, письмова згода власника (співвласника) такого житла. Якщо житло, яке надається іноземцеві та особі без громадянства для перебування, перебуває в державній або комунальній власності, замість документа про право власності подається документ, що підтверджує право приймаючої сторони на користування таким житлом (ордер, договір найму / оренди / піднайму тощо), а також письмова згода на перебування іноземця та особи без громадянства всіх повнолітніх осіб, місце проживання яких зареєстровано в такому житлі.

У заяві-анкеті про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземці та особи без громадянства зазначають адреси фактичного місця проживання. Також заявник засвідчує власним підписом його поінформованість про відмову у задоволенні клопотання у разі зазначення свідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV (зі змінами та доповнен­нями), місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно із підпунктом 9 пункту 61 Порядку оформлення, територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки у разі, коли встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів.

Таким чином, зазначення іноземцями та особами без громадянства завідомо неправдивих відомостей щодо місця фактичного проживання може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Відповідно до абзацу 3 пункту 62 Порядку оформлення, іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими їм було відмовлено в оформленні чи видачі посвідки, за умови дотримання строків, визначених пунктом 17 цього Порядку (документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні).

Доречним буде застерегти іноземних громадян від звернень до фірм-посередників, які пропонують свій супровід у оформленні документів, адже часто подібні фірми та сумнівні спеціалісти надають відверто некваліфіковану допомогу. Більше того, з високою імовірністю ви можете потрапити до шахрайської організації.

Маю до вас два запитання стосовно отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні. Перше: громадянка Таджикистану народила дитину на території України, дитина має українське громадянство. Чи може вона на підставі громадянства дитини отримати посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні? Якщо так, чи потрібна віза (яка саме) та який перелік документів необхідно надати в міграційну службу?

Друге питання: громадянка Ізраїлю має посвідку на тимчасове проживання в Україні на підставі працевлаштування в ТОВ. Чи може її мати громадянка Росії оформити посвідку на тимчасове проживання на підставі посвідки доньки? Громадянка Росії планує перебувати в Україні, щоб доглядати за її онуком громадянином Ізраїлю.

Станіслав Ноам

Щодо першого питання повідомляю наступне.

Пунктом 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321 (зі змінами) визначено, що посвідка на постійне проживання оформляється іноземцям або особам без громадянства, які мають дозвіл на імміграцію в Україну.

У свою чергу, пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» від 7 червня 2001 року №2491-III (зі змінами та доповнен­нями) (далі — Закон) передбачено, що дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.

З огляду на це громадянка Республіки Таджикистан має правові підстави для отримання дозволу на імміграцію в Україну, як особі, яка є матір’ю громадянки України.

Відповідно до статті 9 Закону, заяви про надання дозволу на імміграцію подаються:

1) особами, які постійно проживають за межами України, — до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання;

2) особами, які перебувають в Україні на законних підставах, — до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади.

Враховуючи намір громадянки Республіки Таджикистан звернутися до підрозділів Державної міграційної служби України із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну, зазначу, що до такої заяви, відповідно до вимог статті 9 Закону та пункту 11 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983 (зі змінами) (далі — Порядок), необхідно долучити наступні документи (копії документів):

— паспортний документ іноземця та його копію з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

— квитанцію про сплату державного мита;

— три фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;

— копії документів, які підтверджують родинні стосунки з громадянином України (свідоцтво про народження, довідка про реєстрацію особи громадянином України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон);

— документи про місце проживання (в Україні та за кордоном). Документом про місце проживання на території України для осіб, які отримали посвідки на тимчасове проживання, є довідка про реєстрацію місця проживання. У разі відсутності зазначеної посвідки — нотаріально засвідчену заяву власника житлового приміщення розташованого на території України, якою надається згода на проживання та реєстрацію з копіями документів, що засвідчують право власності.

Документи, видані компетентними органами Республіки Таджикистан подаються із нотаріально засвідченими перекладами.

Наразі між Україною та Таджикистаном на взаємній основі діє безвізовий режим у форматі 90/180 днів. Подати відповідну заяву про надання дозволу на імміграцію у такому випадку можна без отримання будь-якої візи.

Відповідно до пункту 19 Порядку, рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу діє протягом року від дня його прийняття.

Особи, яким надано дозвіл на імміграцію, зобов’язані протягом періоду дії дозволу звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, якщо вони перебувають на законних підставах в Україні.

Щодо другого питання повідомляю наступне.

Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України передбачені статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (зі змінами та доповненнями) (далі — Закон).

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону, іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для праце­влаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Відповідно до частини 15 статті 4 Закону, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону (у вашому випадку це частина четверта) та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України, на період, зазначений в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону.

Підпунктом 26 частини 1 статті 1 Закону визначено, що членами сім’ї іноземця або особи без громадянства є чоловік (дружина), неповнолітні діти, в тому числі неповнолітні діти чоловіка (дружини), непрацездатні батьки та інші особи, які вважаються членами сім’ї відповідно до права країни походження.

Так, з огляду на Ваше питання, мати громадянки Ізраїлю громадянка Російської Федерації може отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні.

Перелік документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні затверджено пунктами 32, 33 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 (зі змінами) (далі — Порядок).

З метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянка Російської Федерації може звернутися до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг та територіальних органів / територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства, долучивши наступні документи відповідно до вимог Закону та Порядку:

— паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України;

— переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;

— дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки;

— документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати;

— документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім’ї особи;

— документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї;

— посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім’ї, яка подається особисто її власником.

Відповідно до пункту 13 Порядку, видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення посвідки, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

Згідно з пунктом 17 Порядку, документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

Зазначу, що наразі між Україною та Російською Федерацією на взаємній основі діє безвізовий режим у форматі 90/180 днів.

Запитання можете надсилати на електронну адресу expert@ukcc.com.ua

Матеріали рубрики «Запитайте в експерта» захищено авторськими правами