Конкурс об’єднує майже 30 країн-учасниць, які представляють сотню проєктів. І в такій високій конкуренції одразу дві нагороди — золоту і срібну — здобули вихованки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Тож заклад не втомлюється підтримувати свій авторитет одного з найкращих технічних університетів Європи.

Електроенергія від гілок дерев

Винахід учениці Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» Олени Коваленко приніс їй «золото» на олімпіаді. Дівчина винайшла екологічно безпечне джерело енергії, яке перетворює коливання гілок дерев на змінний електричний струм, і назвала його дерево-генератором.

«УК» Олена Коваленко розповіла, що цікавиться альтернативною енергетикою. «В Україні вона має великий потенціал. Я досліджувала різні джерела альтернативної енергетики — вітрогенератори, сонячні батареї. Особливо детально фокусувалася на гідрохвильових генераторах, які перетворюють коливання хвиль на електроенергію. І замислилася, як це можна імплементувати в ту місцевість, де немає виходу до моря. Тобто чому б не створити таку систему на гілках дерев, які завжди коливаються, і завдяки цьому можна отримати електроенергію», — пояснила вона суть ідеї.

Під науковим керівництвом завідувача навчально-наукової лабораторії кріогенної техніки фізично-математичного факультету НТУУ «КПІ» Олега Козленка Олена Коваленко працювала над своєю ідеєю три місяці. Торік за літо установку було зібрано, потім від конкурсу до конкурсу в Україні її вдосконалювала, і на перемозі в олімпіаді вдосконалення не завершиться. Винахідниця заряджає від дерево-генератора свій мобільний телефон.

«Планую весь 11 клас доопрацьовувати прототип механізму, збільшувати його потужність і доводити до максимально професійного вигляду. Тобто до такого, з якого можна робити повноцінний стартап, щоб була віддача й користь від задуму. Нині дуже багато нових стартапів створили юні науковці, зокрема школярі й студенти.

Є багато можливостей для пошуку фінансування на різних бізнесконкурсах — наприклад, Sikorsky Challenge, де присутні інвестори, які шукають серед проєктів цікавинки. А якщо навіть щось і не вийде, то краще мати досвід із провалом, ніж зовсім його не мати. У Сан-Франциско кажуть: «Якщо ви не мали файлових стартапів, то навряд чи станете успішним у бізнесі й технологіях». Тож потрібно старатися і тоді все вийде», — акцентує винахідниця.

Дерево-генератори можна встановлювати на деревах у парках, лісах чи гірській місцевості, що має доступ до вітру. Для них, як і для вітрогенераторів, не треба вирубувати дерева. Комплекси з таких генераторів можуть давати енергію зокрема для освітлення доріг, кемпінгів тощо.

Вітрогенератор дружній до птахів

Студентка Інституту прикладного системного аналiзу НТУУ «КПІ» Єлизавета Столярчук за свій винахід на олімпіаді в Туреччині отримала срібну медаль. А незадовго до цього на виставці науково-технічних проєктів у Малайзії виборола «золото».

Над проєктом вона почала працювати з науковим керівником Олегом Козленком ще 2019 року, коли навчалася в Політехнічному ліцеї НТУУ «КПІ».

«Якось на одному із сімейних відпочинків я зацікавилася, чому вітрогенератори на територіях із сильними вітряними потоками працюють не цілодобово, а лише по 6—8 годин. З допомогою викладачів з’ясувала, що їх вимикають, бо коли швидкість вітру збільшується, на лопаті діє дуже великий тиск і вони можуть зламатися», — розповіла «УК» винахідниця.

Актуальність проєкту зумовлена тим, що великі території з високим вітровим потенціалом не використовують для вітроелектростанцій. Мета проєкту — створення нової конструкції вітрогенератора, що здатний ефективно працювати у широкому діапазоні швидкостей вітрових потоків у складних погодних умовах.

«Від конкурсу до конкурсу ми постійно вдосконалюємо конструкцію. Експерименти вже підтвердили теоретичне підґрунтя роботи прототипу. Працюємо над розробленням технічної схеми самого генератора, адже величезний конус в реальних умовах потрібно буде надійно закріпити на землі. Прототип ще не такий, аби його можна було встановити на даху будинку і випробувати на практиці, бо в ньому нема під’єднання до генератора енергії. Тож є ще над чим працювати», — каже Єлизавета Столярчук.

На запитання «УК», що дає винахідникам участь в українських та закордонних конкурсах, відповідає так: «Приємним бонусом участі в українських конкурсах часто стають подарунки від спонсорів за призові місця, наприклад флешки, павербанки, телефони. На міжнародних конкурсах такого немає. За кордоном часто паралельно проводять конкурс для своїх молодих науковців і окремо — міжнародний конкурс. Якщо перемагаємо, то отримуємо медалі та грамоти. А тим, хто навчається в тих країнах, можуть виплатити і гранти. Але для мене найголовніше від участі в конкурсах — це визнання. Якщо мій проєкт зацікавлює когось, то це потужний стимул. А ще іноді члени журі дають рекомендації, як поліпшити роботу».