Холодний Яр зустрів нас останнім теплом. Ніжилися на осонні заклопотані пташки, а дітлахи, чимось схожі на них, зграйками прямували з екскурсоводами крізь золотавий серпанок.
Важко знайти в Україні місцину, більш сприятливу для відпочинку. До того ж лісовий масив має величезне історичне й природоохоронне значення. Урочище розташоване на території двох районів Черкащини: Чигиринського і Кам’янського. За кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об’єктів (а їх тут понад 150) Холодний Яр тримає першість у країні. На лісовому масиві й на полях навколо нього розкидані кургани скіфської доби й пізніших епох. Тут археологи знайшли сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської. У холодноярських лісах збереглися залишки кількох давніх городищ, оточених земляними валами, а також руїни підземних церков і печер. Пам’ятає Холодний Яр і гайдамацьке повстання XVІІІ століття, і Холодноярську республіку початку XX-го. Свідок усіх цих подій — 1100-річний дуб Залізняка, який височіє біля села Буда.
Аргументи місцевих людей
Бажання зберегти це природно-історичне багатство для нащадків, глибше дослідити його зрозуміле й логічне. Тому ініціативу створення тут національного природного парку (таке збереження довкілля — ще одне із зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС) спочатку сприйняли позитивно. Місцевих жителів запевняли, що від цього виграють усі, отже добробут не за горами. Проте трохи розібравшись у ситуації, місцеві громади й органи влади почали серйозно заперечувати проти ймовірних змін. Приміром, жителі Грушківки, Мельників, Жаботина, Головківки, Лубенців на вічах не раз категорично висловилися проти створення національного природного парку. Аргументи?
Процитуємо лист на адресу міністра аграрної політики та продовольства, датований ще 1 липня 2016-го: «Ще з 2010 року розпочалися активні намагання зацікавлених осіб створити за рахунок земель лісового фонду в адміністративних межах кількох сільських рад національний парк «Холодний Яр» площею 8524 га. Це попри те, що вже існує пам’ятка природи державного значення «Холодний Яр» площею 1039 га, створена саме в історичних місцях, вона має набагато суворіший режим заповідання, ніж національний парк, а вилучення такої площі лісів у держлісгоспу призведе до зупинки єдиного промислового підприємства в нашій місцевості».
Створення нацпарку жителі сіл розглядають і як приховане намагання оминути закон у частині сплати податків і забудувати в обхід мораторію лісові угіддя. Вбачають також у діях ініціаторів бажання відмивати бюджетні кошти під приводом усіляких досліджень. Крім того, як зазначено у листі, не дає підстав для оптимізму громаді стан справ на інших охоронних об’єктах Черкащини — державному заповіднику «Трахтемирів» площею 11 тисяч гектарів, який з 2000 року став приватним, національних парках «Білоозерський» та «Нижньосульський», які можновладці перетворили на приватні маєтки й мисливські угіддя. Хто дасть гарантію, що з Холодним Яром буде не те саме?
Тим часом посадовці не зважають на численні рішення місцевих громад і органів влади. Одне з авторитетних центральних видань із посиланням на міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака повідомляло, що для створення національного природного парку вже проведено всі дозвільні й погоджувальні процедури, залишилося тільки отримати відповідні рішення органів державної влади Черкащини. І зовсім не згадано в тому матеріалі рішення Черкаської облради, Кам’янської райради, сільських рад, якими депутати різних рівнів висловлюють категоричну неприпустимість створення національного природного парку «Холодний Яр» без обов’язкового погодження з місцевими громадами.
Хто на кого тисне
Працівники Кам’янського лісового господарства не тільки не проти створення на території урочища Холодний Яр заповідних зон, а, як мовиться, обома руками «за». Колектив не тільки на словах підтримує збереження унікальних природних та історико-культурних пам’яток, раціонального використання природних ресурсів лісового урочища, де й розміщене господарство, а й багато робить для їхнього примноження. Так, на території урочища створено 12 об’єктів природно-заповідного фонду, найбільші з яких — пам’ятка природно-загального значення «Холодний Яр», заповідне урочище «Отаманський парк», значна кількість гідрологічних пам’яток. Загальна площа лісів природоохоронного, наукового-культурного призначення Креселецького лісництва становить 1512 гектарів (22% площі лісництва). З ініціативи ДП «Кам’янське лісове господарство» указом Президента України від 27 липня минулого року пам’ятку природи загальнодержавного значення «Холодний Яр» розширено з 553 до 1039 гектарів. Об’єкти природно-заповідного фонду на території лісництв утримують виключно за рахунок коштів лісгоспу.
Як стверджує голова райдержадміністрації Богдан Солошенко, попри те, що він як державний посадовець за створення національного природного парку, як один із керівників району негативно сприймає те, що буде порушено ефективну роботу такого потужного підприємства — роботодавця і платника податків, соціального спонсора. За його словами, Кам’янське лісове господарство — основне бюджетонаповнююче підприємство в районі, виплачує працівникам гідну заробітну плату.
