Буковині найбільше пасує епітет «зелена». Бо довкола гори, вкриті лісами. Так її найчастіше і називають — зелена Буковина, отже екологічно чиста, приваблива для туристів. У цьому мальовничому царстві один із найчарівніших куточків  безумовно, — оспівана Вижниччина. Також зелена. Але тільки якщо дивитися просто перед собою, вдалечінь, і жодним чином не під ноги. Повітря тут справді кришталево чисте. Але якщо мандрувати горами, якнайдалі від певних населених пунктів. Інакше доведеться, затуливши очі й носа, підбирати зовсім інші епітети. Які? Вголос їх виховані люди не вимовляють. Самі зараз зрозумієте.

Уже років із 15 (!) поспіль Вижниця порушує й намагається вирішити питання каналізації й очисних споруд. Там уже нема що ремонтувати. Треба все замінювати — труби, колектори. Доки говорили, вся система під дією агресивних рідин (перепрошую!) геть прогнила і розлізлася. Що в результаті — неважко здогадатися. Важко точніше страшно, уявити масштаби. Ось зовсім свіже офіційне, тобто об’єктивне повідомлення Чернівецької облради: «Через незадовільний стан очисних споруд нечистоти з міської каналізації потрапляють у Черемош і загрожують здоров’ю місцевих жителів та довкіллю». 

У селі Чорногузи підтвердять, що це ще м’яко сказано. Ідеться вже не про загрозу здоров’ю тисяч людей, а про прямий негативний вплив на них брудних небезпечних каналізаційних стоків, що пливуть із вижницьких будинків просто на розташовані за течією села. Так звані мулові ставки поблизу них (від слова «мул», щоб не вживати інше, точніше слово) переповнені. Ні дренажу, ні дамби. Добре, що Черемош тут повноводий і швидкоплинний. Це зменшує концентрацію нечистот і трохи рятує естетичний бік справи. Говорити ж про чистоту гірської річки не доводиться. Але ми говоримо — навіть про розвиток туризму, курортів, санаторіїв і дитячих оздоровниць, що нижче за течією.

Проблему ось-ось мали розв’язати. Вижниця торік нарешті потрапила в державну цільову програму пріоритетів розвитку довкілля. Міністерство екології та природних ресурсів як розпорядник коштів пообіцяло райцентру 11,6 мільйона гривень. Вижницька міськрада зітхнула з полегшенням і відкрила в казначействі окремий рахунок. Сподівалися до останнього, але гроші не прийшли, програму закрили.

«Навіть якщо ми об’єднаємо фінансові зусилля нашого міського і обласного бюджетів, коштів все одного не вистачить на найелементарніший ремонт каналізаційної мережі», — зізнається Вижницький міський голова Олексій Чепіль. Вижницькі керівники, не втрачаючи віри в диво, порушили питання капітального ремонту очисних споруд на нещодавній сесії  Вижницької районної ради перед її новообраними депутатами. Депутати райради — перед присутньою на сесії Інгою Маковецькою, першим заступником голови Чернівецької обласної ради, яка одразу пообіцяла вижничанам його вирішити.

«У який казковий спосіб?» — із трепетною надією запитую Інгу Степанівну. — «На найближчій сесії порушу це питання перед депутатським корпусом облради та перед її головою для пошуку шляхів його вирішення», — відчеканила посадовець.

Порушити питання перед Кабміном і Верховною Радою щодо усунення екологічного лиха у ніби екологічно чистому (як бачимо, на словах) районі обіцяє вижничанам і обраний ними народний депутат Іван Рибак. До того він працював на відповідальних посадах в Мінприроди, розв’язував екологічні проблеми в керівних кабінетах начальника чернівецької обласної екологічної інспекції, управління екології та заступника голови обласної держадміністрації.

«А чому говоримо тільки про Вижницю? — обурюється депутат Чернівецької облради Іван Шевчук. — У Вашківцях цього району ситуація, вважаю, ще гірша. Повінь 2010 року вщент зруйнувала фільтраційну систему, що якось очищала місцеві каналізаційні стоки. Її так і не відновили. Тепер усі нечистоти он скільки років — у вільному плаванні. Тут і стоки з інфекційного відділення місцевої лікарні, що приймає хворих з усього району. Тому переконаний: проблему потрібно розв’язувати комплексно і порушувати також питання вашківецької каналізації».

Урешті, все сказане — це інформація аж ніяк не для представників влади, які проблему розв’язати не здатні. Це застереження для туристів і гостей нашої зеленої Буковини: їдьте, шановні, якомога вище в гори, де Черемош іще чистий. Проте залишається відкритим питання: куди їхати жителям славного села Чорногузи від переповнених мулових ставків?