Нещодавній ураган завдав економічного лиха аграріям кількох регіонів. Чи можуть вони розраховувати на відшкодування збитків?
Сумщина. Знищено майже 30 тисяч гектарів зернових
В області, за попередньою інформацією, буревій знищив посівів сільськогосподарських культур на площі майже 30 тисяч гектарів, або 3% загальної площі. Про це повідомив в.о. директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Петро Турчин, підкресливши, що найдужче постраждали кукурудза, озима пшениця та соняшник, яких аграрії недорахувалися на площах відповідно понад 9, 7 і 5 тисяч гектарів. І це без ділянок, де посіви пошкоджено частково.
Окрім Сум, особливо постраждали господарства двох районів — Сумського і Білопільського, а також частково Краснопільського, Глухівського, Роменського й Шосткинського. На їхніх полях випав град завбільшки з перепелине яйце, а в деяких місцях діаметр градин становив 3—5 сантиметрів, перетворивши посіви на місиво.
За попередньою інформацією, загальний обсяг збитків може становити 300 мільйонів гривень, хоч цифра не остаточна. З’являються нові факти, що збільшують суму.
Серед господарств, якому дісталося чи не найбільше, СТОВ «Піщане» на околиці Сум. Тут знищено майже 1000 гектарів посівів, третина з яких озима пшениця, а також озиме тритикале, ярий ячмінь, соняшник, кукурудза і соя. Сума збитків сягає 15 мільйонів гривень.
«Піщане» недавно постраждало від іншої біди — африканської чуми свиней, через що довелося знищувати все свинопоголів’я. Інакше кажучи, впродовж року місцеві селяни пережили стільки, що вистачило б на десятиліття.
Але тепер усі переймаються, чи можна одержати відшкодування за втрачене. Адже такі стихійні лиха передбачати хоч і складно, та є такий фінансовий запобіжний захід, як страхування посівів.
З’ясувалося, що знищені посіви здебільшого не були застраховані. Принаймні про це повідомили керівники семи господарств різних районів, які постраждали від стихії і з якими спілкувався «УК».
Говорячи з аграріями на цю тему, мимоволі згадав анекдотичний пасаж ще радянських часів. Охочим пропонували перекласти російське «госстрах» українською мовою. Коли хтось робив літературний переклад, того делікатно поправляли: мовляв, правильно «держпереляк».
Щось подібне маємо й у разі страхування сільськогосподарських посівів. Усі керівники, з якими спілкувався, категорично заявили про його неприйнятність у нинішніх умовах. І якщо ще в радянські часи райкоми партії палицею заганяли колгоспи і радгоспи до страхових компаній, то нині інша пора.
По-перше, страховка потребує великих коштів, а їх часто бракує на елементарне — насіння, паливо, оплату праці тощо. По-друге, навіть якщо посіви потрапляють під неї, то сама процедура оформлення і вибивання коштів перетворюється на темний тунель без світла. Знаходяться десятки гачків і заморочок, через які одержати належні гроші стає більш ніж проблемою. По-третє, навіть якщо вдається довести правоту перед страхувальниками, то одержують не всю належну суму, а лише незначну частину.
Як ілюстрацію один з керівників-аграріїв розповів історію майже 10-річної давності, коли в його господарстві піщана буря знищила посіви цукрових буряків. Щоб довести це, йому довелося возити на аналіз не тільки знищені паростки, а ледь не зразки самого піску: мовляв, чи може він знищити рослини.
На жаль, це не перебільшення, а страхова реальність. Якщо раніше страхування цуралися переважно дрібні й середні товаровиробники, то тепер і великі компанії. І знову-таки з означених вище причин.
Та з’явилася й інша тенденція: страхові компанії не вельми охоче укладають угоди з аграріями, оскільки значно зростають природні ризики.
Звернімо увагу на численні погодні аномалії, зафіксовані впродовж кількох останніх років. Навіть недавня посівна кампанія на Сумщині розпочалася значно раніше від усталених термінів, але згодом вдарили заморозки, пошкодивши рослини. Тобто балансування на межі фолу. Тож можна дійти висновку: щось не те діється у відносинах між аграріями і страховими структурами, які навіть не хочуть шукати спільного знаменника. Бо у кожного власна мотивація.
То що, чекати, доки вдарить грім? Виходить що так. Але ж він уже вдарив. До того ж надзвичайно потужно. І перспективи для постраждалих зовсім не райдужні.
Державні сільськогосподарські структури можуть хоч на щось розраховувати: департамент агропромислового розвитку Сумської ОДА вже передав оперативну інформацію до галузевого міністерства, де питання допомоги вирішуватимуть на державному рівні.
А ось аграрні формування інших форм власності можуть розраховувати хіба на одноразові фінансові виплати з поверненням. Тобто щось на кшталт безвідсоткового кредиту. Тож є над чим не тільки замислитися, а й зробити висновки на всіх рівнях.
Черкащина. Збитки ростуть у процесі обстеження полів
На початку липня на Черкащині сильні зливи зі шквальним вітром валили дерева, що перекривали автошляхи, травмували людей, руйнували житлові, адміністративні будівлі, об’єкти сільськогосподарських підприємств. Найбільше лиха негода завдала Золотоніському, Чорнобаївському, Драбівському, Уманському та Шполянському районам.