Тим часом створення національного парку в розмірах, запропонованих ініціаторами, неминуче спричинить серйозні проблеми, зокрема призведе до втрати працівниками державного підприємства «Кам’янське лісове господарство» робочих місць. У лісгоспі працює 205 осіб, з яких 55 — державна лісова охорона. Крім того, одразу стане відчутною нестача сировини для шести деревообробних підприємств і підприємств з виготовлення меблів на території району, на яких працює понад 240 осіб. Обіцянки забезпечити людей роботою, а новостворене підприємство «Національний природний парк» — достатнім державним фінансуванням видаються в час економічної кризи щонайменше несерйозними.
Важко заперечити й такому аргументові, як достатнє фінансування витрат, пов’язаних з майбутнім утриманням національного парку. Ті ж незначні кошти, які нібито пропонують для забезпечення всіх заходів для створення й функціонування об’єкта за рахунок державного бюджету, — просто крапля в морі потрібних витрат. Останніми роками ситуація з фінансуванням об’єктів природно-заповідного фонду в державі критична, а в держбюджеті немає коштів для достатнього фінансування таких структур. Тож і виходить, що багато заповідних об’єктів, створених раніше, зокрема й на Черкащині, існують лише на папері.
Усі ліси на території урочища штучні, це заслуга попередніх поколінь лісівників. Тож вони біологічно нестійкі й потребують кваліфікованого догляду. Головний лісничий Кам’янського лісгоспу Василь Борота надав нам такі розрахунки: на території, що планують під вилучення для національного парку, розташовано майже 320 гектарів не зімкнутих лісових культур, переважно дуба звичайного та молодняку віком до 20 років. Щорічно для проведення лише першочергових лісогосподарських заходів на цих площах (догляди, освітлення, прочищення) потрібно понад 600 тисяч гривень. Тільки на забезпечення охорони і захисту лісів Грушківського й Креселецького лісництв лісгосп щорічно витрачає мільйони гривень. За умови створення парку такі витрати треба буде компенсувати за рахунок державного бюджету.
Не варто забувати й про те, що стане неможливим задоволення законного права громадян на полювання та користування мисливськими угіддями, які рішенням обласної ради надано у користування мисливським організаціям Кам’янського й Чигиринського районів системи Українського товариства мисливців і рибалок.
Ініціаторам створення національного парку неодноразово пропонували зменшити площу для його створення в розумних межах. Однак таких пропозицій вони не сприймають. Натомість за підтримки окремих київських посадовців тиснуть на місцеві громади й районні органи влади, щоб таки добитися свого. Крім того, окремі науковці поширюють неправдиву інформацію, стверджуючи, що європейська практика не передбачає створення національних природних парків на невеликих площах. Хоч, приміром, у Швеції, Австрії, Польщі функціонують нацпарки площею 2—3 тисячі гектарів, половина нацпарків Греції й Нідерландів не перевищує площі 4—5 тисяч гектарів. Та й в Україні такі є.
Чи потрібно долати опір?
Ось одне з останніх звернень депутатів Кам’янської райради до Президента України та інших посадовців, яке надав її голова Сергій Сундуков. У ньому йдеться про стурбованість поновленням обговорення у ЗМІ та соціальних мережах створення національного природного парку «Холодний Яр». Перший заступник Голови Верхової Ради Ірина Геращенко, яка всіляко підтримує цю ідею, навіть закликала подолати «спротив місцевої влади — князьків, що вирубують ті заповідні ліси, і лісівників, які чомусь не хочуть працювати в заповіднику, а бути вільними лісівниками». Але районні депутати категорично не підтримують ідеї створення парку, як і громади навколишніх сіл, бо не розуміють, навіщо створювати нову структуру, на яку в держави немає коштів.
— Я виріс разом із цим лісом, — каже депутат Мельниківської сільської ради Віктор Токовенко. — Ще першокласником у 1947 році ходив з однолітками збирати сухі гілки та ягоди, щоб вижити в ті голодні й холодні роки. А тепер хтось хоче встановити у нашому лісі власні порядки, використовувати його у своїх інтересах. Цього не можна допустити.
— У селі було вже кілька сходок, односельці одностайно протестують проти створення національного парку, — додає депутат Чигиринської районної ради Сергій Татарин. — На думку селян, достатньо тих заповідників, що вже є. А створення нових у такий важкий період не на часі.
— Для розвитку заповідної справи в нас багато роблять, зокрема й місцеве лісове господарство, — зауважив Грушківський сільський голова Іван Темний. — Хто заважає розвивати тут туризм, дослідницьку роботу? Невже для цього треба створювати національний парк? А будувати готелі чи інші об’єкти туристської інфраструктури можна й у нашому селі — для цього є чимало вільних площ. Селяни вважають, що створення заповідного парку — це тільки прикриття, щоб змінити статус державних лісових угідь, забудувати їх і використовувати із приватною метою.
Подібні думки не раз доводилося чути у різних селах.
Насамкінець. Як повідомили в Черкаській облдержадміністрації, вже розроблено картографічні матеріали проектованого національного природного парку «Холодний Яр». Вони містять території, пропоновані для введення до його складу. Проміжний проект спрямували на розгляд фахівців Міністерства екології та природних ресурсів. За попередньою моделлю, парк охоплює територію понад 5,4 тисячі га. Це й землі за межами населених пунктів, не надані у власність і користування, у межах Чигиринського і Кам’янського районів. Отримано й відповідні погодження.
Ми в Google+