Багато років пропрацювала ветлікарем у колгоспі. А у 2003-му його ліквідували і я залишилася без роботи. Аби лікувати тварин у селі, отримала ліцензію на приватну ветеринарну практику. З того часу сплачую єдиний податок. А згодом ще влаштувалась на роботу в місцеву дільничну ветлікарню на півставки. З цих коштів також вираховують гроші до Пенсійного фонду. Тож хочу знати: як правильно платити страхові внески фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування та яка одночасно є найманим працівником на підприємстві? А то мені здається, що, відраховуючи гроші до ПФ з кількох місць роботи, я отримуватиму таку ж мінімальну пенсію, як і людина, яка ні дня не пропрацювала і ні копійки до ПФ не відрахувала. А це, на мою думку, несправедливо. Заздалегідь вдячна за відповідь.

Людмила СКАВРОНСЬКА,
село Адамівка Хмельницької обл.

Валентин КОРОНЕВСЬКИЙ,
заступник голови правління Пенсійного фонду:

- Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - закон).

Одним із його принципів є обов'язковість страхування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Громадяни, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях на умовах трудового договору (контракту), або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на цих підприємствах, в установах, організаціях за договорами цивільно-правового характеру, відповідно до частини першої статті 11 закону, є застрахованими особами, а підприємства, установи, організації, враховуючи положення частини першої статті 14 та частини першої статті 15 закону, - страхувальниками та платниками внесків до Пенсійного фонду, на яких покладено обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків за найманих працівників.

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), частиною третьою статті 11 закону визначені застрахованими особами, а згідно зі статтями 14 та 15 закону - страхувальниками та платниками страхових внесків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу ХV "Прикінцеві положення" закону (в редакції закону від 08.07.2010 року N 2461-VІ) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим законом.

Сума страхового внеску встановлюється цими особами самостійно для себе та членів їхніх сімей, які беруть участь у провадженні цими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески.

Враховуючи це, фізична особа - підприємець, яка одночасно є найманим працівником на підприємстві, в установі або організації, сплачує страхові внески на загальних