На території фермерського господарства СТОВ «Лан» у селі Ярославка Шполянського району через сильний поривчастий вітер зірвано покрівлі з 8 господарських споруд і гуртожитку. Постраждали також 8 приватних житлових будинків, з яких частково зірвано шифер.
У Чорнобаї розкрито 85% будинків приватного сектору. Буревій завдав значних збитків сільгоспвиробникам. Знищено приблизно 25 тисяч гектарів посівів, понівечено господарські будівлі, виробничі приміщення тощо.
У Золотоніському районі внаслідок буревію на території зерносховища ТОВ «Нібулон», розташованого у селищі Вознесенське, на залізничну колію станції Пальміра впав металевий бункер вагою 115 тонн для зберігання зерна. Довелося для проведення відновлювальних робіт на місце події зі станцій Шевченкове та Знам’янка викликати два відновлювальні потяги Укрзалізниці, щоб прибрати металеві конструкції з колій і відновити рух потягів.
Як розповів голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко, область у подоланні наслідків негоди розраховує не тільки на власні сили, а й на допомогу з державного бюджету. Після відповідних консультацій з віце-прем’єр-міністром України Геннадієм Зубком облдержадміністрація готує необхідний пакет документів. На жаль, це дуже марудна процедура.
Такого лиха Черкащина протягом останніх років ще не зазнавала. За попередніми оцінками, буревій завдав збитків домогосподарствам, соціальній сфері, об’єктам інфраструктури і сільгосппідприємствам на 400 мільйонів гривень. Щоб здолати його наслідки, мобілізовують усі наявні сили.
У фермера Сергія Тупицького з Драбівського району стихія забрала всі 300 гектарів посівів, завдавши збитків не на один мільйон. Чекав гарного урожаю кукурудзи, соняшнику, сої, за кілька днів мав почати збирати пшеницю. Фермер бідкається, що не зможе тепер заплатити селянам за оренду землі. Застрахувати ж урожай він не зміг, адже грошей вистачило тільки на невідкладні роботи, насіння, добрива та оплату праці.
Залишилися без городини й жителі села Богданівка Драбівського району. Замість овочів і зелені — чиста земля. Де-не-де град і вітер залишили понівечені капусту і буряк. Жителька села Тетяна Чорномурова в розпачі.
Загальну картину збитків на Черкащині змалював під час селекторної наради в облдержадміністрації начальник управління агропромислового розвитку Ігор Колодка. Найбільше постраждало Лівобережжя. Зруйновано зерносклади, дахи ферм, знесено з місця зерносховище ТОВ «Нібулон». Дуже постраждали посіви. Їх знищено тисячі гектарів. Число збитків збільшується в процесі обстеження полів. У постраждалих районах створено спеціальні комісії. Вони складають акти й підраховують втрати. Але вже зараз зрозуміло, що сума для області завелика. Самотужки виплатити компенсації немає змоги.
— До мене звернулися фермери, — каже голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. — У них майже все постраждало. А треба розраховуватися за паї тощо. Ми проситимемо, звертаючись до органів місцевого самоврядування, щоб надали максимальну відстрочку — і влада, і люди — щодо оплати оренди паїв. Без допомоги на державному рівні буде дуже важко.
Полтавщина. Сподівання лише на державу
До літа 2016 року Полтавську область вважали невразливою щодо різних природних катаклізмів. Але торік небаченої сили злива з градом чи не вперше завдала величезної шкоди відразу кільком районам, що сусідують із Київщиною: Лохвицькому, Чорнухинському й Пирятинському.
Цього року стихія знову прийшла в область — в Оржицький, Лубенський та Хорольський райони, знищивши 3,5 тисячі гектарів посівів зернових культур. Найбільших збитків зазнав Оржицький район, який щороку починав жнивувати першим. Тому вдвічі образливо, що саме напередодні жнив буревій силою до 20 метрів за секунду знищив 3 тисячі гектарів посівів. Із них майже 2 тисячі належить сільгосппідприємству «Світанок».
У цьому передовому господарстві утримують чималу череду корів. Тут вітрюган знищив усі посіви зернової й силосної кукурудзи, ріпаку, що вже підлягав збиранню, посіви соняшнику. Втрати дуже великі. За підрахунками керівника господарства Миколи Горба, вони сягають 50 мільйонів гривень. На превеликий жаль, господарство не застраховане від нещасних випадків. Тому можна лише сподіватися, що допоможе держава.
Як повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов, найближчим часом питання розглядатиме профільне міністерство, а потім і уряд, щоб повністю чи частково компенсувати потерпілим їхні втрати з урядового резервного фонду. Микола Горб запевняє, що він обов’язково поверне кошти, аби тільки йому їх надали.
В області на це дуже сподіваються й готують відповідні документи, яких треба зібрати чимало.
Матеріали підготували Олександр ВЕРТІЛЬ,
Роман КИРЕЙ,
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+