Те, що у країні процвітає стихійне будівництво, відомо багатьом. Проте воюють із незаконними забудовниками переважно активісти й небайдужі громадяни, які не хочуть бачити в себе під вікнами черговий супермаркет чи нічний клуб замість парку. Місцева ж влада найчастіше помічає цей самобуд тоді, коли підхід до новобудови перекривають мітингувальники із плакатами й вимогами.

Вирахувати самовільне будівництво нескладно: воно починається з паркана. Перед початком легального будівництва має бути обгороджена територія, а на інформаційному щиті зазначено дані про об’єкт будівництва: фотографія або візуалізація майбутнього будинку, декларація про початок робіт, телефони для зв’язку. Брак такої інформації часто вказує на незаконність будівництва.

Якщо його ведуть без належних документів, то забудовника можна притягти до відповідальності, повідомивши передусім Державну архітектурно-будівельну інспекцію або її структурні підрозділи, чиновники яких мають повне право призупинити будівництво або накласти штраф. Якщо ж вони не реагують, потрібно звертатись у поліцію і прокуратуру. Щоб пришвидшити справу, можна влаштувати акцію протесту, але без застосування сили. До речі, один із дієвих способів зупинити будівництво — створення суспільного резонансу в ЗМІ із залученням до акції відомих людей. Що більше протестів та уваги до незаконного будівництва, то важче недобросовісним забудовникам і надалі дурити громаду.

За останні півтора року в Україні ситуація навколо незаконної забудови територій ускладнилася зокрема у Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та в Київській області, про що свідчать звернення громадян на урядову «гарячу лінію».

Заявники переважно скаржаться на незаконне будівництво висоток, нищення зелених насаджень і паркових зон, а також на бездіяльність і відсутність взаємодії між органами виконавчої влади, контролюючими й правоохоронними органами. Яскравий приклад цього — масове оскарження заявниками (понад 1250 підписів) дій забудовника щодо переущільненої забудови території та незаконного знищення багаторічних зелених насаджень на просп. Академіка Глушкова, 6 у Києві, що триває попри судову тяганину.

Схожа ситуація — у Нетішині Хмельницької області, де на вул. Будівельників, 14 вирубують дерева. Заявниця стверджує, що працівники правоохоронних органів залякують місцевих жителів і змушують забирати заяви зі скаргами. Зворотним зв’язком із громадянкою встановлено, що будівництво 9-поверхового будинку триває. І хоч мешканці прилеглих будинків мають на руках рішення суду про визнання будівництва незаконним, територія забудови збільшується — викопано котлован під ще одну багатоповерхівку.

Жителі м. Дніпра поскаржилися на урядову «гарячу лінію», що замість довгоочікуваного дитячого майданчика в одному з мікрорайонів міста зводять чергову багатоповерхівку. Зворотним зв’язком підтверджено, що забудова триває, і це викликає справедливе обурення заявників, а також реєстрацію повторних скарг на урядову «гарячу лінію».

Наведені приклади свідчать, що робота урядової «гарячої лінії» важлива для громадян, зокрема в обстоюванні їхніх законних прав та інтересів, а тому й надалі з великою увагою ставитиметься до їхніх звернень.  

Загалом за період з 23 по 29 травня на урядову «гарячу лінію» надійшло 32 953 дзвінки, через інтернет зареєстровано 789  звернень.

0-800-507-309 – урядова «гаряча лінія» – працює цілодобово.

0-800-503-045 – «гаряча лінія» для підприємців.

0-800-505-607 – спеціалізована «гаряча лінія» для постраждалих під час Революції Гідності.

044-284-19-15 – для жителів м. Києва.

+380-44-284-19-15 – для громадян, які перебувають за кордоном.

Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua