Медсестра Майя Гриценюк та водій Юрій Марцинковський — одна з трьох мобільних бригад, які працюють у центрі первинної медико-соціальної допомоги «Центральний» у Рівному. Після 10-ї ранку вони щодня вирушають за відповідним маршрутом до тих, хто чекає на ПЛР-тести вдома. І так щодня: з 8-ї до 10-ї ранку Майя Гриценюк та її колега Марина Нагорна обслуговують пацієнтів, які за направленням сімейного лікаря прийшли на тестування до лабораторії «Центрального», що має окремий вхід. Затим роз’їжджаються в різні куточки міста. Звісно, в повному екіпіруванні, яке змінюють після відвідин кожного пацієнта.

Їхній робочий день триває до 20-ї: одна бригада робить по 100—120 тестів на день. Лікарі призначають їх оперативно, щоб встигнути до сьомого дня перебігу хвороби, коли тест інформативний. Це непросто, адже захворюваність зростає в геометричній прогресії.

«У жовтні ми зробили майже 3 тисячі ПЛР-тестів за норми 450, і до 1000 — ІФА. Це третина загальної кількості в області. Тобто вже за цим можна судити про навантаження на колектив. За них нам сплачує НСЗУ. До речі, вона вже заборгувала за ковідний пакет 2,7 мільйона.

Директор центру «ПМСД «Центральний» Олег Шрам та головна медсестра Тетяна Бугаєць (праворуч) щодня проводжають бригаду медиків до пацієнтів. Фото надав автор

НСЗУ боргує «Центральному»

Сподіваємося отримати кошти, які заробили нелегкою працею. Адже, по-перше, всі члени мобільних бригад отримують 300-відсоткову надбавку; по-друге, маємо придбати пально-мастильні та витратні матеріали, засоби індивідуального захисту, які здебільшого одноразові: захисні костюми, щитки, шапочки, рукавички, маски», — розповідає директор комунального некомерційного підприємства «Центр ПМСД «Центральний» Олег Шрам.

Звісно, коли людина приходить у лабораторію центру, вдається зекономити на витратних матеріалах та пальному. До речі, часто саме в такий спосіб рятують пацієнтів і від неоднозначної реакції сусідів у багатоквартирних будинках. На жаль, комплекс Нових Санжар виявився дуже живучим: не встигнуть побачити відповідно одягнену бригаду, а в під’їздах з’ясовують обставини.

Олег Шрам каже: вже четвертий місяць порушує питання перед міським та обласним управліннями охорони НСЗУ про збільшення кількості ковідних бригад, яких потребує місто, але його, на жаль, не чують.

А в «Центральному» навчилися людей не лише слухати, а й чути, тому справедливо вважають себе медичним закладом, орієнтованим на пацієнта. Так і має бути на первинній ланці, яка до людей найближча. І тутешні медики щодня підтверджують цей неписаний, але вкрай важливий статус чесною працею.

Сказати, що їм складно, — нічого не сказати. І не лише мобільним бригадам, а й адміністрації, яка, попри борги НСЗУ, забезпечує безперервність роботи, і сімейним лікарям, як працюють не лише з хворими на COVID-19. Від початку пандемії «Центральний» жодного дня не припиняв працювати для всіх категорій пацієнтів. Проблеми потрапити на прийом до вузькопрофільних фахівців жодної: сімейний лікар спрямовує через електронне направлення. До речі, майже всі сімейні лікарі вже мають максимум пацієнтів — по 1800 декларацій. Це дає змогу отримувати адекватну заробітну плату, але й відповідальність на них велика.

Кодове слово — довіра

Коли прийшла на огляд до свого сімейного лікаря Наталії Малиш перед вакцинацією від грипу, її телефон не змовкав. А вона терпляче роз’яснювала кожному, що робити. Тим часом медсестра вже надсилала людям електрон­ні рецепти. Прийом у визначені години за попереднім записом тривав, як завжди. До речі, в телефонному режимі із сімейною лікаркою вирішуємо чимало питань. Наприклад, отримати електрон­ний рецепт за урядовою програмою «Доступні ліки» моя мама з гіпертонією може за кілька хвилин. А для мене вже не проблема отоварити його в аптеці. На дзвінки пацієнтів лікарі відповідають з 8-ї до 20-ї. Нерідко людина телефонує і вночі — різні бувають ситуації. Тобто лікар працює фактично цілодобово.

