У Верховну Раду на день уряду, де мали виступати лише двоє міністрів (оборони і фінансів) та голова НБУ, завітав весь Кабмін на чолі з Прем’єром. У короткому вступному слові глава уряду запевнив, що наша країна й далі йтиме шляхом економічних та політичних реформ.

Потрібна фінансова мобілізація

— Якщо ми будемо проводити законодавчу роботу так, як ми її проводили при прийнятті пакету реформ по податках, по бюджетному законодавству і по закону про бюджет, то ми її тільки покращимо і робитимемо ці закони сильнішими, — сказав Прем’єр. — Уряд готовий вислухати кожну пропозицію, кожну фракцію, і готовий до відкритої публічної дискусії.

Відтак до слова запросили міністра оборони, який коротко окреслив ситуацію у зоні АТО і розповів про забезпечення війська. І чи то його доповідь настільки була вичерпною, чи то до діяльності генерала не було особливих претензій, однак багато запитань депутати йому не поставили.

А ось до міністра фінансів Наталії Яресько запитань було дуже багато, причому значна частина з них також стосувалися забезпечення війська всім необхідним. Саме тому міністр наголосила, що «разом з військовою, в Україні треба провести фінансову мобілізацію». На кризову українську економіку, яка вимагає невідкладних та дорогих реформ, накладається додатковий тягар військових витрат. Однак навіть за таких умов Україна у повному обсязі виконує свої міжнародні зовнішні зобов’язання.

Не обійшли увагою депутати й енергетичні питання. Йшлося про закупівлю вугілля і проблеми, пов’язані з  «Нафтогазом». Стосовно вугільних контрактів, довкола яких багато чуток і ніхто достеменно не знає, на чиєму боці правда, то обнародувати комерційні угоди не вдасться. Однак уряд вже розпорядився провести юридичний аналіз договорів і оприлюднити ті його положення, які стосуються енергетичної безпеки держави.

Виною всьому — корупція

На низку запитань відповідав особисто Прем’єр-міністр. Зокрема щодо боротьби з корупцією і покарання тих керівників, проти яких порушено кримінальні справи.

— Будуть не тільки названі компанії, — наголосив Прем’єр, —  а це в першу чергу компанія «Укрспирт», держліс, риба і всякі інші речі, щодо яких йдуть кримінальні розслідування. І я переконаний, що органи прокуратури не тільки прізвища назвуть, а й посадять у в’язницю тих керівників компаній, які не давали уряду прийняти правильні реформаторські рішення.

Щодо низки питань, які стосувалися приватизації, то тут Прем’єр непохитно стоїть на тому, що у державній власності залишаться тільки ті «стратегічні об’єкти, які працюють на країну і від яких залежить доля країни».

Присутній у Верховній Раді міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус також наголосив, що кількість стратегічно важливих підприємств в Україні невелика.  Та поки що уряд не буде вести масштабну приватизацію, оскільки економічна ситуація не є для цього сприятливою.

Дещо розсіявся туман довкола «Укрнафти». Прем’єр-міністр доручив міністру енергетики Володимиру Демчишину скликати загальні збори акціонерів, на порядку денному якого окрім іншого будуть і зміни менеджменту компанії. Варто нагадати, що держава у цій компанії володіє 50+1% акцій, але постійно має проблеми з проведенням зборів акціонерів.

Фіксованого курсу ніколи не буде?

Голова НБУ Валерія Гонтарева вийшла на трибуну Верховної Ради після перерви і одразу наразилася на спротив сесійної зали. Неприйняття  викликали слова Гонтаревої про те, що вона давно прагнула прозвітувати перед парламентом, однак її не запрошували. Спікер ледве вгамував пристрасті й депутати та громадськість таки почули звіт очільниці НБУ.

Вона почала з витоків фінансової кризи, які віднесла на попереднє десятиліття. Мовляв, з тих пір в Україні нагромаджувалися великі макроекономічні дисбаланси. Каталізатором фінансової кризи стала анексія Криму і війна на сході.

Кризу вона охарактеризувала так: падіння ВВП на 7,5% торік, майже 100% девальвація гривні, 25% споживча інфляція, втрата третини депозитів банківської системи, падіння міжнародних резервів до 7,5% мільярда дол. На переконання Валерії Гонтаревої, з усіма викликами, що нині постали в Україні, НБУ самотужки не міг впоратися, оскільки не може собою замінити промисловість, митну чи податкову службу. Очільниця Нацбанку розкритикувала фіксований курс гривні, до підтримання якого й сама вдавалася влітку минулого року, й наголосила, що надалі за її правління фіксованого курсу ніколи більше не буде.

Депутати засипали голову НБУ своїми запитаннями. Вони стосувалися і курсу нацвалюти, і рефінансування банків, і повернення депозитів, і витрати золотовалютних резервів. Відповіді не задовольняли депутатів, оскільки більшість із тих, хто ставив запитання, винною у виникненні багатьох банківських проблем бачили саме голову НБУ і сподівалися, що голосуватимуть за її відставку. Однак такого питання у порядку денному не було.