«Лікарі старшого віку звільнилися — не витримали напруження. Ще близько пів сотні медиків уже перехворіли або ж хворіють на COVID-19, і відповідальність лягає на колегу. Але ми витримуємо цей темп і ритм. І намагаємося працювати так, щоб в отриманні медичних послуг люди почувалися максимально комфортно. Лікар та пацієнт мають бути партнерами, будувати стосунки на цілковитій довірі», — розповідає Олег Шрам.

Щоб було саме так, у «Центральному» створили опікунську раду з авторитетних у місті людей. Тож ключові рішення щодо пріоритетів розвитку закладу та ефективності його роботи через оцінку потреб громади ухвалюють колегіально. Відповідно колегіальний і фінансовий контроль.

А ще тут усі, починаючи від невтомного головного лікаря, постійно вчаться нового. Скажімо, одразу після перетворення на комунальне некомерційне підприємство виграли грант і навчилися створювати фінансовий план, щоб бути успішними в новому статусі.

Їхній капітал — досвід

Нині фінансова модель центру «ПМСД «Центральний» така: медичні послуги фінансує НСЗУ; держбюджет відшкодовує вартість ліків пільговим категоріям пацієнтів та за програмою «Доступні ліки»; міський бюджет фінансує лікування орфанних захворювань та комунальні витрати, у період пандемії місто двічі надавало кошти на засоби індивідуального захисту медикам — всього 800 тисяч.

Сегмент самофінансування тут такий. Колишнє відділення профоглядів перетворили на відділення платних послуг, затвердивши на них відповідні невисокі тарифи. Приміром, флюорографія (а тут зберегли цифровий флюорограф) коштує 56 гривень. Для організації, яка направляє на огляд своїх працівників, кошти невеликі. А в «Центральному» з цих надходжень складається зарплата спеціалістів, які тут працюють.

«Поки що нам вдається господарювати так, що кошти на вакцинацію від грипу всіх наших працівників заробили самі, — каже Олег Шрам. — Питання лише в тому, що самих вакцин досі змогли придбати лише 10% потреби — фармацевтичний ринок цього року чомусь неактивний, хоч, за логікою, в період пандемії мало бути навпаки. Із зароблених коштів фінансуємо навчання наших працівників, участь у конференціях, бо без цього немає руху вперед», — розповідає керівник центру «ПМСД «Центральний».

Сам Олег Шрам отримав пропозицію на правах експерта увійти до команди проєкту зі створення опікунських рад в медичних закладах вторинного рівня. Йому є чим поділитися з колегами з різних куточків країни. Тобто на потреби надскладного часу «Центральний» у Рівному реагує гнучко, оперативно та професійно, дотримуючись головних пріоритетів: якості медичних послуг та людяності до пацієнтів.

Хотілося б, щоб так само реагували на них і у профільному міністерстві. Адже якщо директор просить збільшити кількість мобільних бригад для тестувань, то це потрібно не лише йому, а насамперед громаді. Якщо «гарячу лінію» МОЗ визначено ресурсом для консультацій, то не треба розглядати кожен дзвінок на неї як скаргу і робити крайнім сімейного лікаря.

І надважливо дотримуватися обіцянок. Приміром, із вересня йшлося про поетапне збільшення капітаційної ставки (тобто тарифу на послуги для тих, хто працює з COVID-19), а віз і нині там.

«Нині йдеться про те, що кошти НСЗУ йтимуть до нас не через банк, а через казначейство. Зрозуміло, тоді ми не зможемо мати жодного резервного фонду, який у цій ситуації нас рятує. Тож маємо ризик упасти й більше не піднятися», — застерігає досвідчений медичний менеджер.

Такого перебігу подій дуже не хотілося б. І не лише як журналістці, а й як пацієнтці. У нашому «Центральному» комфортно й затишно, завжди почуєш привітне слово. А сімейний лікар частенько телефонує й цікавиться твоїм здоров’ям, бо ми з ним партнери.

ДОВІДКА «УК»

Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-соціальної допомоги «Центральний» — амбулаторно-поліклінічнийзаклад, розташований у центральній частині Рівного. Він об’єднує сім амбулаторій загальної практики сімейної медицини, одна з яких дитяча. 300 медиків, серед яких 60 лікарів, надають медичні послуги 110 тисячам пацієнтів.